15.
Про молитву
Зі сказаного видно, що молитва – головна і найважливіша зброя у боротьбі. Навчись молитися і ти переможеш всі мислимі злі сили, що нападають на тебе. Молитва є одним крилом, а віра другим, і вони підносять нас до неба. З одним крилом ніхто не може літати. Молитва без віри така ж безглузда, як віра без молитви. Але якщо твоя віра дуже слабка, то ти можеш взивати: Господи, дай мені віру. Ця молитва рідко буває не вислухана. З гірчичного зерна, – каже Господь, – виростає велике дерево (Мт.17:20).
Хто хоче дихати свіжим повітрям і насолоджуватися сонячним світлом, відчиняє вікно. Було б безглуздо сидіти при опущених шторах і говорити: нема світла, нема повітря, нема чим дихати. Нехай цей приклад покаже тобі дію молитви на нас. Сила Божа і милість завжди і всюди доступна всім, але здобути її можна лише бажаючи цього і живучи у вірі. Молитва – це дія, молитися – значить бути вищою мірою діяльним. Для будь-якого роду діяльності потрібний досвід. Говорячи чужою мовою, навчаєшся цієї мови, і молячись, вчишся молитися.
Без молитви не можна й думати знайти те, чого шукаєш. Молитва є початком і основою всіх прагнень до Господа. Молитва запалює першу іскру світла, молитва дає перші передчуття того, що шукаєш. Вона пробуджує і підтримує бажання йти вперед. "Молитва –утвердження миру", – сказав св. Іван Ліствичник, а інший святий порівнює всесвіт з чашею, в якій спочиває Церква Христова, яка утримується молитвою. Молитва є спілкування і єднання людини з Господом. Молитва ніби міст, через який людина переходить від свого тілесного "я" з його спокусами до духовного – з її свободою. Молитва – це оборонна стіна проти горя, меч проти розпачу, вона знищує смуток і підкоряє гнів. Молитва – їжа для душі і просвітлення розуму, вона приносить в теперішнє майбутню радість. Для того, хто щиро молиться, молитва є суддею, судом і престолом. Суддею перед страшним судом, зараз, в даний момент – у твоєму серці.
Молитва і уважність – одне і те ж, бо ти реагуєш молитвою на найменші зміни у твоєму полі зору; те саме робить і серце, в якому твориться молитва. Нехай іншим прикладом для тебе буде павук. Він знаходиться всередині своєї павутини і, тільки відчуваючи наближення найменшої мушки, вбиває її. Такою ж уважною є молитва у серці: вона відчуває найменше наближення ворога і вбиває його. Покинути молитву – це те саме, що піти зі свого вартового посту. Ворота відкриті для спустошуючих орд, і зібрані скарби будуть розграбовані. Хижакам недовго завершити свою справу. Прикладом може служити гнів, який знищує все в одну мить.
16.
Про молитву
Отже, тепер ми розуміємо, що святі отці молитвою називають не тільки молитви ранні і вечірні та молитви, що творяться протягом дня і при починанні якоїсь справи, але для них молитва ототожнюється з постійною молитвою – життям у молитві. "Безперестанку моліться" (1Сл.5:17) – це обов'язкова заповідь. Молитва, яку розуміють саме так, – це наука з наук і мистецтво з мистецтв. Художник працює з глиною, фарбами, словами чи звуками. У міру своїх сил він наповнює їх змістом і красою. Той, хто молиться, працює над живою людиною, своєю молитвою він преображає людину, наповнює її змістом і красою, працюючи спочатку над самим собою і тим самим над іншими.
Вчений вивчає створені предмети і явища. Той, хто молиться, проникає молитвою до Самого Першоджерела творіння. Не в тіло, не в явища життя, а до джерела цього тепла і життя, не до свого власного "я", а до Творця цього "я". Художник чи вчений повинен прикласти багато зусиль і праці, щоб досягнути вершин, однак, бажаної досконалості він ніколи не досягне. Якщо, приступаючи до роботи, завжди чекати Божественного одкровення, то ніколи не навчишся основ свого мистецтва. Скрипаль мусить наполегливо вправлятися, щоб осягнути тайну чутливого інструменту. Наскільки ж чутливіше серце людини!
"Наблизьтеся до Бога, то й Бог наблизиться до вас" (Як.4:8). Від нас залежить почати. Якщо ми зробимо крок назустріч Господу, Він зробить десять кроків до нас. Це Той, який побачивши блудного сина, коли той був ще далеко, побачив його і побіг, впав йому на шию і цілував його (Лк.15:20). Але все-таки колись треба зробити перший невпевнений крок, якщо взагалі хочеш наблизитися до Господа. Нехай не бентежить тебе незручність початку, не поступайся сором'язливості і насмішкуватим голосам ворогів, які стараються запевнити тебе, що ти смішний, що це тільки плоди твоєї фантазії, які не мають ніякого сенсу. Знай, що немає нічого іншого, чого б ворог так боявся, як молитви.
Дитина з великим заохоченням читає все, навчаючись читати краще. Чим більше вчишся якоїсь мови, тим більше хочеться говорити нею і тим більше ця мова подобається. Бажання зростає з надбанням знань. Тренуючись, здобуваєш знання. Зі здобуванням знань збільшується бажання подальшої праці. Не думай, що з молитвою справа є інакше. Не чекай зверху яких-небудь натхнень, раніше ніж ти сам не приступиш до праці. Людина створена для молитви так само, як вона створена говорити та мислити. Але головним чином для молитви, бо Господь поселив людину в саду Едемському, щоб порала його та його доглядала (Бт.2:15). Де тобі знайти сад Едему, як не у своєму серці?
Подібно до Адама, тобі слід оплакувати цей Едем, який ти втратив через свою нестриманість. Тебе покрили фіговим листком і одягнули в шкіряну одіж (Бут.3:21), в тлінний прах з його пристрастями. Тебе віддаляє від вузького шляху до дерева життя похмуре полум'я земних пристрастей, і лише той, хто переможе ці пристрасті, буде їсти від дерева життя, яке в раю Божім (Об.2:7). Але як важко здобути таку перемогу! Адам порушив лише одну заповідь Господню, а ти порушуєш щоденно і щогодинно всі заповіді, – каже св. Андрій Критський. Озлоблений злочинець, який щогодинно повертається до свого гріха, – це ти, і саме з таких почуттів повинна виходити твоя молитва, щоб досягнути висот. Запеклий злочинець часто не усвідомлює своєї вини, він озлоблений. Те саме і з нами. Не лякайся закам'янілості свого серця – молитва потрохи розчулить його.
17.
Про молитву
Той, хто починає вправлятися у чомусь, робить це не тому, що він вже досягнув чогось, а для того, щоб досягнути потрібних результатів. Коли здобудеш щось, намагаєшся зберегти здобуте, а поки не маєш, намагаєшся здобути те, що шукаєш. Тому почни свою вправу, не чекаючи нічого від себе самого. Якщо ти такий щасливий, що спиш в окремій кімнаті, то ти можеш без труднощів, з увагою дотримуватися вказівок часослова.