Сидячи і автоматично роблячи невеликі ставки поки кості пішли навколо столу, він подумав про силу. Дивно, але після всіх років досліджень ми й досі не багато знаємо про парапсихологічні здібності. Їх можна трохи розвивати у людей і трохи покращити навички, однак не більше.
Сьогодні він почувався в силі, він знав, гроші в кишені надавали йому додаткового піднесення, яке іноді допомагало йому прорватися. З напів заплющеними очима, він взяв кості і дозволив розуму ніжно попестити образи витиснених цяток. Відтак кості вистрілили з його руки і він видивлявся сімки.
Вона була там.
Такої сили він не відчував роками. Це була заслуга вексельної маси мільйонів кредитних банкнот. Навколишній світ був напрочуд зрозумілим, а кості повністю йому підвладні. Він знав з точністю до десяти кредитів суми в гаманцях инших гравців, був обізнаний з картами на руках у гравців позаду.
Повільно і обережно він вибудовував ставки.
Костям не потрібно було наказувати щоб вони котились і лягали на стіл немов треновані собаки. Джейсон завдав собі клопоту зосередитись на психології гравців й круп'є. Знадобилося майже дві години, щоб вибудувати його суму на столі до семиста тисяч кредитів. Відтак він впіймав знак круп'є про великого переможця на його столі. Він зачекав поки до столу приспацерував чоловік з важким поглядом, нібито подивитися гру, радісно всміхнувся, поставив всі свої гроші зі стола й програв усе одним кидком костей. Адміністратор радісно всміхнувся, круп'є розслабився і краєчком ока Джейсон побачив як Керкове обличчя набрало темно-фіолетової барви.
Спітнілою, блідою, трохи тремтячою рукою Джейсон відкинув полу піджака і витягнув один з конвертів з новими банкнотами. Розпечатавши його пальцем, він кинув дві купюри на стіл.
— Можемо ми робити необмежені ставки? — спитав він, — я б хотів... відіграти трохи своїх грошей.
Тепер круп'є насилу стримував усмішку, він глянув в бік адміністратора, що кивнув швидке так. Вони отримали роззяву й мали твердий намір його обібрати. Увесь вечір він грав зі свого гаманця і тепер він відкрив запечатаний конверт, щоб перевірити скільки він втратив. До чого ж товстенний конверт і, ймовірно, не його грошей. Не те, щоб заклад переймався хоч на йоту. Для них гроші не мали приналежності. Гра продовжилась, казино було в напрочуд розслабленому стані.
І, зрештою, саме цього так хотілося Джейсону. Йому потрібно було залізти якнайглибше в їхні кишені, перш ніж хтось зрозуміє, що вони на боці переможених. Почнуться грубощі, а він хотів відкласти їх якомога далі. Тоді буде не легко виграти і його екстрасенсорна сила може зникнути так само швидко як з'явилась. Таке траплялося раніше.
Тепер він грав проти закладу, два инші гравці були очевидними підхідними і юрба міцно зімкнулася довкола, щоб подивитися. Після невеликих програшів і виграшів він викинув серію звичайних сімок і його купа золотих фішок виколихувалася все вище й вище. За його приблизною оцінкою там був майже мільярд. Кості як і раніше лягали вірно, хоча він наскрізь спітнів від зусиль. Закладаючи всі фішки він сягнув по кості. Та круп'є дотягся швидше і схопив їх.
— Заклад хоче змінити кості, — сказав він рішуче.
Джейсон випростався і витер руки, радіючи хвилі спочинку. Це вже втретє заклад змінював кості, щоб спробувати розірвати його переможну серію, це був їх привілей. Адміністратор з важким поглядом витягнув, як і раніше, з гаманця пару кубиків навмання. Обдерши з них пластикову обгортку, він кинув їх вздовж стола Джейсону. Вони випали природною сімкою, Джейсон осміхнувся.
Коли він зачерпнув їх посмішка повільно зникла. Кості були прозорими, доброї роботи, рівномірно зважені з усіх боків і ще нечесні.
Барвник на позначках п'яти сторін кожної кості був з якогось важкого металевого сплаву, ймовірно олива. Шоста сторона була з залізного сплаву. Вони б лягли чесно якщо не втрапили б у магнітне поле — тобто вся поверхня стола могла бути намагнічена. Він ніколи б не помітив різниці, якби не глянув на кості внутрішнім зором. Але що ж він міг вдіяти?
Струшуючи їх повільно, він швидко роззирнувся довкола столу. Знайшов те, що йому було потрібно. Попільничка з магнітом в основі щоб утримувати її на металевому краї столу. Джейсон перестав струшувати кості і з цікавістю на них глянув, тоді простягнув руку і схопив попільничку. Він притулив основу до руки.
Лиш він підняв попільничку, з усіх боків почулося збентежене зітхання. Кості стирчали догори дриґом, ніби товарні контейнери.
— Ви це називаєте правильними костями? — запитав він.
Чоловік, що змінив кості швидко потягнувся до задньої кишені нагавиць. Джейсон був єдиним, хто помітив, що сталось далі. Він пильно дивився на ту руку, свої пальці тримав біля руків'я свого пістолета. Лиш чоловік поліз у кишеню, з натовпу позаду до нього дотягнулась рука. Така, квадратової форми, рука могла належати лиш одній особі. Товстий великий і вказівний пальці швидко стиснулись навколо зап'ястя адміністратора, а тоді зникли. Чоловік пронизливо скрикнув і підняв руку, що безвольно теліпалась мов рукавичка зі зламаних кісток зап'ястя.
* * * * *
Добре захищений з флангу, Джейсон міг продовжувати гру.
— Старі кості, якщо не заперечуєте, — сказав він тихо.
Здивований круп'є підштовхнув їх Джейсону. Джейсон швидко потрусив і покотив.
Перш ніж вони впали на стіл, він зрозумів, що він їх не може контролювати — непостійна екстрасенсорна сила зникла.
Зрештою вони перевернулись. І показали сім.
Підраховуючи фішки, коли їх підсунули до нього він нарахував трохи менше двох мільярдів кредитів. Це був би гарний виграш якби він зараз же покинув гру, проте це ще не були три мільярди, потрібні Керку. Зрештою, цього мало б бути досить. Коли він сягнув по фішки, він через стіл піймав погляд Керка, й він хитнув головою рішуче ні.
— Нехай продовжується гра, — стомлено сказав Джейсон, — ще один кидок.
Він дмухнув на кості, протер їх об манжети, і здивувався як він втрапив у цю ситуацію. Мільярди на кону залежали від пари гральних костей. То був річний дохід деяких планет. Єдина причина можливості ставок як ці була та, що планетарний уряд мав частку акцій в казино. Він трусив поки міг, намагаючись досягнути контролю, якого не мав... і викинув кості.