Вступні двері до християнської добронравності

Страница 4 из 4

Сковорода Григорий

А ось плоди її: доброзичливість, незлобність, схильність, покірливість, нелицемір'я, добронадійність, безпечність, задоволення, бадьорість та інші невід'ємні забави.

Хто таку душу має, мир на ньому, і милість, і веселість вічна над головою такого істинного християнина!

Амінь.

Переклад Валерія Шевчука.

ПРИМІТКИ

Цей твір — конспективний виклад лекцій, які мислитель прочитав у додаткових класах при Харківському колегіумі (почали функціонувати з 1768 р.; у цьому-таки році Г. Сковороду зараховано на посаду викладача катехізису, хоч сама організація класів розпочалася ще в 1765 р.). Дослідники відносять написання цього твору до 1768р., опрацьовано його 1780 р. Загалом це був курс етики. Однак лекції були визнані за такі, що не відповідають ученню церкви, і Сковороду усунули від викладання. Автограф твору не зберігся, існують його три списки. Вперше був надрукований із коротенькою вступною статтею про життя філософа в журн.: Сионский вестник. — 1806. — ч. III. с. 156-179.

1 Образ дверей, як символ входу у щось, часто використовувався Г. Сковородою.

2 Що потрібне — легке, непотрібне ж — важке... — один із етичних постулатів грецького філософа Епікура, який писав у листі до Менекея: "Все природне легко здобувається, а пусте (зайве) важко досягається".

3 Переказ слів із Книги пророка Ісаї: "І правда моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід" (LI — 8).

4 В українському перекладі Біблії: "Навіки, о Господи... зроду в рід твоя правда" (Псалтир, СХVІIІ — 89 — 90).

5 В українському перекладі Біблії: "Навіки, о Господи, слово твоє в небесах пробуває" (Псалтир, СXVIII— 89).

6 В українському перекладі Біблії: "І закон твій у мене в серці" (Псалтир, XXXIX — 9).

7 В українському перекладі Біблії: "І слово стало тілом і перебувало між нами" (Євангеліє від Івана, 1 — 14).

8 В українському перекладі Біблії: "Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав" (Буття, XXVIII — 16).

9 У цій главі філософ проводить думку про дві натури, яка лягла в основу вчення про щастя. Ідея двох натур бере початок в античній філософії, в нові часи її розробляв Спіноза.

10 Очевидно, Г. Сковорода має на увазі угорське слово isten (Бог), яке близьке за звучанням до слова "істина".

11 За Біблією, людину створено із глини, отже, Бог — гончар.

12 Голуб з оливковою гілочкою у дзьобі. — За біблійною легендою Ной випустив у час потопу з корабля голуба, і той повернувся з гілочкою, звістивши так про близькість землі.

13 Ісав, Яків, Саул — біблійні персонажі Старого Заповіту: Ісав і Яків — брати-близнюки, сини Ісака та Ревекки; Саул — перший ізраїльсько-іудейський цар (IX ст. до н. е.).

14 Йдеться про Ісуса Христа.

15 Йдеться про богословів-схоластиків.

16 Маються на увазі так звані "скрижалі Заповіту" — десять Божих заповідей, вибитих на десяти кам'яних дошках Мойсеєм.

17 Середньовічний символ надії.

18 Псалтир, СХVIII – 142.