30 червня
Ми дивувалися: чому, якщо мед покласти далеко від вулика і посадити на нього бджолу, то бджола запам'ятає місце, на якому був мед, і прилетить знову, а якщо мед покласти близько від вулика, але не садити на нього бджіл, то бджоли самі не знаходять його. Ніна Сергіївна сказала:
— Зробіть такий дослід. Візьміть два скельця, налийте на них меду. Одне скельце покладіть прямо на землю, а друге покладіть на клаптик кольорового паперу і стежте, на яке скельце раніше сяде бджола.
Так ми й зробили. Одне скельце з медом поклали прямо на траву, а під друге скельце поклали клаптик голубого паперу. Спочатку бджоли літали мимо і не помічали меду. Раптом на скельце з голубим папером сіла бджола і стала їсти мед. Ми позначили бджолу фарбою. Через деякий час ця ж бджола прилетіла знову, а потім на це ж скельце з голубим папірцем прилетіла ще одна бджола, без позначки. Ми і її позначили фарбою. Годин через дві на скельце з голубим папірцем літало п'ять бджіл, а на скельце без паперу бджоли не звертали ніякої уваги.
— Голубий папір помітніший, тому бджоли, мабуть, і сідають на нього, — сказав Віталик.
— Правильно, — сказала Ніна Сергіївна. — Тепер вам ясно, для чого у рослин бувають красиві, яскраві квіти — червоні, сині, жовті?
— Для чого? — не зрозуміли ми.
— Невже не догадалися?.. Для того, щоб приваблювати бджіл та інших комах.
— Навіщо ж рослинам приваблювати бджіл? — кажу я.
— Щоб бджоли допомагали запиленню. Що більше бджіл та інших комах прилітає на квіти, то краще рослина запилюється і розмножується.
Ніна Сергіївна розповіла, що не всі рослини запилюються комахами. Є такі рослини, які запилюються вітром, наприклад жито. У жита квіточки зовсім маленькі, непомітні, навіть на квіти не схожі, бо їм зовсім не треба приваблювати бджіл та інших комах.
Потім я пішов додому і думав про те, як дивовижно все в природі влаштовано. Раніше я думав: чому квіти такі красиві? А тепер виявляється, що квіти красиві не просто для краси. У тих рослин, які запилюються комахами, великі, красиві квіти потрібні для того, щоб комахи швидше знаходили їх і допомагали запиленню. Отже, краса потрібна не тільки задля краси, а й задля користі.
1 липня
Продовжуємо досліди з бджолами. Сьогодні ми взяли два клаптики паперу, червоний та синій, налили на них меду й посадили бджолу на синій папір, а на червоний не посадили бджоли. Бджола прилітала й носила мед у вулик з синього паперу. Щоразу вона прилітала й сідала тільки на синій папір, дарма що червоний лежав поряд і на ньому теж був мед. Тоді ми поміняли місцями обидва папірці. Бджола прилетіла, побачила, що замість синього паперу лежить червоний, і не сіла на нього. Вона покружляла, побачила синій папірець і сіла туди. Тоді ми віднесли синій папірець трохи далі, та бджола все ж відшукала його.
Ми робили досліди з різними кольоровими папірцями і помітили, що бджола завжди летить на той колір, на якому знайшла мед. Отже, бджоли не тільки розрізняють кольори, а й запам'ятовують той колір, на якому знайшли мед. Це дуже добре, що у бджіл така здібність. Вона допомагає їм збирати якомога більше меду.
Завтра Гриць та Федько їдуть до піонертабору. Сьогодні вони попрощалися з усіма хлопцями і сказали, що завтра вже не прийдуть на пасіку. Федько сказав, що йому шкода розлучатися з бджолами, навіть у табір їхати не хочеться. А ми сказали, що бджоли й без нього проживуть. Нічого йому вигадувати!
2 липня
Що більше ми дивимось на бджіл, то більше дивуємось. На вигляд бджоли — це мовби однаково що мухи. Але куди там мухам до бджіл! Що таке мухи? Мухи — це безглузді балабони. Вони тільки дзижчать, лізуть, куди їх не просять, набридають людям та ще заразу розносять. А бджоли — це зовсім інший народ! Вони завжди займаються потрібною роботою, працюють дружно, кожна трудиться не тільки для себе, а для всіх. І чого тільки вони не роблять! Сьогодні приходимо на пасіку, дивимося — що за незрозуміла картина! Кілька бджіл сіло їв льотку і щосили махають крильцями.
Спершу ми подумали, що вони просто прилипли до дошки і не можуть злетіти. Ми зігнали їх, але вони знову посіли коло льотка і махають крильцями. Ми побігли до Ніни Сергіївни і розповіли про це.
Ніна Сергіївна сказала:
— Сьогодні день дуже жаркий, і у вулику стало душно, от бджоли й надумалися провітрити приміщення. Вони махають крильцями і гонять у вулик свіже повітря. Це у них вентиляція така.
Он які бджоли, навіть вентиляцію вигадали!
І ще у мене сьогодні була радість: мої мама й тато прийшли на пасіку і дивились на наших бджіл.
3 липня
Знову жаркий день. Бджоли знову провітрюють вулик. А коло напувалки що діється! Бджоли одна за одною вилітають з вулика і летять до напувалки, а напившись, одразу летять назад у вулик. У повітрі ніби ланцюжок із бджіл. Один ланцюжок тягнеться від вулика до напувалки, другий — від напувалки до вулика.
Ми дивились на них і дивувалися: чому бджоли, напившись води, не летять по мед, а відразу повертаються до вулика?
Ніна Сергіївна сказала, щоб ми позначили фарбою бджіл, які прилітають пити воду. Толя заходився мазати фарбою усіх бджіл, які прилітали до напувалки.
Позначені бджоли летіли у вулик, а з вулика вилітали нові бджоли і летіли до напувалки. Толя мазав їх усіх по черзі. Раптом ми помітили, що з вулика вилізла одна позначена бджола і полетіла до напувалки, за нею друга, третя… Незабаром ми побачили, що до напувалки літають самі тільки позначені бджоли і позначати більше нікого.
— Та це якась водяна бригада! — закричав Толя. — Ці бджоли, напевне, не п'ють, а носять навіщось воду до вулика?
— Це так і є, — сказала Ніна Сергіївна. — В жарку погоду частина бджіл завжди носить до вулика воду для тих бджіл, які зайняті роботою всередині.
— Хіба ті бджоли самі не можуть вилетіти з вулика, щоб напитися? — запитав я.
Ніна Сергіївна пояснила нам, що у бджіл є розподіл праці. Молоді бджоли, які ще не навчились розшукувати квіти, працюють у вулику: будують стільники, стежать за чистотою, провітрюють приміщення, годують дітваків, а старі бджоли літають по мед, носять у вулик воду, коли дуже жарко.
— Шкода, що не можна подивитись, як там у вулику бджоли працюють, — сказав Євгенко.