Виховання почуттів

Страница 129 из 129

Гюстав Флобер

Ламартін Альфонс (1790–1869) — відомий французький поет-романтик, історик, політичний діяч.

Мікеланджело Буонарроті (1475–1564) — видатний італійський живописець, скульптор, архітектор, поет епохи Відродження.

Буше Франсуа (1703–1770) — відомий французький живописець і гравер. Віддавав перевагу сюжетам з античної міфології, яким неодмінно надавав еротичного забарвлення в манері рококо.

Блан Луї (1811–1882) — французький соціаліст-утопіст, діяч французької революції 1848 р.

Герцог Немурський та Жуанвіль — сини Луї-Філіппа.

Вересневі закони вотовані після замаху на Луї-Філіппа (1835) — і були спрямовані на посилення цензури та суду.

…питання про рейнський кордон — питання про повернення Франції лівого берега Рейну, що за мирною угодою 1815 р. став німецьким.

"Атала" — роман Шатобріана.

"Сен-Map" — роман французького письменника Альфреда де Віньї.

"Осіннє листя" — лірична збірка Віктора Гюґо.

Демулен Каміл (1760–1794) — політичний діяч часів Великої французької революції, адвокат за фахом.

Бартелемі Огюст-Марсель (1796–1867) — французький поет-сатирик.

"Суспільний договір" — трактат французького філософа, письменника-просвітника Жан Жака Руссо.

Маблі Габріель Бонно (1709–1785) — абат, мислитель, виступав з критикою принципів приватної власності, відстоював ідеї утопічного комунізму.

Мореллі — французький філософ XVIII ст., з позицій утопічного комунізму вимагав знищення приватної власності.

Конт Огюст (1798–1857) — французький філософ, засновник філософії позитивізму.

Мальтус Томас Роберт (1766–1834) — англійський священик, економіст. За його "теорією народонаселення" (мальтузіанство) бідність пролетарів пояснюється не суспільно-економічними, а природними законами. Єдиним засобом подолання бідності вважав зменшення населення.

Делакруа Ежен (1798–1863) — знаменитий художник-романтик, автор відомих сповнених драматизму полотен "Свобода на барикадах", "Різня на Хіосі", портретів своїх великих сучасників Фредеріка Шопена, Жорж Санд тощо.

Гро Антуан Жан (1771–1835) — французький художник-баталіст.

Барбес Арман (1809–1870) — французький революціонер, брав участь у революції 1848 р.

Поль Венсан (1576–1660) — французький священик, засновник релігійного ордену "Сестер милосердя"; канонізований католицькою церквою.

Мюссе Альфред (1810–1857) — французький письменник-романтик. В його творчості — в поезії, прозі, драматургії — головним став сюжет кохання.

…знамениті літературні типи — Федру, Ромео, де Грійє. — Федра — героїня однойменної трагедії Жана Расіна (1677); Ромео — герой трагедії Шекспіра "Ромео та Джульетта" (1595); де Грійє — герой роману А. Прево "Манон Леско" (1731).

Кіне Едгар (1803–1875) — французький письменник, історик, філософ. Його праці з питань історії релігій, революцій трактовані в ліберально-демократичному та антиклерикальному дусі. Після грудневого перевороту (1851) був позбавлений професури в Колеж де Франс.

Міцкевич Адам (1798–1855) — поет, класик польської літератури. У Колеж де Франс викладав слов'янські літератури; був позбавлений кафедри урядом Луї-Філіппа.

"Паризькі таємниці" — роман французького письменника Ежена Сю (1842).

"Товариство сімей" — таємне суспільство, яке заснував у 1835 р. один з найвидатніших теоретиків утопічного комунізму Луї-Огюст Бланкі.

Лашамбоді П'єр (1806–1872) — французький народний поет-байкар. Створив жанр соціальної байки; викривав у своїх творах вади буржуазного суспільства, відображав безправ'я людини з народу.

"штукаря з Ратуші…" — Йдеться про карикатуру на Луї-Філіппа.

"Нельська вежа" — п'єса Олександра Дюма-батька (1832).

Кавеньяк Луї-Ежен (1802–1857) — генерал, керував придушенням червневого повстання пролетарів Парижа.

Прюдом — сатиричний образ буржуа, створений художником Анрі Моньє. Під час Липневої монархії були популярні карикатури "З життя месьє Прюдома".

Досить з нас ліри! — так скандували робітники під час демонстрації 15 травня 1848 р. на адресу поета і політичного діяча Ламартіна, який закликав до класового примирення в межах буржуазної республіки.

…обмежили виборче право. — За законом від 1850 р. виборцями могли бути лише чоловіки, що сплачують податки та проживають в певній місцевості не менше трьох років. Ці обмеження позбавили виборчого права майже три мільйони людей, головним чином робітників.

віддали школи в руки священиків… — Прийнятий в березні 1850 р. закон ("Закон Фаллу") ставив під контроль духівництва всю народну освіту і вчителів, забезпечував щедру допомогу держави школам релігійних організацій.

Л. А. Мироненко

Примітки

1

Флобер довго шукав назву для свого твору. До остаточного варіанту письменник пропонував інші: "Зів'ялі плоди", "Невдахи".

2

Основний поділ осіб (латин.) — один із вступних розділів підручника з цивільного права.

3

Ви англієць? (Англ.)

4

Як личить (латин.).

5

Не залишивши заповіту (латин.).

6

"Благословен" (латин.) — назва молитви.

7

Ходімо, мій любий! (Im.)

8

"Із глибини" (латин.) — похоронний псалом.

9

Громадяни, я високо ціную честь, яку ви мені виявляєте, велика ваша добрість, а ще більша — увага (ісп.).

10

Відтоді як було оголошено конституцію в Кадісі — цю основну угоду про іспанські свободи, — аж до останньої революції наша батьківщина нараховує багато героїчних мучеників (ісп.).

11

Найближчого вівторка у церкві св. Магдалини відбудеться поминальна відправа (ісп.).

12

Всі іспанці вирушать туди, приєднавшись до депутацій від клубів і національної гвардії. Поминальну промову на честь іспанської свободи й усього світу виголосить член паризького кліру в залі Бон-Нувель. Слава французькому народові, якого я назву першим народом у світі, хоча сам громадянин іншої нації! (ісп.)

13

Привітайся (англ.).

14

"День гніву" — назва поминального співу католицької відправи (латин.).