При заході сонця, коли головні ворожі сили відходили до своїх берегів, на горизонті показались загони японських міноносців. Наші броненосці, гублячи стрій, кинулися від них ліворуч і пішли на південь. Крейсери, міноносці і транспорти теж повернули на шістнадцять румбів і опинилися попереду броненосців. Швидко темніло. Почалися мінні атаки. Настав момент, коли головні наші сили найбільше потребували допомоги крейсерів. Якщо вони вдень не дали ніякої користі ні транспортам, ні броненосцям, то хоча б тепер мусили були проявити себе. Але ще під час переходу на Далекий Схід ми всі, починаючи з командуючого ескадрою і кінчаючи останнім матросом, були впевнені в тому, що для нас небезпечні не стільки артилерійські бої, скільки мінні атаки. Позначилося це й тепер. З розпорядження командира Добротворського "Олег", будучи головним, дав повний хід. За флагманським кораблем могли поспіти тільки "Аврора" і "Жемчуг". Крейсери "Дмитрий Донской", "Владимир Мономах" і підбита, з сильним диферентом на ніс "Светлана" швидко почали відставати. "Изумруд" повернувся до своїх броненосців. "Алмаз" помчав до японських берегів, розраховуючи, що поблизу них безпечніше буде йти дб Владивостока. В різні боки пішли міноносці і транспорти. З настанням темряви ескадра перестала існувати, розбившись на окремі самостійні загони і одиниці.
"Олег" розвинув хід до вісімнадцяти вузлів, лишаючи позад себе гуркіт канонади. В темряві важко було розібрати, хто в кого стріляє. Часом з'являлися поблизу ворожі міноносці і пускали міни. Крейсер рятувався від них перекладанням руля з борту на борт.
Енквіст турбувався:
— Ми розвинули такий сильний хід, що можемо розлучитися з броненосцями. Чи добре це буде?
Добротворський упевнено відповів:
— Інакше, ваше превосходительство, японці нас висадять у повітря. Ми повинні приймати атаку не бортами, а кормою, щоб струменем і водоворотами відкидати міни. Цього вимагає морська тактика.
Адмірал згодився з ним і на час замовк. А коли ніч перестала гриміти гарматами, він знову заговорив:
— Треба б нам повернути назад. Як ви думаєте? Добротворський заперечив:
— Ми можемо зустрітися з своїми броненосцями. Адже вони йдуть позаду одним з нами курсом. В темряві вони будуть вважати нас за ворога. Досить кількох снарядів, щоб знищити наш картонний крейсер.
Однак адмірал не міг примиритися з доводами командира і ставав усе наполегливішим. Бойовий наказ, який говорив, що всі судна повинні пробиватися до Владивостока, не виходив у нього з голови. Командирові довелося скоритися йому. За вечір загін крейсерів.двічі намагався повернути на північ, але щоразу натикався на ворожі міноносці. Біля дев'ятої години перед ним заблискотіли десятки розкиданих вогнів, які належали, мабуть, рибальським суднам.
— Вся японська ескадра переслідує нас,— тривожно заговорили на містку.
Після цього твердо вирішили йти на південь. Але адміралі був неза-доволений таким вирішенням і не переставав турбуватись. Добротворський заспокоював його:
— Власне кажучи, навіщо нам іти до Владивостока? Будучи ще в Камрангу, я чув, що він відрізаний з суші японцями. Крім того, в нака-
зі Рожественського прямо сказано, що пробиватися на північ ми повинні тільки з'єднаними силами. Ми не маємо права порушити цей наказ. Нарешті, ваше превосходительство, ви самі бачили, що ескадра повернула на південь. З загибеллю кількох броненосців прорив до Владивостока втратив будь-який сенс. Очевидно, ескадра відступає в Шанхай, де лишились шість наших транспортів. А ті кораблі, які надумають самостійно пробиватися на північ, будуть знищені. Це для мене не підлягає ніякому сумніву. А коли так, то краще інтернуватися в нейтральному порту, ніж губити рештки нашого флоту. Енквіст зітхнув і нічого не сказав.
На ранок "Олег" зменшив хід до п'ятнадцяти вузлів. Мінні атаки припинилися. Всередині крейсера йшли роботи по залатуванню пробоїн у корпусі і викачуванню води з приміщень.
На світанку 15 травня побачили, що біля "Олега" були лише "Аврора" і "Жемчуг". Н(а горизонті не було видно жодного димку. Щоб зекономити вугілля, збавили хід до десяти вузлів.
Почали виясняти, скільки вийшло із строю людей: на трьох крейсерах убито тридцять два і поранено сто тридцять два чоловіки.
Опівдні адмірал переніс свій прапор на "Аврору" і перевів туди свій штаб, що складався з флагманського штурмана де Ліврона, старшого флаг-офіцера фон Дена і молодшого Заріна, кількох сигнальників і вістових. Енквіст вирішив взяти крейсер під своє командування, тому що командир "Авроры", капітан 1-го рангу Єгор'ев, був убитий, а старший офіцер Небольсін, який заступив його, тяжко поранений.
О третій годині лягли на курс зюйд-вест 48° і пішли восьмивузловим ходом, направляючись у Шанхай.
Більше адмірал жодного разу не поставив свого звичайного запитання: "А чи добре буде?" Навпаки, він заспокоював і себе, і своїх пїдг леглих:
— Можливо, завтра ескадра дожене нас. Ми не йдемо, а повземо. А вона напевне розвинула хід не менше дванадцяти вузлів.
Вранці 16 травня адміралові доповіли, що позаду, на горизонті, показався якийсь невеликий пароплав. Незабаром вияснилось, що це йде в Шанхай "Свирь". Крейсерський загін застопорив машини. Годині о дев'ятій ранку пароплав наблизився до "Авроры". Енквіст, який був на містку, схопив рупор і, приклавши його до губів, крикнув на "Свирь":
— Капітан! Де наша ескадра і що з нею?
йому голосно й чітко відповів лейтенант Ширінський-Шахматов, знятий з загиблого "Урала":
— Вам, ваше превосходительство, краще знати, де наша ескадра!
Енквіст безпорадно опустив рупор і почервонів. Він зрозумів, що офіцери дивляться на нього як на дезертира, що втік з поля битви. Зніяковілий, ні на кого не дивлячись, він тихо розпорядився:
— Хай "Свирь" іде в Шанхай і звідти вишле нам транспорт з вугіллям. Ми підемо з загоном в Манілу. Американські власті поставляться до нас краще, ніж китайські: ми полагодимо пошкодження, не роззброюючись.
Адмірал зійшов з містка і замкнувся в своїй каюті.
Загін крейсерів дав економічний хід і взяв курс до Філіппінських островів.
Через три доби, ввечері, коли були біля Люцона, найбільшого острова з Філіппінського архіпелагу, зустрівся німецький пароплав. Він сповістив сигналом, що бачив російський допоміжний крейсер "Днепр" в широті 19° нордовій і довготі 120° остовій. З "Авроры" подякували пароплавові за дані відомості і продовжували путь.