1280] Спішіть, ослаблі ноги, хай нелегко вам, —
Із містом нещасливим попрощаюся.
О Троє, найславніша в краю варварів!
Ще мить — і втратиш голосне ім'я своє!..
Тебе вже палять; ми на чужину йдемо
В неволю. О безсмертні! Що ж я кличу їх?
Чи ж то раніше чули наші оклики?..
У пломінь кинусь! Разом із вітчизною
В огні загину: в цьому порятунок мій.
ТАЛФІБІЙ
Нещасна! Ти від горя збожеволіла!
(До воїнів).
1290] Ведіть, не співчувайте: Одіссеєві
Вручити слід належне за розподілом.
КОММОС
ГЕКАБА
Ой-ой-ой-ой-ой-ой!..
О сину Крона, владарю фрігійців!
Прародичу! Бачиш ті муки, що їх
Дарданцям зазнати доводиться?..
ХОР
Він бачить: місто велике в прах
Обертається… Трої нема вже, Трої!..
ГЕКАБА
Ой-ой-ой-ой!.. [236]
Вогнем узявсь Іліон,
Зубчасті вежі он жевріють,
Падають мури, будівлі.
ХОР
1300] Наче гнаний вітром дим легкий,
Так у безвість кане
Наш край, протятий списом.
Пограбовані гнізда, спустошені
Вогнем, залізом.
ГЕКАБА
Строфа
О земле! Діток моїх годувальнице!
ХОР
Гай-гай!..
ГЕКАБА
О діти! Вчуйте, впізнайте ви неньки голос!
ХОР
Голосиш ти, тужиш над покійними…
ГЕКАБА
Упавши ницька, немічна, стара,
Мов птах крильми, — землю б'ю руками…
ХОР
1310] І я ось, глянь, упавши на коліна,
Кличу тих, хто там, в імлі, —
Мужів полеглих наших.
ГЕКАБА
Женуть уже нас, волочать!..
ХОР
Гострий зойк душу рве.
ГЕКАБА
В чужі оселі, в неволю…
ХОР
З рідних наших нив…
ГЕКАБА
Пріаме, Пріаме, ти впав неоплаканий,
Непохоронений… Болю мого не знаєш…
ХОР
Ніч темна вічі йому пригнітила:
1320] Праведний — стрінув неправедну смерть. [237]
Антистрофа
ГЕКАБА
О храми!.. О найдорожча вітчизно моя!..
ХОР
Гай-гай!..
ГЕКАБА
Вас нищить полум'я, зранює спис ворожий.
ХОР
У землю цю, безіменні, ляжете…
ГЕКАБА
І пил, мов дим, розвіється, а з ним —
Одлине ген образ мого міста.
ХОР
Затреться й назва краю; все до смерті
Йде своєю стежкою —
Он Трої вже немає…
ГЕКАБА
Ви чули те? Ви зрозуміли?..
ХОР
1330] Тріск жахний… Впав Пергам…
ГЕКАБА
Все місто важко стряслося…
ХОР
Вже не місто — прах…
(Чути звук сурми).
ГЕКАБА
Ой-ой!..
Рушайте, тремкі мої ноги, рушайте вже:
Ген за тим обрієм — ждуть мене дні неволі…
ХОР
О краю, краю ти наш безталанний!..
Вже нам до суден ахейських пора.
Троянки в супроводі озброєних воїнів ідуть до кораблів.
ПРИМІТКИ
5. Довкола Трої мури… звели… — Згідно з міфом, Аполлон та Посейдон обгородили Трою муром.
8. Епей, син Панопея, славний тим, що збудував "Троянського коня".
16. Пріам — останній володар Трої, чоловік Гекаби, батько багатьох дітей, найвідоміші серед них — Гектор, Паріс, Кассандра.
22-23…Гері уступаючи й Афіні… — Паріс (див. прим, до р. 925), вирішуючи, кому присудити яблуко з написом "Найвродливішій", віддав перевагу Афродіті, що пообіцяла йому першу з-між усіх красунь Єлену; через те Гера й Афіна виступали у Троянській війні проти троянців (фрігійців).
27. Скамандр — річка в Троаді.
40-41…Кассандру… що Феб її… кинув… — Аполлон, закохавшись у Кассандру, наділив її даром провіщання; коли ж вона зневажила його любов, він зробив так, що П віщуванням ніхто не вірив. Після падіння Трої Кассандра сховалась у храмі за статуєю Афіни, але її силоміць вивів звідти Аякс Локрійський (р. 68). При розподілі здобичі Кассандра припала Агамемнонові; приїхала з ним у Мікени, де й загинула, як і він, від рук Клітемнестри й Егіста.
88. Мікон, Делос — острови з групи (Складських.
89. Каферей — мис на південно-східному березі Евбеї. 129. Еврот — річка, що пропливає біля Спарти.
154…лунає лункий… лемент. — В оригіналі — майстерне звуконаслідування, побудоване на повторенні дифтонгів "ой", "ай" (імітація зойку, плачу); в перекладі не завжди вдається адекватно віддати винятково милозвучну, образну мову Евріпіда.
182. Вісник данайський… — тобто грецький: данайці, потомки Даная, сина єгипетського владаря Белла; рятуючись від свого брата Єгипта, Данай разом із своїми 50-ма доньками втік до Аргосу.
185. Фтія — місто на півдні Фессалії, володіння Пелея та його сина Ахілла.
197. За верстатом ідейським… — від Іди, гірського пасма біля Трої.
203. Пірена — див. прим, до "Медеї", р. 67.
211. Пенесм омитий… край… — Фессалія.
217…в країну Гефеста… — тобто в Сіцілію, розташовану напроти заснованого фінікійцями Карфагена; на цьому острові, у вогнедишній Етні, за переказом, містилась Гефестова кузня.
221…місцевість, що всім… видна… — Йдеться про Південну Італію, де в гирлі річки Кратія афіняни в середині V ст. до н.е. заснували колонію Турії.
239-240…край… кадмейський… — тут мається на увазі Бестія.
[442]
248. Щоб гордій спартанці… — тобто Клітемнестрі, дочці лакедемонського володаря Тіндара.
272. Ахілла син — Неоптолем.
311. Гіменей — весільний бог, покровитель подружжя. 325. Геката — див. прим, до "Медеї", р. 396.
330. Евой! — ритуальний оклик вакханок, що вславляють Діоніса. 369. Про інше змовчу… — Кассандра має на увазі ряд злочинів, що їх спричинила зрада Клітемнестри.
405. Ця думка знайде широке відлуння у пізніших риторичних диспутах, у поезії, наприклад, у "Скорботних елегіях" Овідія: "Хто ж би то Гектора знав, якби Трої не зрадило щастя?" (IV, 75). 422. Атрея син — Агамемнон. 429. Син Лаерта — Одіссей. 439. Нещасний!.. — Кассандра має на увазі Одіссея, перераховуючи описані в Гомеровій поемі його пригоди.
447-448…телиці… голос подадуть… — Мова йде про священних корів Геліоса, що їх повбивали супутники Одіссея; на рожнах замукало печене м'ясо ("Одіссея", XII, 395).
491. Хранителя… — тобто Зевса, охоронця домашнього вогнища.
534. Діва, зроджена Зевсом — Афіна Паллада, чий храм був на троянському пагорбі; за переказом, Афіна народилася з голови Зевса.
561. Діву гір… — тобто Артеміду.
565. Пергам — троянська фортеця% Троя взагалі.
599. Гроза ахейців — Гектор.
616-617…втіха— В сльозах… — "Чому сльози солодкі для стражденних?" — запитає з таким же подивом Августин Аврелій у своїх "Сповідях" (IV, 5).
624. Конечність (далі також "Необхідність"). — В оригіналі Ананке, втілення неминучості, що, за вченням Геракліта й інших філософів, керує світом.
718. Пелопіди — Агамемнон і Менелай.
807. Теламон — син Еака, учасник походу Геракла, сина Алкмени, на Трою. Похід був викликаний тим, що владар Трої Лаомедонт не заплатив за виконану роботу (див. прим, до р. 5) Аполлонові й Посейдонові. За порушення Лаомедонтом даного слова його дочка Гесіона мала стати жертвою морського чудовиська. Гесіону врятував Геракл; але теж не отримав від Лаомедонта обіцяних коней. Тоді разом з іншими героями Геракл зруйнував Трою.