ЗНАТИ,
ЩОБ
ОБЕРІГАТИ
Надзвичайно різноманітний рослинний світ нашої планети. Він дивує нас багатством видів, форм, барв, незвичайними плодами, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями.
Людське життя немислиме без рослин. Недарма їх називають зеленими друзями людини. Рослини забезпечують нашу атмосферу киснем. Вони дають нам основні продукти харчування. Візьмімо хоча б зернові рослини, бобові, овочеві, смачні ягоди і фрукти. З рослин одержують багато речовин і матеріалів, вкрай необхідних для розвитку різних галузей народного господарства. З них утворилися і величезні паливні багатства. Багато рослин завдяки своїм цілющим властивостям здавна використовуються для лікування різних хвороб, виготовлення нових медичних препаратів. У давнину людина майже повністю залежала від природи, але брала з рослинного світу не так уже й багато. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності вплив людини на природу стає все помітнішим, призводить до зміни флори.
У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси вчених, які з тривогою повідомляють про значне збіднення рослинності у різних країнах. Сьогодні у світі одній десятій усіх видів загрожує зникнення. У флорі Європи охорони потребує майже кожен п'ятий вид. Коли гине вид, гине неповторний витвір природи, зменшується її генетичний фонд. Відомий англійський учений Д. Даррел дуже влучно сказав, що "... знищення будь-якого виду — це злочинний акт, рівнозначний знищенню неповторних пам'ятників культури, таких, як картини Рембрандта чи Акрополь".
Кожен вид чимось цінний. І якщо не сьогодні, то в майбутньому наука може відкрити його корисні властивості.
Промислове будівництво, непродумані меліоративні роботи, надмірний випас худоби, викошування луків, вирубування лісів, занадто широке і не завжди потрібне використання отрутохімікатів призводять до того, що рослини знищуються на великих площах. А ті, що залишилися, не можуть пристосуватися до змінених умов існування. Вони стають менш стійкими. Внаслідок цього порушуються складні взаємозв'язки між видами, що склалися протягом віків, рівновага рослинних угруповань.
Відомо, що природа не терпить пустоти. Місце виду, який загинув, займає інший. Переважно це бур'яни. Поступово вони витісняють довкруг себе інші пригнічені рослини, викликають переродження цих угруповань. Цей процес особливо помітний у приміських зонах. їхня рослинність стає все більш бдноманітною. У нашій республіці, приміром, довкола міст меншає рослин з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть ранньою весною, лікарських рослин. Рідкісними стали проліски, ряст, сон-трава, орхідеї, дзвоники. Все рідше натрапиш на підсніж-ник звичайний. Далі від міста відступають зарості конвалії. На луках тільки де-не-де можна побачити яскраві квіти сокирок, рябчиків. Навіть звіробій, який ще не так давно зустрічався тут дуже часто, тепер треба ретельно шукати.
Зате скрізь ростуть гірчаки, нетреба, дика морква, та інші такі ж рослини. Широко розселився за останні роки у приміських лісах непоказний бур'ян з м'якими цілісними листками і "стріляючими" плодами — розрив-трава дріб-ноквіткова. Батьківщина цієї рослини — Монголія. В середині минулого століття цей бур'ян не ріс на території України. В Росії його культивували лише декілька ботанічних садів як рослину, що має цікаве пристосування для поширення насіння. Згодом розрив-трава дрібноквіткова здичавіла і майже сто років лише де-не-де засмічувала подвір'я, вулиці, парки. Помалу дісталася й України. Незабаром цей бур'ян "знайшов" стежку в ліс і почав рости там на місцях вирубаних дерев, на витолочених ділянках, у порушених угрупованнях, скрізь, де рослинність було знищено або пошкоджено. А таких ділянок у приміських зонах, на жаль, немало. Ті, хто відпочивають тут у вихідні дні, визбирують декоративні та інші корисні рослини. Є ще люди, які безжально зривають їх у великих кількостях на продаж, завдаючи непоправної шкоди природі. Адже зникненню виду завжди передує виснаження його популяцій в окремих рослинних угрупованнях. Рослини втрачають свою основну здатність — самопоновлення і вже не можуть відтворюватися у попередніх кількостях. Охорона рослинного світу нашої планети, збереження її флористичного багатства хвилює зараз усе людство. Уряди багатьох країн приймають спеціальні закони і постанови про охорону рослин. Ще в 1948 році при Міжнародному союзі охорони природи було створено Постійну комісію по зникаючих видах рослин і тварин. Вона веде облік видів, над якими нависла загроза зникнення.
Опубліковано міжнародну "Червону книгу фактів". В окремих країнах створено "Червоні книги", які містять відомості про рідкісні види їх аборигенної флори. У Радянському Союзі видання першої "Червоної книги" було приуроченно до XII Міжнародного ботанічного конгресу, що відбувся у Ленінграді в 1975 році. До "Червоної книги Української РСР", яка послужила основою книжки "Знай, люби, бережи", занесено понад півтори сотні видів, які потребують негайної охорони. Але є ще чимало видів, які більшою чи меншою мірою також треба охороняти. Тому зараз готується друге, повніше видання "Червоної книги" нашої республіки. При складанні "Червоних книг" підсумовуються усі відомості про види, які перебувають у небезпеці. І чим більше ми знаємо про стан того чи іншого виду, тим ефективнішими будуть заходи по його охороні. Юні натуралісти, усі школярі можуть багато допомогти у цій справі. Збираючись у туристський похід, поцікавтесь, які рідкісні рослини можуть зустрітися на вашому маршруті. У поході можна буде з'ясувати стан їх популяцій, поширення, особливості місцезростання, виявити, що загрожує їхньому існуванню. Зі своїми спостереженнями треба ознайомити вчених. Тільки не захоплюйтесь гербаризацією рідкісних рослин. Та й узагалі, перш ніж зірвати будь-яку рослину, подивіться, чи достатньо залишилося навкруги таких самих рослин, чи зможуть вони забезпечити поновлення виду.
Якщо рідкісний вид росте на околицях вашого села, можна спостерігати протягом тривалого часу, які фактори сприяють його поширенню, а які впливають на розвиток рослини негативно. В разі погіршення стану рослин, слід повідомити про це районне відділення Товариства по охороні природи.