====
*Дійшло до того, що декотрі політичні групи тільки й займаться тим, що проголошують себе відповідальними за той чи інший нещасливий випадок чи терористичний акт, походження котрого нез'ясоване: їхня єдина "практика" в тому й полягає, щоб перетворювати випадковість у підривну діяльність.
====
Видається знаменним, що, за цілковитого панування системи розуму і в повній відповідності з лоґікою цієї ж системи, наше суспільство повернулося до "первісної" візії, котра будь-яку подію, і смерть зокрема, розглядає як вияв зловорожої волі. Насправді ж це ми, й тільки ми, перебуваємо у цілковито первісному стані (і це той стан, що його ми намагаємося нав'язати первісним людям задля того, щоб заклинати його), бо ж ця концепція в "первісних людей" відповідала лоґіці їхніх амбівалентних взаємообмінів з усім, що їх оточувало, так що в межах їхньої соціяльної структури були зрозумілими навіть природні катастрофи і смерть, — тоді як у нас вона має цілком паралоґічний характер, це просто параноя розуму, і її аксіоми повсюдно довкруги породжують цілковите непорозуміння: Смерть як щось неприйнятне й у принципі нерозв'язне, Нещасливий Випадок як наслання, як абсурдний, злостивий опір матерії чи природи, що не хоче підпорядковуватися "об'єктивним" законам, у рамки яких її увібгали. Звідси походить наша дедалі більша зачарованість катастрофою, нещасливим випадком, замахом — це не що інше, як сам розум, якого переслідує надія на світове повстання проти його власних норм і привілеїв.
"ПРИРОДНА" СМЕРТЬ
Біолоґічній дефініції смерти й лоґічній волі розуму відповідає ідеальна, стандартна форма смерти, себто "природна" смерть. Це "нормальна" смерть, тому що вона приходить "наприкінці життя". Сам її концепт постав із можливости розширити скрайні межі існування: життя обертається у процес нагромадження, й у цій кількісній стратегії свою ролю відіграють наука й техніка. Вони й гадки не мають задовольняти одвічне прагнення якмога довше жити на світі — продовжувати людське життя їх спонукає перетворення життя в життєвий капітал (в кількісний вимір) завдяки символічному спрощенню смерти.
Отож, природна смерть означає не прийняття смерти, котра була б "у порядку речей", а систематичне заперечення смерти. Природна смерть — це смерть, що перебуває під юрисдикцією науки, смерть, мета котрої полягає в тому, щоб її усунула наука. В недвозначному плані це означає ось що: смерть є нелюдським, ірраціональним, безглуздим явищем, якою була й природа, поки її не приручили (західний концепт "природи" завжди розглядав її як таку, що зазнала витіснення і приручення). Добра смерть — це смерть, котру перемогли і підпорядкували законові, такий ідеал природної смерти.
Кожен повинен дістати змогу до кінця витратити свій біолоґічний "капітал", "дорешти" натішитися своїм життям, без насильницької, передчасної смерти. Це таке, наче кожен отримує видрукуваний план свого життя, по суті, "довічний контракт" на "нормальну тривалість" свого земного існування, — звідси ж походять і соціяльні вимоги якости цього життя, частиною яких є природна смерть. Нова суспільна угода: ціле суспільство, з усією своєю наукою й технікою, солідарно відповідає за смерть кожного індивіда (*). Втім, ці вимоги, так само як і вимоги підвищення платні і різних додаткових виплат, можуть передбачати і критику існуючого устрою — це вимоги справедливої тривалости життя, на кшталт справедливої оплати робочої сили. По суті, це право, як і всі інші, приховує в собі репресивну юрисдикцію. Кожен має право — і водночас це його обов'язок — вмерти природною смертю. Адже ця смерть становить собою характерний, обов'язковий тип смерти в системі політичної економії:
І. Вона виступає як система максимілізації продуктивних сил (в "екстенсивній" системі використання трудових ресурсів для рабів не існує природної смерти, їх спроваджують на той світ через непосильну працю).
ІІ. Ще важливіше, щоб кожен мав право на життя (habeas corpus — habeas vitam) — а це означає поширення юрисдикції суспільства на смерть. Як і все інше, смерть зазнає соціялізації: вона може бути тільки природною, адже будь-яка інша смерть означає соціяльний скандал, оскільки вважатиметься, що не було зроблено все необхідне для її відвернення. Соціяльний поступ? Ні, це поступ соціяльного, котре загарбало навіть саму смерть. Кожен тепер позбавлений своєї смерти, він уже не має змоги померти, як йому забагнеться. Віднині його свобода полягає в тому, щоб жити якмога довше. На додачу до всього, це означає заборону безоглядно марнувати своє життя. Засада природної смерти дорівнює нейтралізації життя як такого (**). Так само і з проблемою рівности перед смертю: аби пристосувати життя до демократії й закону еквівалентности, потрібно звести життя до кількісного виміру (а отже, звести до нуля саму смерть).
====
*І справді, сьогодні вимогу такого контракту адресовано соціяльній інстанції — це раніше угоду про довгі роки життя, багаство й утіхи підписували з Дияволом. Та сама угода й та сама пастка: пожиток отримує Диявол.
** Це ще важливіше, ніж скрайня експлуатація робочої сили. Це добре видно на прикладі старих людей: їх уже не експлуатують — і якщо їм дають змогу жити за рахунок самого суспільства, якщо їх змушуть до життя, то це тому, що вони є живим прикладом життєвого нагромадження (на противагу марнуванню життя). Суспільство утримує їх як взірці нагромадження і заощадження споживчої вартости життя. Ось чому в нашому суспільстві вони не мають ніякого символічного статусу.
====
СТАРІСТЬ І ПОХИЛИЙ ВІК
Тут перемога науки над смертю теж вступає в суперечність із раціональністю системи: похилий вік важким тягарем лежить на системі соціяльного урядування. Він поглинає значну частину суспільного багатства (коштів і моральних цінностей), однак воно все ж не може надати йому сенсу. Таким чином третина суспільства перебуває у стані економічного паразитування й сеґреґації. Землі, котрі ми відвоювали у смерти, є соціяльними пустелями. Старість, котру нещодавно колонізувала новітня епоха, лежить на сучасному суспільстві таким же тягарем, як і раніше населення колоніяльних країн. Словосполучення похилий, або ж "третій" вік цілком вірно передає сутність явища — це щось на зразок "третього світу".