З вершин і низин

Страница 13 из 13

Франко Иван

4

Я думав про людське братерство нове,
І думав, чи в світ воно швидко прийде?
І бачив я в думці безмежні поля:
Управлена спільним трудом, та рілля
Народ годувала щасливий, свобідний.
Чи се ж Україна, чи се край мій рідний,
Обдертий чужими і світом забутий?
Так, се Україна, свобідна, нова!
І в мойому серці біль втишувавсь лютий.

Щез привид. Я глянув довкола. Он там
За зорану межу б'єсь з Грицем Степан;
Там дід оре поле, старенький, як гриб,
І плаче за сином, що в Боснії згиб;
Там батько за сином з дрюком уганяєсь;
Там мачухи лютий проклін розлягаєсь…
О краю мій рідний, недолею гнутий,
Пропасти би радше тобі, ніж коли б
Така твоя доля повік мала бути!

1
1 — Пам'ятай, що живеш! (Лат.)
2
2 — Завжди те саме! (Лат.)
3
3 — Герой вірші про рекрутське життя, написаної селянином Романом Гудзманом.
4
4 — Мова тут про звісні в німецькій літературі "Geharnischte Sonette" Фр. Рюккерта.
5
5 — Покиньте всю надію (італ).
6
6 — Мотив із Ленау.
7
7 — Так звався робітник з Нагуєвич, котрий в Бориславі погиб, працюючи в штольні. Штольня, лихо збудована, завалилася всередині, так що засипаний в глухому кінці робітник мав ще довкола себе трохи вільного місця. Дев'ять годин чутит було відтам крик нещасного, і дев'ять годин слухали того крику надзорці й робітники, не пробуючи навіть приложити рук до рятунку.
8
8 — Мідяна монета, що стоїть 4 кр[ейцери] вал[юти] австр[ійської].
9
9 — Terminus — у римській міфології бог меж і межових знаків, стовпів, каменів, які вважалися священними. Тут: межовий знак. — Ред.
10
10 — Раз щось з'їсти