Quo vadis (Камо грядеші?)

Страница 162 из 164

Генрик Сенкевич

250

Марсове поле — площа на березі Тибру в північно-західній частині Рима; місце зборів, прогулянок і розваг.

251

Ланувій — стародавнє місто поблизу Альбанської гори.

252

…кубок фалернського… — Фалерн — прибережна область на півночі Кампанії; вино, яке там виробляли, вважалось одним із кращих в Італії.

253

Присягаюся мешканкою пафоських гаїв! — тобто Афродітою. В місті Пафосі на Криті стояв знаменитий храм Афродіти.

254

…за всі скарби Верреса. — Гай Веррес (помер 43 до н. е.) надбав величезних статків шляхом безсоромного грабунку Сицилії, якою він управляв у 73–71 pp. до н. е.

255

Мирон — видатний грецький скульптор V ст. до н. е.; прославився майстерним зображенням людського тіла в русі.

256

…на Паросі або на Пентельській горі… — Острів Парос в Егейському морі та Пентельська гора в Аттиці (на північний захід од Афін) славились як родовища мармуру.

257

Чи слухав стогони Мемнона? — У грецькій міфології Мемнон — цар Ефіопії, союзник троянців; зображенням Мемнона вважалася колосальна фігура, споруджена в Єгипті за фараона Аменхотепа III (2-га пол. XV ст. до н. е.). Пошкоджена під час землетрусу, статуя видавала на світанку звук, що ним, як вважали стародавні, Мемнон вітав свою матір, богиню Еос; зображення Мемнона також вважалося одним із чудес світу і ще на початку н. е. приваблювало мандрівників.

258

Апіс — єгипетський бог родючості; вшановувався у вигляді бика.

259

Арес — у грецькій міфології бог війни; тотожний Марсу.

260

…на ставу Агриппи… — Цей став, скоріш за все, був розташований на т. зв. Полі Агриппи, на схід од Марсового поля.

261

Присягаюся Діаною Ефеською! — Ефес був знаменитий своїм храмом Артеміди (Діани).

262

Секстій Африкан — знатний сенатор, консул 59 р.

263

Аквілій Регул — відомий донощик і обвинувач.

264

Присягаюся Кібелою Пессинунтською… — Пессинунт (місто в центральній частині Малої Азії поблизу Диндименської гори) був центром культу Кібели.

265

Ата — у грецькій міфології уособлення лютої нестями, потьмарення розуму.

266

Фрегелли — місто в Лації (90 км на південний схід од Рима).

267

Парки — у римській міфології богині долі; тотожні грецьким Мойрам.

268

Матрона, що супроводжує наречену й навчає її обов'язків дружини. (Прим. авт.)

269

Персій Флакк Авл (34–62) — римський поет-сатирик.

270

…видання еклог Вергілія… — "Еклоги", або "Буколіки" — поетична збірка видатного римського поета Публія Вергілія Марона (70–19 до н. е.).

271

Психея — в античній міфології уособлення охопленої коханням людської душі; зображувалась у вигляді метелика або крилатої дівчинки. Розповсюдженим сюжетом античного мистецтва та літератури була історія про союз Психеї з богом кохання Еротом (Амуром).

272

Флора — римська богиня рослинного царства, квітів і садів.

273

Протей — у грецькій міфології син Посейдона, морське божество, здатне прибирати вигляду різних істот.

274

Корнелії — давній і знаменитий патриціанський рід.

275

…присягаюся сином Лето… — тобто Аполлоном.

276

Періодонікій — постійний переможець у змаганнях.

277

Via Littoralis. (Прим. авт.)

278

…де… Бріарей захопив сонного Сатурна… — Бріарей — у грецькій міфології один із т. зв. сторуких (синів бога неба Урана та богині землі Геї), потворна істота з п'ятдесятьма головами та сотнею рук; Бріарей допомагав Зевсу в боротьбі проти титанів і Кроноса, якого (за рідкісною версією міфу) він захопив сонним на одному з островів Британського моря.

279

…про країни гіперборейські… — Міфічна країна гіпербореїв, за уявленнями стародавніх людей, розташовувалася десь на Півночі, "за Бореєм".

280

Формінга — ліра, арфа.

281

Жителів Італії було ще за правління Августа звільнено від військової служби, внаслідок чого так звана cohors italica (італійська когорта), що зазвичай стояла в Азії, складалась із добровольців. Також у преторіанському війську служили або іноземці, або добровольці. (Прим. авт.)

282

Відмінно! (Лат.)

283

…шестеро білих ідумейських огирів… — Ідумея (область на півдні Палестини) славилася своїми кіньми.

284

…колись при в їзді Юлія Цезаря до Рима натовп кричав… — Цей епізод стався 46 р. до н. е., коли Цезар відзначав свій галльський тріумф; звичай ритуального осміяння удачливих полководців був вельми поширений як в армії, так і в народі.

285

Алкмеон — у грецькій міфології герой, який убив свою матір Ерифілу за те, що вона колись зрадила його батька Амфіарая.

286

Білявка! (Лат.)

287

Ліциніан Пізон Гай Кальпурній — знатний патрицій, ревнитель суворих звичаїв; був усиновлений імператором Гальбою й загинув разом з ним 69 р.

288

За часів імператорів чисельність легіонів становила близько 6000 людей. (Прим. авт.)

289

Нерва Марк Кощей (нар. 32) — римський імператор (96–98).

290

Анней Юній Галліон — брат Сенеки, здібний оратор; заподіяв собі смерть 65 р.

291

Квінціан Афраній — сенатор, страчений за участь у змові Пізона.

292

Велабр — торговий квартал між Капітолієм і Палатином.

293

Лаурент — місто в Лації між Остією й Анцієм.

294

Суджена моя! (Лат.)

295

Овідій Назон Публій (43 до н. е. — 18 н. е.) — видатний римський поет.

296

Есхіл (525–456 до н. е.) — великий грецький драматург, основоположник класичної грецької драматургії.

297

Прокуратор — в епоху імперії посадова особа, що керує провінцією.

298

Ареопаг — зібрання старійшин, міська рада.

299

Реготатиму, як Демокріт. — За повідомленнями античних авторів, Демокріт (грецький філософ-атоміст, 460–371 до н. е.) не міг без сміху дивитися на людські пристрасті й турботи.

300

…як Юпітер Аммонський… — Аммон, єгипетський бог сонця, в епоху імперії часто ототожнювався з Юпітером і вшановувався разом із ним.

301

…закоханий, як Троїл у Крессиду… — У грецькій міфології Троїл — троянський царевич, син Пріама (або Аполлона).

302

Евтерпа — муза ліричної поезії.

303

Ардея — прибережне місто за 40 км на південь од Рима.

304

Бовілли та Устрин — містечка на Аппійовій дорозі поблизу Рима.

305

Сабінські гори — гірський хребет на північний схід од Рима.

306

Батави — германське плем'я, що жило на лівому березі Рейну в його нижній течії.

307

…з часів Бренна… — Бренн був на чолі галлів, які 390 або 387 р. до н. е. захопили та спалили Рим.