[27]
Улан — солдат легкої кінноти.
[28]
Німцем у нас називають кожного, хто тільки з чужого краю, нехай він буде француз, чи цісарець, чи швед — все німець.
[29]
Стряпчий — судовий урядовець.
[30]
Утреня — церковна служба, що правиться рано-вранці.
[31]
Півча — церковний хор.
[32]
Гарус — бавовняна тканина, схожа на шерстяну.
[33]
Кухмістер — кухар, власник невеликого ресторану.
[34]
Кобеняк — чоловічий плащ з відлогою.
[35]
Ферт — самовдоволена, розв'язна людина.
[36]
Ладівниця — те ж саме, що патронташ.
[37]
Форейтор — верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом.
[38]
Блейвас — свинцеве білило.
[39]
Лафонтен, Жан де (1621–1695) — французький поет, відомий своїми байками.
[40]
Колодник — арештант, в'язень у кайданах.
[41]
Власяниця — грубий шорсткий одяг, виготовлений з волосу, вовни.
[42]
Сердюк — на Лівобережній Україні кінця XVII — поч. XVIII ст. — козак найманих піхотних полків, що був на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана.
[43]
Зрак — вигляд, образ, подоба.
[44]
Лемберґ — офіційна назва міста Львова у 1772–1918 рр.
[45]
Валахія — історична область в Румунії.
[46]
Седмиградська область — Трансільванія.
[47]
Паж — хлопчик-слуга при знатній особі.
[48]
Паша — почесний титул найвищих урядовців в Османській імперії.
[49]
Яничар — у султанській Туреччині — солдат регулярної армії, створеної з військовополонених.
[50]
Преблагонравний — вихований, ґречний.
[51]
Фризовий — зроблений з товстої ворсистої вовняної тканини.
[52]
Аудитор — (заст.) — учень, призначений учителем перевіряти, як вивчили урок його товариші.
[53]
Scit — знає (лат.).
[54]
Шабашувати — від слова "шибаш": суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом.
[55]
Жокей — тут у значенні козачок, служка.
[56]
Камердинер — кімнатний слуга при панові.
[57]
Капот — жіночий хатній одяг вільного крою, халат.
[58]
Ботфорти — високі чоботи з твердими халявами.
[59]
Васал — підданий.
[60]
Лущення — останній день вживання скоромної їжі перед постом.
[61]
Решпект — повага, шана.
[62]
Кухва — бочка, глек.