У готелі Бертрама

Страница 51 из 54

Агата Кристи

— Не вірю жодному вашому слову. Ну, навіщо здалося Ладиславові Мали-новському вбивати Міккі Ґормена?

— Можливо, мав місце шантаж,— припустив Батько.

— Ви хочете сказати, що Міккі шантажував Ладислава? Навіщо?

— Можливо, це пов'язане з Бертрамовим готелем. Можливо, Майкл Ґормен забагато знав.

— Про справи в Бертрамовім готелі? Що ви маєте на увазі?

— То був майстерний шантаж,— сказав Батько. — Продуманий і блискуче виконаний. Але ніщо не триває вічно. Цими днями міс Марпл спитала мене тут: "Що коїться в цьому готелі?" Що ж, тепер я можу дати відповідь. Судячи з усього, Бертрамів готель став одним з найбільших і найкраще організованих осередків злочинності, що їх ми знали в останнє десятиріччя.

Розділ двадцять сьомий

Запанувала хвилинна тиша, потім озвалася міс Марпл:

— Вельми цікаво,— зауважила вона. Бесс Седжвік обернулася до неї.

— Здається, вас це не дивує, міс Марпл.

— Анітрохи. Сталося стільки дивовиж, начебто аж ніяк не пов'язаних одна з одною. Все це надто добропристойне, щоб бути правдою. Сподіваюсь, ви розумієте, що я маю на увазі. Кажучи театральною мовою — чудова вистава, та це лише вистава, а не реальність.

— Було багато всіляких дрібних подій, були претензії до друзів, знайомих... як виявилося, помилкові.

— Такі речі трапляються,— зауважив старший інспектор Дейві. — Але тут вони траплялися надто часто, чи не так, міс Марпл?

— Авжеж,— погодилася міс Марпл. — Люди на кшталт Селіни Гейзі роблять такого роду помилки. Але багато інших людей теж робили їх. Цих помилок не можна було не помітити.

— Вона дуже спостережлива,— сказав старший інспектор Дейві, звертаючись до Бесс Седжвік, наче міс Марпл була його улюбленою вишколеною собачкою.

Бесс Седжвік рвучко обернулася до нього.

— Що ви мали на увазі, коли назвали цей готель осередком організованої злочинності? Я сказала б, що Бертрамів готель — найреспектабельніший заклад у світі.

— Звичайно,— сказав Батько. — А якому ж йому бути? Стільки було витрачено грошей, часу і сірої речовини на те, щоб він став таким, як є. Правда та фальш переплітаються в ньому вельми вдало. В особі Генрі ви маєте не-перевершеного актора і менеджера — він керівник цього закладу. У вас є такий добродій, як Гамфрі, великий мастак викликати довіру. Він не запідозрений у злочинах, здійснюваних у нашій країні, зате причетний до деяких досить дивних операцій готелю за кордоном. Тут є кілька блискучих акторів, виконавців різних ролей. Зізнаюся: я не поділяю безоглядно захоплення всією цією структури). Вона обійшлася нашій країні дуже дорого, вона — причина вічного головного болю урядової адміністрації та місцевої поліції. Щоразу, як ми десь, здавалося б, уже хапали жар-птицю за хвіст і успішно розслідували якийсь особливий випадок, виявлялося, що він не є ланкою більшого ланцюга. Але ми не переставали працювати над цією справою, трошки тут, трошки там. Гараж, де зберігалися цілі стоси номерних знаків, що уможливлювало негайну заміну їх у деяких машинах... Фургони мебльо-вої фірми, фургон різника, фургон бакалійника, ба навіть один-два поштові фургони... Швидкісна машина автоперегонника, що за лічені хвилини долає фантастичні відстані, і, на противагу їй,— старий єпископ, що трясеться у своєму старому "морріс-оксфорді"... Хата торговця овочами, який при потребі подає першу допомогу і має зв'язки з потрібним лікарем... Нема потреби вникати в усі ці розгалуження, яким, здається, нема ліку. Це один бік справи. Другий — чужоземні клієнти, що прибувають до Бертрамового готелю. Переважно з Америки чи домініонів. Заможні люди, не викликаючи жодної підозри, приїздять сюди з солідним, розкішним багажем, а від'їздять теж із солідним багажем, який видається тим самим, а насправді, це вже інший багаж. Багатих туристів, прибулих до Франції, митниця даремно не тривожить, бо митниця не тривожить туристів, коли ті довозять гроші у країну, звісно, якщо це щоразу не ті самі приїжджі. (Не слід глечикові надто часто ходити по воду.) Все це не так легко довести чи пов'язати між собою, та врешті-решт усі кінці зійдуться. І початок уже покладено. Взяти бодай подружжя Кабо.

— А що сталося з Кабо? — гостро запитала Бесс.

— Ви їх пам'ятаєте? Вельми поштиві американці. Справді, вельми поштиві. Торік вони тут зупинялися і цього року теж. Наступного разу вони не приїдуть із тою самою непевною місією, бо ми заарештували подружжя по його прибутті до Кале. Вони мали при собі дотепно змайстровану валізу-шафу. У ній було акуратно складено понад триста тисяч фунтів. Ця сума точно дорівнює викраденій з потяга у Бедгемптоні. Звичайно, це лише крапля в морі. Дозвольте вам сказати: Бертрамів готель — осередок усіх цих махінацій. До них причетна половина персоналу й декотрі туристи. Дехто з них — той, за кого себе видає, дехто — ні. Справжнє подружжя Кабо, наприклад, у цю хвилину перебуває в Юкатані. Далі. Як виявилося: вдавались до містифікацій. Взяти, наприклад, містера Джастіса Ладґроува. Добре знайоме обличчя, ніс, як цибулина, і бородавка. Неважко зіграти його роль. Канонік Пеніфазер, скромний сільський єпископ із сивою кучмою і примітним, роззявкуватим виглядом. Його поведінку, те, як він дивиться поверх окулярів — усе це може легко імітувати майстерний актор, чиє амплуа — характерні ролі.

— А яка з цього користь? — поцікавилася Бесс.

— Справді не знаєте? Невже не ясно? Містера Джастіса Ладґроува бачили поблизу банку під час його пограбування. Хтось упізнає його, повідомляє про це, ми ретельно розслідуємо. Виявляється, це помилка. На той час він був деінде. І тільки зовсім недавно ми зрозуміли, що всі ці наші помилки спровоковані. Нікого не обходить "двійник" запідозреного, який насправді нічим не впадає в вічі. Він скидає свою маску і перестає грати свою роль. Вся справа заплутується. Воднораз ми маємо верховного суддю, архідиякона, адмірала, генерал-майора, яких у той самий час бачили поблизу місця злочину.

Після пограбування потяга в Бедгемптоні, до Лондона прибули щонайменше чотири машини, що брали участь у пограбуванні, і серед них перегонова машина, яку вів Малиновський, вантажний автомобіль під виглядом контейнеровоза, старомодний "даймлер", де сидів адмірал, та старий єпископ із сивою кучмою в "морріс-оксфорді". То була чудова, блискуче проведена операція.