— Це неетично! — роздратовано заявив Арнолд.
— Але законно.
— Знаю, чорти б його забрали. Мені треба подумати.
— Вигадай щось розумне, — сказав Грегор.
— Я з тобою зв'яжуся.
Протягом кількох наступних годин Грегор годував тварин, вичісував квилячу вовну зі свого волосся й палив меблі на борту корабля.
Коли залунав сигнал виклику, він, перш ніж відповісти, марновірно схрестив пальці.
— Арнолде?
— Ні, це Венс.
— Слухайте, містере Венс, — сказав Грегор, — якби дали нам хоч трохи часу, ми могли б розійтися мирно. Я впевнений...
— Вам таки вдалося мене перехитрувати, — огризнувся Венс. — До того ж на цілком законній підставі. Я перевіряв. Ловко спрацьовано, сер, дуже ловко. Надсилаю буксир по тварин.
— А пункт щодо неустойки...
— Звісно, я не можу його застосувати. Венс вимкнувся.
Грегор втупився у радіо. Ловко спрацьовано? Що вигадав Арнолд?
Він зв'язався з офісом.
— Це секретар містера Арнолда, — відповів йому дівочий голос. — Містера Арнолда сьогодні вже не буде.
— Не буде? Секретар? Мені потрібний Арнолд з "ААА Ейс". Я потрапив до іншого Арнолда, чи не так?
— Ні, сер, це офіс містера Арнолда, з "ААА Ейс Міжпланетна служба оздоровлення довкілля". Ви хочете зробити замовлення? У нас першокласний склад у системі Вермойн, на орбіті поблизу Вермойн II. Ми займаємося перевезенням тварин для планет з малим, середнім та сильним тяжінням.
Особистий нагляд за роботами здійснює містер Грегор. Я гадаю, наші ціни вас приємно вразять.
От що вигадав Арнолд — перетворити корабель на склад! Принаймні на папері. Адже, згідно з умовами угоди, вони мали право спорудити власний склад. Розумно!
Але цей паршивець Арнолд ніколи не може вчасно зупинитися.
Тепер йому закортіло зайнятися складським бізнесом!
— Що ви сказали, сер?
— Я сказав, що це Грегор зі складу Вермойн. Запишіть повідомлення для містера Арнолда.
— Слухаю, сер.
— Передайте містерові Арнолду, нехай скасує усі замовлення, — сумно вимовив Грегор. — Його склад за першої ж нагоди повертається додому.