— Вибачаюся, — сказав Джейсон. — Я мав зрозуміти. — Він ступив уперед і притиснув пристрій на одну з запалених ділянок на грудях Реза. Операційний вогник спалахнув і тонкий промінь аналізатора пробника ковзнув шкірою. Далі він відключився з дзижчанням, тоді тричі клацнув коли три підшкірні голки прокололи шкіру. Потім вогник згас.
— І це все? — запитав Рез, дивлячись як Джейсон ховає аптечку в пояс.
Джейсон кивнув, потім підвів очі і помітив вологі сліди сліз на обличчі хворого. Рез помітив і гнівно їх витер.
— Коли людина хвора, — прогарчав він, — тіло і всі його почуття зраджують. Не думаю, що плакав відтоді як був дитиною, однак ти повинен розуміти, що це не за собою плачу. Це незліченні тисячі моїх людей, що вмерли через відсутність цього маленького пристрою, з яким ти так недбало поводишся.
— Напевно у вас є свої ліки й лікарі?
— Лікарські трави і знахарі, — сказав Рез, махнувши на все це рукою, ніби нема про що й казати. — Мало працьовитих й чесних людей ведуться на можливість бути зціленим вірою швидше ніж найкращим зіллям.
Розмови втомили Реза. Він раптово зупинився і заплющив очі. На його грудях, запалені ділянки вже були не такими розчервонілими, ін'єкція діяла. Джейсон оглянув кімнату, у пошуках підказок до таємниць цих людей.
* * * * *
Долівка й стіни були з дерев'яних припасованих брусків, не фарбованих і грубої обробки. Вони виглядали просто й грубо, як і личить дикунам, яких він сподівався тут зустріти. А чи й справді вони були необробленими? Деревина була очищена, вкрита яскравими шарами узорів. Коли він придивився, то помітив, що деревина була навощена, звідси й узори. Чи була це робота дикунів, а чи витвір творчої людини, що прагне взяти максимум із простих матеріалів? Остаточний ефект суттєво перевершує фарбовані сірим і знютовані сталлю кімнати пирійських містян. Хіба не слушно завважити, що по обидва кінці мистецької скалі простоті відводилось чільне місце? Неосвічений абориген здійснив просте вираження чіткої ідеї, створивши красу. З иншого боку, досвідчений критик відхилив перемудрованість та оформлення і знайшов правдиву чистоту й акцентовність мистецтва. Який бік скалі він роздивлявся зараз?
Йому казали, що ці люди дикуни. Вони одягнені у хутра і говорять невиразною і ламаною мовою, принаймні, Накса. Рез зізнався, що радше віддає перевагу цілителям ніж лікарям. Однак, якщо все це правда, то як до цього припасувати комунікатор? Чи стелю, що своїм світінням освітлює кімнату м'яким світлом?
Рез розплющив очі і втупився в Джейсона, ніби бачив його вперше. "Хто ви?" — запитав він. — "І що ви тут робите?"
В його словах була холодна загроза і Джейсон розумів чому. Пирійські містяни ненавиділи "корчувальників" і, безперечно, почуття було взаємним. Сокира Накси була доказом. Поки вони говорили мовчки увійшов Накса і стояв торкаючись ручки тої ж сокири пальцями. Джейсон розумів, що його життя все ще в небезпеці, аж поки він не надасть відповіді, що задовольнять цих людей.
Він не міг сказати правду. Якщо вони якось запідозрять, що він шпигує серед них, щоб допомогти містянам, то був би кінець. Хоч як би там було, йому можна було вільно говорити про проблему виживання.
Відповідь його вразила щойно він зафіксував проблему. На все знадобилась якась мить і коли він повернувся до інваліда, то враз відповів. Намагаючись говорити звичним і невимушеним голосом.
— Я Джейсон дінАльт, еколог, тож, як бачите, маю всі у всесвіті причини для відвідин цієї планети...
— Що таке еколог? — втрутився Рез. В його голосі не було нічого, що вказувало б чи питання серйозне, чи це пастка. Всіх ознак легкості їх більш ранньої розмови як не було, його голос був сповнений смертельної отрути жалокрила. Джейсон ретельно підбирав слова.
— Простими словами — це галузь біології, що вивчає відносини між організмами і їхнім навколишнім середовищем. Як кліматичні та инші чинники впливають на форми життя, як форми життя, в свою чергу впливають один на одного і на навколишнє середовище. — Це, Джейсон знав, було правдою, проте насправді це було сливе все знання дисципліни, тому він швидко продовжив.
— Я чув, доповіді про цю планету і, нарешті, приїхав сюди дослідити її власною персоною. У прихистку міста я зробив все можливе, та цього не достатньо. Тамтешні люди думають, що я божевільний, але вони, зрештою, погодилися пустити мене сюди.
— Які були домовленості щодо твого повернення? — відрізав Накса.
— Жодних, — сказав йому Джейсон. — Вони, здається цілком впевнені, що я миттєво згину і немає ніякої надії на моє повернення. Насправді, вони відмовлялись мене відпустити і мені довелося втекти.
Така відповідь, позірно вдовольнила Реза і його обличчя розплилось у невеселій посмішці. "Ті лахмітники й справді могли так подумати. Не можуть відійти на метр за межі власних стін без тих величезних, як стодола, броньованих машин. Що вони тобі про нас казали?"
Вдруге Джейсон розумів як багато залежить від його відповіди. Цього разу він ретельно обдумав, перш ніж казати.
— Ну ... може я й отримаю сокирою ззаду в шию якщо скажу це... однак я маю бути чесним. Ви повинні знати, що вони думають. Вони сказали мені, що ви брудні і неосвічені дикуни, від яких тхне. І ви... ну, маєте дивні звичаї у поведінці з тваринами. В обмін на їжу вони дають вам кульки і ножі...
На це обидва пирійці скорчились в конвульсіях сміху. Від слабкості Рез швидко зупинився, а Накса засміявся до нападів кашлю і мусив похлюпати голову водою з гарбуза-збанка.
— Цьому я цілком вірю, — сказав Рез, — це скидається на ті нісенітниці, що вони городять. Ті люди нічого не знають про світ в якому живуть. Сподіваюся, що решта сказаного тобою правда, проте навіть якщо це не так, тобі тут раді. Я знаю, що ти прибулець. Жоден лахмітник не ворухнув би й пальцем щоб врятувати мені життя. Ти перший прибулець, якого коли-небудь знали мої люди і тому вам двічі раді. Ми тобі допоможемо всім чим зможемо. Моя рука твоя рука.
Останні слова ніби мали для них якесь ритуальне значення і коли Джейсон повторив їх Накса схвалив це кивком. Водночас, Джейсон відчув, що це був більше ніж пустопорожній ритуал. Взаємозалежність на Пирі забезпечувала виживання, а він знав, що ці люди разом стояли на смерть проти жахливих небезпек довкола них. Він сподівався ритуал залучить його в це захисне коло.