XIV
Так ні ж! Обручов не підліг ні під логіку, ні під справед ливість, ні під закон! Знати, що останні слова царської резолюції зачепили його самолюбство! З-за якогось там "рядового" Шевченка, та ще політичного "злочинця", цар зганьбив підручних Обручову Шевченкових начальників; тим самим він, хоч і не просто, а натяканням зробив догану і йому, генералу Обручову. В серці його прокинулося щось похоже на почуття помсти. Замість того щоб відповідно царській резолюції випустити Шевченка на волю і не зв’язувати з волею останнього рахунки і кари начальникам за недогляд, Обручов, лишивши Шевченка в неволі, в казематі, примірковав собі усе лихо за "недогляд" звернути на голову майора Мєшкова і 21 липня написав до міністра військового, що "провиною того, що Шевченко, вийшовши з Орська в експедицію Бутакова, листувався і малював на Аральському морі карти і види, було те, що коли Шевченка переписано з 5 в 4 батальйон, дак начальник першого Мєшков не повідомив в Раїм начальника останнього про царську конфірмацію р. 1847 над Шевченком. Але ж додав все-таки Обручов: Шевченко малював види і карти задля уряду, бо вони потрібні були Бутакову, і Шевченка він — Обручов — тримає і триматиме в арешті, доки не прийде відповідь його, міністра, на оце останнє доношення 613.
612 Киев[ская] ст[арина]. — 1896. — Кн. II. — С. 147
613 Ibidem. [Тарас Шевченко: Документи... — С. 235 — 237].
По наказу міністра граф Ігнатьєв 9 серпня відповів Обручову, що слідство, зроблене Чигирем, нічого нового не показало задля обвинувачення Шевченка.
Тепер треба було виконати тільки царську резолюцію, що затвердила думку Орлова про те, що Шевченко досить вже покараний; але ж міністр не завважав навіть на те, що після царської резолюції Шевченко, зовсім вже без всякої провини і без всякої потреби, сидить в казематі цілих два місяці, не кажучи вже про те, що до того /314/ просидів 1½ місяця, і , таким чином, та кара, яку і Орлов, і цар признали відповідною, подвоєна. Міністр звелів Обручову, випустивши Шевченка з каземату, переписати його з 5 батальйону в який будь інший, далекий, і, вирядивши його туди, строго наказати начальству, щоб найпильніш доглядало, аби Шевченко не писав і не малював. Опріч того, велів відповідно покарати і тих начальників, що не доглядали за Шевченком, як він ходив в цивільній одежі, і, виряджаючи його в експедицію, не написали до Раїму про заборону Шевченкові писати і малювати 614.
Знати, що й після цього оренбурзьке начальство не вельми хапалося випускати Шевченка з каземату. Трохи не цілий місяць минув від часу наведеного вгорі наказу військового міністра, заким Обручов 5/17 вересня р. 1850 звелів випустити Шевченка з Орського каземату і під вартою ви рядти його до Новопетровського форту; начальникові тієї роти, до якої піде Шевченко в Новопетровському форті, строго наказати, щоб пильно-препильно доглядав за Шевченком сам, як він поводитиметься, а опріч того, і найпаче звеліти добронадійному унтер-офіцеру і єфрейтеру пильно стежити за всіми Шевченковими вчинками, і скоро помітить за ним що-будь таке, що не личить або неслухняність його, дак ту ж годину оповіщали б про те ротного начальника, а останній повинен зараз же подавати доношення до його, Обручова, надписуючи: "секретно, в собственные руки": нарешті, ще раз строго наказати ротному командиру, що найменша поблажливість Шевченкові викличе сувору кару. Цивільну одежу Шевченка, "яко цілком непотрібну йому", Обручов велів продати і гроші за неї віддати Шевченкові.
Але на сьому не скінчилася ще справа "недогляду" за Шевченком: Обручов велів комендантові Орської фортеці Недоборову 615 взяти Шевченка на опит: "Коли саме і до кого він ходив в цивільній одежі?" Шевченко відповів, що, "кватеруючи в домі Герна, дійсно він мав у себе цивільну одежу, носив її тільки у себе в хаті і нікуди в ній з хати не виходив".
614 Ibidem.
615 Недоброво. — Ред.
Хоча супротивне словам Шевченка ні від кого і нічим доведене не було, але ж Обручов велів спитати у підпоручника флотських штурманів Поспєлова (Бутаков, виїздячи з Оренбурга з початку р. 1850 до Петербурга, передав команду Поспєлову), з якої речі він допустив, що Шев-/315/ченко ходив в цивільній одежі? Поспєлов відповів на те, що Бутаков Шевченка йому не передавав; Шевченко при йому не був і потреби в йому не було вже тоді, як Бутаков виїхав.
З формального боку помилка Бутакова була в тому, що, виїздячи, він не сказав, щоб Шевченка, як скінчилася експедиція, вирядити назад до роти, а Поспєлов і скористав з того, бо дійсно на руку було йому сказати так, як він відповів.
Бутакова тоді вже не було під начальством Обручова; але ж останній хотів сяк чи так, а допекти Бутакову, тим-то він в листопаді написав до дежурного генерала головного штабу, що коли у Бутакова немає жодних доказів на те, що він, виїздячи з Оренбурга, лишив Шевченка при Поспєлову, так треба усю вину скласти на самого Бутакова за те, що він не повернув Шевченка в корпусний штаб або до батальйону.
От на сьому і край усіх певних звісток про Бутакова. А справі за цивільну одежу Шевченка прийшов кінець тільки 10 листопада р. 1851, коли велено було за недогляд покарати майора Мєшкова (начальника Орського батальйону) тим, щоб виправити з його 23 карбованці і 67 коп. тих грошей, що видані були Чигиреві на подорож його в Орськ на слідство.
З Орська повели Шевченка етапом через Уральськ в Гур’єв-городок. На превеликий жаль, не маємо певних звісток ні про те, коли саме рушив той етап з Орська, ні про те, скільки верстов з Орська до Гур’єва, а через те не можна запевне визначити часу — скільки мордовано поета на етапі, доки він прибув в Гур’єв-городок. З Уральська виряджено його 8 жовтня на човні під вартою унтер-офіцера Булатова 616. До Гур’єва приплив той човен 12 жовтня, а згадавши, що про висилку Шевченка Обручов дав приказ 5 вересня, ледве чи зробимо яку помилку, сказавши, що поет плентався в етапі по степу з Орська до Гур’єва не менш як цілий місяць.
З Гур’єва до Новопетровського форту повезли Шевченка 13 жовтня човном через Каспійське море під вартою. За чотири дні 17 жовтня хорунжий Єриклєнцов 617 привіз в Новопетровський форт рядового з політичних злочинців Тараса Шевченка, записаного по наказу Обручова в 4 роту під догляд штабс-капітана Потапова 618. От на сьому і край першого заслання Шевченка.