ти перебираєшся ближче до людських осель,
щоб ми наприкінці зими почули твою пісеньку,
твою найпершу весняну пісеньку.
Вівсянко, вівсянко,
ти наприкінці зими,
коли іще у нас по Україні лежать сніги,
коли іще у нас по Україні тріщать морози,
уже чуєш наближення весни
і звістуєш про те своєю пісенькою;
дехто вважає, що
твою найпершу весняну пісеньку
вперше чути в день Теплого Олекси.
Вівсянко, вівсянко,
ти в день Теплого Олекси
співаєш свою найпершу весняну пісеньку,
тож ми в цей день виходимо із хат на вулицю
і прислухаємося до навколишніх звуків,
чи не почуємо і найперший весняний звук —
твою найпершу весняну пісеньку,
а як почує хто, то усім сповіщає:
" Уже звеселилася вівсянка!"
Вівсянко, вівсянко,
ти найпершою із усіх птахів
іще на початку весни звеселяєшся,
ти найпершою подаєш весняні звуки,
ти найпершою співаєш найпершу весняну пісеньку;
ти співаєш, ти словами промовляєш:
"Телегіз, телегіз!
Покинь сани, візьми віз!" —
ми чуємо твою найпершу весняну пісеньку
і знаємо, що скоро вже весна,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза;
ти співаєш, ти словами промовляєш:
"Шмаровіз, шмаровіз!
Покинь сани, бери візі" —
ми чуємо твою найпершу весняну пісеньку
і знаємо, що скоро вже весна,
що треба нам, шмаровозам, ховати сани
та викочувати з возівні воза,
та шмарувати колеса шмаровилом,
бо за довгу зиму вже й забули те робити,
ти співаєш, ти словами промовляєш:
"Покинь сани, бери віз!
Та й поїдем по рогіз!" —
ми чуємо твою найпершу весняну пісеньку
і знаємо, що скоро вже весна,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза,
що треба нам запрягати вже воза
і їхати возом усюди, хоч і по рогіз;
ти співаєш, ти словами промовляєш:
"Кидай сани, бери віз!
Викинь шубу, з печі злізь!" —
ми чуємо твою найпершу весняну пісеньку
і знаємо, що скоро вже весна,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза,
що треба нам міняти набридлий за довгу зиму
зимовий одяг на літній,
що треба нам виходити вже на вулицю працювати,
де буде влітку тепло, як біля печі взимку;
ти співаєш, ти словами промовляєш:
"Діду, діду!
Сій ячмінь!' —
ми чуємо твою найпершу весняну пісеньку
і знаємо, що скоро вже весна:
час готуватися до праці в полі,
час готуватися до сівби.
Вівсянко, вівсянко,
ти в день Теплого Олекси
найпершою із усіх птахів звеселяєшся,
ти співаєш свою найпершу весняну пісеньку,
дівчата дослухаються до твоєї веселої весняної пісеньки,
дівчата звеселяються від твоєї веселої весняної пісеньки
і від того дня, коли почують
твою веселу весняну пісеньку,
розпочинають співати веснянки —
веселими співами весну закликати.
Вівсянко, вівсянко,
будь пташкою, яка збирає насіння трав,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь найжовтішою з усіх вівсянок,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
щоб ти відрізнялася від інших вівсянок,
будь пташкою з жовтим брюшком,
щоб знали, як тебе називати й ті,
хто бачить твоє жовте брюшко,
будь пташкою з жовтим пузцем,
щоб знали, як тебе називати й ті,
хто бачить твоє жовте пузце,
будь пташкою з жовтими грудьми,
щоб знали, як тебе називати й ті,
хто бачить твої жовті груди,
будь пташкою, яка ніби уся жовта,
щоб знали, як тебе називати й ті,
хто бачить тебе усю жовтою,
будь пташкою, яку взимку часто можна побачити,
як ти сидиш на землі,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь пташкою, яку взимку часто можна побачити,
як ти сидиш на землі
поміж стебел трави,
поміж соломинок,
на стерні у зжатому полі,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь пташкою, яка не співає, як летить, а свірчить,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь пташкою, яка співає найпершу весняну пісеньку,
у якій нам вчувається як ти словами промовляєш,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь пташкою, яка співає найпершу весняну пісеньку,
у якій нам вчувається як ти словами промовляєш,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза,
що треба нам, шмаровозам,
шмарувати колеса шмаровилом,
щоб ми знали, як тебе за це називати,
будь пташкою, яка влітку мостить гніздо десь у лісі,
гніздо вистеляє стеблинками трав і кінським волосом,
щоб м'яко було сидіти в ньому малим вівсеняткам,
будь пташкою, яка не летить на зиму у вирій,
а всю зиму літає у гороб'ячій зграйці,
щоб ми наприкінці зими почули твою пісеньку,
твою найпершу весняну пісеньку,
будь пташкою, яка наприкінці зими,
своєю найпершою весняною пісенькою
звістує про наближення весни,
будь пташкою, яка свою найпершу весняну пісеньку
вперше співає в день Теплого Олекси,
будь пташкою, що вперше по-весняному співає
в день Теплого Олекси,
щоб ми виходили в цей день прислухатися до твоєї пісеньки,
щоб ми виходили прислухатися, чи ти вже звеселилася,
будь пташкою,
що найпершою із усіх птахів звеселяється
яка найпершою співає свою весняну пісеньку,
у якій нам вчувається як ти словами промовляєш,
що треба нам ховати сани
та викочувати з возівні воза,
що треба нам, шмаровозам,
шмарувати колеса шмаровилом,
що треба нам запрягати воза
і їхати возом усюди, хоч і по рогіз,
що треба нам міняти набридлий за довгу зиму
зимовий одяг на літній,
що треба нам виходити вже на вулицю працювати,
де буде улітку тепло, як біля печі взимку,
що треба нам готуватися до пращ в полі,
готуватися до сівби,
будь пташкою, яка найпершою з усіх пташок звеселяється,
яка співає свою найпершу весняну пісеньку,
щоб дівчата дослухалися до твоєї веселої весняної пісеньки,
щоб дівчата звеселялися від твоєї веселої весняної пісеньки,
щоб дівчата від того дня
коли почують твою веселу весняну пісеньку,
розпочинали співати веснянки —
веселими співами весну закликали,
весну закликали веселими співами,
подібними до твоєї найпершої весняної пісеньки.