– Мені здається, що ми розуміємо друг друга, – процвірінькала вона.
– Я збагнув лише одне – ви від мене чогось хочете. Чого саме?
– О, ви такий напористий, – прохникала Черрі. – І загалом, ви тримаєтеся так, мовби я сказала щось не те. Щоправда, я і справді дещо від вас хочу. Розумієте, позаяк у поліції вважають, що Курта убив Санта Клаус, розслідування не зрушиться з мертвої точки, допоки зниклого Санта Клауса не спіймають. Коли ж його спіймають, буде вже надто пізно, щоб шукати справжнього вбивцю – вірно? Ви ж не хочете, щоб справа прийняла такий поворот, га?
Вульф промовчав.
– Мені б особисто не хотілося, – проговорила Черрі, і пальці її стислися в крихітні кулачки. – Мені б не хотілося, щоб убивця Курта уник кари, ким би він не виявився. Причому, я знаю, хто вбивця. Я говорила поліції, але вони і слухати нічого не хочуть, допоки не спіймають свого Санта Клауса. Якщо ж слухають, то не вірять, бо переконані, що я просто ревную. До того ж, я азіатка, а їх уявлення про азіатів вельми спрощені. Я збиралася змусити їх сприймати мене серйозно, відкривши їм, хто ховався під маскою Санта Клауса, але потім, подумавши, і згадавши, як вони до вас ставляться, я передумала – адже вони напевне спробували б довести, що Курта убили саме ви... А ви ж і правда могли вбити його, до того ж ви втекли з місця злочину, але вони не бажають слухати мене, коли я говорю, що знаю, хто насправді убив Курта.
Вона зупинилась, щоб перевести дух.
– А хто його убив? – поцікавився Вулф.
– Зараз скажу, – кивнула Черрі. – Марго Дікі і Курт крутили роман. Кілька місяців тому Курт почав упадати за мною, і мені було дуже важко, тому що я... Я... – вона зам'ялася, підбираючи потрібне слово. Потім знайшлася. – Я любила його. Дуже любила. Але біда в тому, що я незаймана, і я не хотіла йому уступати. Не впевнена, як би я повелася в тому випадку, якби не знала, що у нього роман з Марго Дікі, але я знала і заявила йому, що перший мужчина, з яким я погоджуся лягти в постіль, буде мій чоловік. Курт відповів, що готовий заради мене кинути Марго, але одружитися зі мною все одно не зможе, оскільки в такому випадку місіс Джером перестане надавати йому фінансову підтримку. Не знаю, як ставилася до нього місіс Джером, але знаю, як ставився до неї Курт.
Її пальці розжалися і знову зімкнулися.
– Це тяглося до безкінечності, проте я для Курта теж почала дещо значити. В цю ніч, після півночі, він подзвонив мені і сказав, що назавжди порвав з Марго і хоче одружитися зі мною. Він хотів відразу приїхати до мене, але я відповіла, що вже лежу в постелі, і запропонувала зустрітися вранці. Курт відповів, що в студії буде надто велелюдно, і тоді я згодилася прийти до нього вранці додому і поснідати з ним разом. Я була у нього вранці, містер Вулф, але я досі незаймана.
– Це ваше право, міс, – відповів Вулф, уважно дивлячись на неї з-під примружених повік.
– Так, – покачала головою Черрі. – Знати б ще, як ним розпорядитися. Так от, за сніданком Курт і розповів мені про ваш задум. Прийшовши в студію, я дуже здивувалася, заставши там Марго, яка до того ж трималася на подив дружелюбно. Це входило в її план – триматися з усіма весело і дружелюбно. І вона розповіла поліцейським, що Курт збирався з нею одружитися, немовби напередодні ввечері вони з ним вирішили вступити в шлюб на наступному тижні. Під час Різдвяного тижня. До речі, я християнка.
Вульф ледь ворухнувся.
– Ви завершили? Міс Дікі насправді убила містера Боттвайля?
– Так. Безумовно.
– Ви повідомили про це поліцію?
– Так. Не так докладно, як вас, але цілком достатньо.
– І подали докази?
– Ні. Доказів я не маю.
– Тоді на вас можуть подати в суд за наклеп.
Черрі стисла кулачки і сплеснула руками.
– Яке це має значення? Адже я знаю, що це правда! Я цілком певна, що маю рацію. Але Марго настільки розумна і настільки підступна, що замела усі сліди і доказів просто не існує. Усі знали про ціаністий калій і будь-хто з них міг підсипати його у пляшку. Тому довести вину Марго неможливо. Курт мертвий, і тепер її не можна, навіть, спіймати на брехні – адже він зовсім не збирався з нею одружитися. Вона ж усім своїм видом показувала, що говорить правду. Принаймні миритися з цим не можна. Треба за всяку ціну викрити її.
– І ви хочете, щоб це зробив я?
Черрі пропустила його питання повз вуха.
– Мені здається, містере Вульф, що на вас теж чигає небезпека. Адже, якщо поліція установить особистість Санта Клауса і доведе, що ви покривали...
– Я не приставав на ваші висновки, – різко обірвав її Вульф.
– Однак ви згодилися, що я поставлю вас у вкрай неприємне становище, якщо поділюся своїми підозрами з поліцією. Отож, для нас було би краще, якби нам вдалося роздобути докази, що викриють убивцю і водночас розкриють особистість Санта Клауса. Ви згодні?
– Продовжуйте.
– Я гадаю, що для вас роздобути подібні докази – пара дрібниць. У вас є багато помічників, готових виконати будь-яке ваше доручення; один з них може показати, що зіграв роль Санта Клауса по вашому проханню. Звісно, містер Гудвін не в рахунок, бо він був присутній на вечірці, так що це має бути така людина, котру в цей же час ніхто ніде не бачив. Він може також показати, що, перевдягаючись у туалетній кімнаті, почув якийся шум у кабінеті, виглянув і побачив, як Марго Дікі витягла зі стола пляшку, щось у неї кинула, поставила пляшку на місце і хутко вийшла. Саме тоді вона і повинна була отруїти пляшку; адже Курт завжди випивав келишок, коли повертався з обіду.
Вульф замислено потер губу кінчиком пальця.
– Розумію, – пробурмотів він. Але Черрі ще не закінчила.
– Ваш помічник може також сказати, – вела далі вона, – що втік тому, що злякався і хотів чимскоріше повідомити вам про те, що сталося. Думаю, якщо він завтра вранці прибуде в поліцію і все це розповість, то йому нічого не зроблять. Як, втім, і мені. Що вони зі мною зроблять, якщо я прийду до них і повідомлю, що годину тому згадала про розмову з Куртом і про те, хто збирався зображати Санта Клауса на нашій вечірці? Як ви гадаєте, я маю рацію?
Її тоненький ротик розплився в усмішці.
– Ось що мені потрібно, – пропищала вона. – Я зуміла ясно виразитися і донести до вас суть?