Залізна п'ята

Страница 72 из 73

Джек Лондон

90

Ця картина добре змальовує дикі звичаї та жорстокість панівних класів. Коли народ голодував — панських собачок доглядали служниці. То був дуже відповідальний маскарад для Евіс Евергард. Ішлося про життя і смерть — і про справу Революції, отож ми повинні їй вірити.

91

Пульманами — за ім'ям конструктора — називалися розкішні залізничні вагони тих часів.

92

Хоч їй довелося перебувати серед постійних небезпек, Ен Ройлстон дожила до глибокої старості і вмерла на дев'яносто першому році життя. Як сім'ї Пококів щастило уникати помсти революціонерів, так. і вона була невловима для агентів Залізної П'яти. їй щастило просто неймовірно, вона виходила ціла з тисяч пасток і найнебезпечніших пригод. Вона була виконавицею присудів бойової групи. Товариші прозвали цю месницю "Червоного дівою" і вона стала одним з найпопулярніших образів революції. Вже старою жінкою, коли їй було 69 років, вона застрелила "кривавого Гелкліфа" серед його озброєної охорони і втекла жива й цілісінька Померла вона в спокійній криївці революціонерів серед Озаркських гір.

93

Вивчаючи всі вцілілі документи тих часів, ми не знаходимо жодних згадок про Біденбаха. Про нього говориться лише в цьому уривку рукопису Евіс Евергард.

94

Якщо ви нині вийдете з Глен-Елена і повернете на південь, то опинитеся на бульварі, що проходить там, де сім сторіч тому пролягав старий путівець. За чверть милі від Глен-Елена за другим мостом праворуч буде видко яр, що прорізає, мов шрам, рівну місцевість і купку вкритих лісом пагорбів. Далі він проходить через терен, що за часів приватної власності на землю належав до маєтку якогось Шовета, французького піонера з Каліфорнії. Той Шовет прибув зі своєї рідної країни ще за легендарних часів золотої гарячки. Ось про ці лісисті пагорби і згадує Евіс Евергард. Великий землетрус 2368 р. зруйнував один з них і завалив байрак, де переховувались Евергарди. Після того, як випадково знайшовся рукопис, на цьому місці провадили дальші розкопки. Було знайдено невеличку хатину, дві кімнатчини, виконані в сухій землі, та різні речі, що свідчать про довгочасне перебування там людей. Усі ці речі є коштовними реліквіями революційної боротьби наших предків. Цікаво, між іншим, що було знайдено і пристрій для вбирання диму, про який згадується в рукопису. Тим, хто цікавиться цією справою, можна порекомендувати брошуру Арнольда Бентама, яку незабаром буде надруковано.

За милю на північний захід від тих лісистих пагорбів, там, де Дикунка впадає в річку Соному, лежить Вейк-Робін-лодж. Між іншим, тут слід зазначити, що Дикунка колись мала назву Грейм-крік. Цю назву можна знайти на давніх картах тієї місцевості. Але тепер відома лише пізніша назва. Саме тут іноді жила Евіс Евергард, коли пізніше їй доводилося виставляти себе за агента Залізної П'яти, щоб мати змогу вести далі революційну роботу, оберігся офіційний дозвіл, виданий їй для проживання в Вейк-Робін-лоджі. Підписав його Віксон, дрібний олігарх, що його згадується в рукопису.

95

Маскування й перевтілення стали в ті часи справжнім мистецтвом. Серед революціонерів виросли видатні майстри цього мистецтва. Вони зневажали такі засоби маскування, як перуки, бороди, підроблені брови та інше, що вживали театральні актори. Боротися доводилось не на життя, а на смерть, і погане маскування могло згубити людину. Суть маскування полягала за цих умов у тому, щоб цілком змінити всю подобу. Розповідають, що найвизначнішим майстром цього мистецтва була "Червона діва", чим і можна пояснити її тривалу та успішну діяльність.

96

Таємне зникнення людей було одним з найбільших страхіть тої доби. Цей мотив раз у раз подибуємо у всій тогочасній літературі. Явище це було породженням жорстокої підпільної боротьби, що не стихала цілих три сторіччя. Зникали не лише революціонери, але й олігархи та члени робітничих каст. Чоловіки, жінки, навіть діти несподівано й безслідно щезали, і ніхто ніколи більше їх не бачив.

97

Дюбуа, нинішній головний бібліотекар центрального книгосховища в Ардісі,— нащадок цього подружжя революціонерів.

98

Крім робітничих каст, виникла ще й військова каста. Залізна П'ята створила постійну армію з професійних солдатів. Офіцерами цієї армії могли бути лише олігархи. Ця нова армія, відома під назвою найманців, заступила національну гвардію, яку було визнано невідповідною до нових умов. Крім того, на додаток до звичайної таємної поліції створили також паралельну таємну службу з найманців, що була сполучною ланкою між поліцією та армією.

99

"Червоні з Фріско" змогли відновити свого терористичну діяльність лише після придушення Другого повстання. Протягом двох поколінь група Діяла успішно. А потім один агент Залізної П'яти проникнув до її лав, вивідав усі таємниці, й за цим разом групу знищено вже остаточно. Це сталося в 2002 р. християнської ери. Членів групи страчували по одному що три тижні, а їхні мертві тіла виставляли в робітничому гетто Сан-Франціско.

100

Криївка в Бентон-Гарборі являла собою підземелля, вхід до якого був майстерно замаскований під криницю. Воно збереглося в доброму стані, і відвідувачі можуть і тепер пройти його лабіринтами до зали зборів, де, напевне, відбулася сцена, яку описує Евіс Евергард. Далі розташовані камери, в яких сиділи в'язні, і смертні камери, де виконувалося страти. Вище розташовано кладовище — довгі покручені галереї, вирубані в міцній скелі, з нішами обабіч, де лежать поховані революціонери, покладені один над одним, так, як їх схоронили товариші багато років тому.

101

За тих часів у Туреччині ще було поширене багатоженство.

102

Це не була пуста хвальба Евіс Евергард. Цвіт мистецького та інтелектуального світу був па боці революції. За винятком небагатьох музик і співаків, та ще тих із них, що самі походили з олігархів, усі великі митці тої доби, імена яких дійшли до нас, були революціонери.

103

Вершки й масло виробляли тоді з коров'ячого молока. Синтез харчових продуктів був ще не відомий.

104

В усіх літературних документах того періоду, що дійшли до нас, згадуються або цитуються вірші Рудольфа Менденгола. Товариші звали його "Полум'яним". Безперечно, то був надзвичайно талановитий поет, але, крім окремих уривків з його віршів, наведених у інших письменників, більше нічого не дійшло до нас. Залізна П'ята стратила його в 1928 р. християнської ери.