Швидким кроком до зали входять радники ЄПИСКОПА, на чолі з КАПЕЛАНОМ ДЕ СТОГАМБЕРОМ та КАНОНІКОМ ДЕ КУРСЕЛЕМ, молодим священиком тридцятьох років. Секретарі сидять за столом; стілець, що навпроти Д'ЕСТІВЕ, — вільний. Декотрі з радників посідали у свої крісла, а декотрі стоять і розмовляють, очікуючи формального відкриття засідання. ДЕ СТОГАМБЕР, обурений та впертий, не займає свого місця, КАНОНІК також залишається на ногах праворуч від нього.
КОШОН. Доброго ранку, магістре де Стогамбер. (До ІНКВІЗИТОРА). Капелан кардинала Англійського.
КАПЕЛАН (виправляючи його). Вінчестерського, мілорде. Вимушений висловити заперечення, мілорде.
КОШОН. У вас їх завжди повна пазуха.
КАПЕЛАН. Це не тільки моє особисте заперечення. Його вважає цілком доречним і магістр де Курсель, канонік Паризької єпархії.
КОШОН. Я слухаю, в чому справа?
КАПЕЛАН (ображено). Магістре де Курсель, вам слово, будь ласка, бо я, здається, не викликаю особливої довіри його преосвященства. (З глибоким обуренням він сідає праворуч від КОШОНА).
КУРСЕЛЬ. Монсеньйоре, з неймовірними труднощами нам удалося висунути Діві шістдесят чотири обвинувачення. Нам навіть не повідомили, що їх значно звузили, не порадившись із нами.
ІНКВІЗИТОР. Магістре де Курсель, це моя провина. Я просто вражений старанністю, з якою ви склали ці шістдесят чотири обвинувачення, та самого по собі обвинувачення в єресі вже й так достатньо. Також не забувайте, будь ласка, що не всі члени суду володіють таким же проникливим та глибоким розумом, як ви, тож багато з ваших зауважень можуть видатися їм безглуздям. Зваживши це все, я скоротив ваші шістдесят чотири обвинувачення до дванадцяти.
КУРСЕЛЬ (приголомшений). До дванадцяти?!
ІНКВІЗИТОР. Повірте мені, дванадцять — більш ніж достатньо.
КАПЕЛАН. Однак деякі з найважливіших пунктів були відхилені абсолютно безпідставно. Наприклад, Діва заявляє, що святі Маргарита та Катерина, а також архістратиг Михаїл спілкувалися з нею французькою. Ви не можете так спокійно опустити цей факт.
ІНКВІЗИТОР. Ви переконані, що вони мали б звертатися до неї латиною?
КОШОН. Ні, він має на увазі англійську.
КАПЕЛАН. Звичайно, мілорде.
ІНКВІЗИТОР. Оскільки ми погодилися, що голоси, якими одержима Діва, були голосами диявола, котрий занапастив її душу, то, гадаю, навряд чи вам або королю Англії було б приємно визнати англійську рідною мовою диявола. Тому краще облиште це. Суть обвинувачення повною мірою вмістилась у дванадцять пунктів. А зараз, панове, прошу зайняти свої місця, і давайте перейдемо до справи.
Всі, хто стояв, сідають.
КАПЕЛАН. Що ж, мої заперечення все одно залишаються в силі.
КУРСЕЛЬ. Мені дуже шкода, що наша важка, копітка праця була даремною. Це ще один із доказів диявольського впливу цієї жінки і на суд. (Він опускається на своє крісло, праворуч від КАПЕЛАНА).
КОШОН. Ви натякаєте, що я піддався диявольському впливу?
КУРСЕЛЬ. Я ні на що не натякаю, монсеньйоре. Я підозрюю змову… Замовчується і той факт, що Діва вкрала коня єпископа Сенліського.
КОШОН (ледь стримуючи гнів). Вам тут не цивільний суд. Не вистачало нам іще гаяти час на такі дурниці.
КУРСЕЛЬ (підводиться, шокований). То кінь єпископа для вас дурниці, монсеньйоре?
ІНКВІЗИТОР (ввічливо). Магістре де Курсель, Діва присягається, що заплатила за коня єпископа пристойну суму; те, що гроші до його рук так і не потрапили, — не її провина. Оскільки це досить правдоподібно, ми опускаємо це обвинувачення проти неї.
КУРСЕЛЬ. Був би то звичайний кінь — гаразд, але ж то був кінь єпископа. Як таке можна опустити? (Він знову сідає, збентежений та пригнічений).
ІНКВІЗИТОР. При всій моїй повазі до вас, ми не можемо висунути проти Діви обвинувачення, в яких її можна виправдати, бо тоді ризикуємо, що вона зможе відкрутитись і від обвинувачень у єресі. Тому я дуже вас прошу, коли Діву приведуть сюди, не згадувати про крадіжку коня, про танці з сільськими дітьми навколо чарівних дерев, про молитви біля колодязів та про сотню інших речей, які ви розслідували до мого прибуття. У Франції нема такої сільської дівчини, яка б не танцювала навколо чарівних дерев чи не молилася біля колодязя. А дехто з них украв би й папського коня, якби випала нагода… Єресь, панове, єресь — головне обвинувачення, яке ми висуваємо проти Діви. Виявлення та припинення єресі — моя справа, я інквізитор, а не якийсь там цивільний суддя. Зосередьмося на єресі, панове, облиште всі інші обвинувачення.
КОШОН. Можу додати, що наші люди були в її селі, розпитували про Діву, і нічого серйозного проти неї не виявилося.
КАПЕЛАН, КУРСЕЛЬ (підводячись і вигукуючи разом). Нічого серйозного, мілорде? / Що?! Чарівні дерева…
КОШОН (втративши терпіння). Панове, по одному, будь ласка.
КУРСЕЛЬ, нажаханий, падає в крісло.
КАПЕЛАН (плавно повертаючись у своє крісло). Саме це Діва сказала нам минулої п'ятниці.
КОШОН. Я хотів би, щоб ви зважили на слова Діви. Коли я кажу "нічого серйозного", то маю на увазі, що для проникливих людей, здатних мислити, це не є нічим серйозним. Я цілком погоджуюся зі своїм колегою інквізитором, що ми повинні зосередити увагу на обвинуваченні в єресі.
ЛАДВЕНЮ (молодий, аскетично худорлявий домініканець, який сидить праворуч від КУРСЕЛЯ). Хіба єресь цієї дівчини справді така вже страшна? Хіба це не просто її прямота? Багато святих говорили те саме, що вона.
ІНКВІЗИТОР (облишивши свою ввічливість, дуже строгим тоном). Брате Мартин, якби ви знали стільки про єресь, як я, ви б знали, що нестрашної єресі не буває, навіть коли вона здається зовсім невинною чи сповненою любові. Єресь зароджується в людях, які в усьому кращі за своїх сусідів. Сумирна й благочестива дівчина; або юнак, який, виконуючи накази Господа, роздає усі свої багатства бідним, доки сам не стає злидарем; аскетичне життя, а також сумирність та благодійність можуть бути джерелом такої єресі, що коли її вчасно не зупинити, вона здатна зруйнувати й церкву, й імперію. В літописах святої Інквізиції є багато таких історій, які ми тримаємо подалі від людських вух і очей, бо чесні чоловіки та жінки нізащо б не повірили, що таке може бути; а всі ті історії починалися з найправедніших простаків. Таких випадків безліч. Завважте: жінка, яка відмовляється від жіночого вбрання і носить чоловіче, так само, як і чоловік, котрий знімає підбиту хутром мантію і вдягається, як Йоанн Хреститель, матиме прихильників, які ходитимуть за нею, як ніч ходить за днем. Якщо жінки не будуть ні одружуватися, ні стригтися в монахині, чоловіки ж відмовлятимуться від шлюбів, а хіть плутатимуть із божественним натхненням, то настільки ж певно, як за днем приходить ніч, вони прийдуть від багатошлюбності до кровозмішення. Спочатку єресь здається невинною і навіть гідною похвали, але вона веде до таких протиприродних гріхів, що навіть найбільш м'якосерді серед вас, зіткнувшися з її немислимими страхіттями, докоряли б церкві у надто великій милості до єресі. Вже двісті років свята Інквізиція бореться проти цього диявольського безумства і знає, що все починається з нахабних невігласів, які протиставляють своє судження судженню церкви і беруться тлумачити Божу волю. Ви не повинні припуститися помилки, приймаючи єретиків за брехунів і шахраїв. Вони щиро вірять, що їхнє диявольське піднесення є божественним. Тому ви повинні пильнувати своє людське співчуття. Маю надію, всі тут присутні — милосердні люди, в іншому разі навіщо вам було присвячувати своє життя служінню нашому Спасителю? Перед вами стане до суду молода дівчина, благочестива і непорочна. Мушу сказати, панове: те, що говорять про неї наші англійські друзі, не підкріплене доказами, натомість є цілий ряд свідчень про її надмірні прояви релігійності та благочестя, а зовсім не марноти й розпусти. Вона не з тих дівчат, чиї грубі риси — ознака грубого серця і чиї безсоромні погляди та непристойна поведінка засуджують їх ще до обвинувачення. На обличчі цієї жінки ви не побачите й сліду тієї гордині, що привела її до такої небезпеки. Яким би дивним це не здавалось, але ви не побачите відбитку гордині й на її характері, натомість побачите, як гординя разом зі смиренністю бік-о-бік сидять у душі однієї людини. Отже, будьте пильними. Боже борони, я не раджу вам забути про милосердя, бо якщо ми засудимо її до покарання, воно буде таким жорстоким, що ми самі можемо не сподіватися на Божу милість, якщо це станеться через хоч крихту злоби до цієї дівчини в наших серцях. Але якщо ви ненавидите жорстокість… а якщо хтось серед вас не ненавидить її, то заради спасіння душі прошу їх залишити суд… отже, якщо ви ненавидите жорстокість, то пам'ятайте, що немає нічого жорстокішого за наслідки непокараної єресі. Пам'ятайте також, що жоден із судів закону не буде таким жорстоким до єретиків, як прості люди. В руках святої Інквізиції єретик захищений від насильства, він відданий на справедливий суд і не зазнає смерті, якщо покається у своїх гріхах. Життя багатьох єретиків були врятовані, бо свята Інквізиція взяла їх від людей у власні руки. До того, як існувала свята Інквізиція, та й досі в місцях, куди не сягає святий трибунал, підозрюваних у єресі закидають камінням, роздирають, топлять, палять у власних домівках разом із їхніми невинними дітьми, без суду, без поховання, як собак, — а така жорстокість противна Богові так само, як і людині. Панове, за своєю натурою, як і за покликанням, я чуйна людина, і навіть якщо багато кому моя робота здається жорстокою, вельми жорстокіше було б не виконувати її, і я б сам пішов у вогонь, якби не вірив у її справедливість, необхідність та милосердя. Я прошу вас саме з таким переконанням поставитися до цього судового процесу. Лють — поганий радник, відкиньте лють. Жалість — іноді навіть гірший, тож відкиньте й жалість. Залиште тільки милосердя. І пам'ятайте, що повинна торжествувати справедливість. Вам є що додати, монсеньйоре, перш ніж почнемо засідання?