На весь світ
Виліз кіт,
Перехрестився!
Але не думайте, що се щось поможе — тепер йому про се говорити! І слухати не хоче, ще й у очі плює. "Ні, свине, не думай, що твоє свинство безсмертне! Буде й йому колись кінець, і коли не ми, то хоч покоління по нас буде виростати без твойого впливу. А тим, що буде, ти мене не лякай! Нехай і так, що твоя правда, та все-такй тепер, доки в мене святий огонь горить, я мушу воювати з тобою".
Вже я й просилась у них: "Бійтеся бога, панове (говорю до них, бісенників, як до добрих!), хоч на вивіз мене лишіть! Ну, що у вас за сумління: німців та віденців голодом виморите! Адже ж вони без наших галицьких свиней просто перемруть наглою смертю". Так де тобі,— не впиняються. "Не бійся,— кажуть,— Угорщина постачить". Може-то вона й постачить, але яка мені охота задля Угорщини не своєю смертю вмирати? А хіба ж се своя смерть для свині — вмирати зі стиду і гризоти сумління? А воно до того йде, їй-богу, до того.
Господи, вислухай ти мене, дай мені роги! Ані хвилиночки не спочину, доки всім їм, отим поганцям, животи не порозпорюю і кишки не повимотую! Най гинуть на глум, най знають, що свинство також сила і безкарно чіпати себе не дасть!