385
Монастир Пор-Рояль став центром французького янсенізму. Світських осіб, які там жили, намагаючись ізолюватися від буденного світу і наблизитися до Бога, називали "відлюдниками".
386
Англійські краплі – заспокійливі серцеві краплі, винайдені англійським військовим лікарем Годдаром в кінці XVII ст.
387
Секретні листи з королівським підписом і печаткою, які давали право ув'язнити людину без додаткового слідства
388
Богословський термін, який був предметом суперечки єзуїтів та янсеністів.
389
АрноАнтуан (1612–1694) і НікольП'єр (прибл. 1625–1695) – французькі теологи, теоретики янсенізму, автори капітальної праці "Логіка Пор-Роялю" (1662).
390
Роґо Жак – французький вчений, послідовник Декарта, автор праці "Трактат про фізику" (1671), який знаходився у бібліотеці Вольтера.
391
"Шукання істини" – праця французького філософа-картезіанця Мальбранша. У першому томі праці (1674) Вольтер знаходив для себе багато корисних думок.
392
Йдеться про пояснення зла у різних релігіях – грецькій, перській, єгипетській та християнській.
393
Роман душ – так Вольтер називав метафізику.
394
Жан Дювертьє де Оранн, абат Сен-Сіран (1581–1643) – французький проповідник, один із пропагандистів янсенізму, Янсеній (1585–1638) – голландський богослов, засновник янсенізму.
395
Кліо – муза історії (гр. міф.)
396
Мельпомена – муза трагедії (гр. міф.)
397
Йдеться про невеличкі середньовічні графства, які вже в Середні віки увійшли до складу Арманьякського графства.
398
У філософській думці XVIII ст. Стародавній Китай як зразок ідеального царства розуму і моралі займав значне місце. Про Китай Вольтер писав у "Досвіді про звичаї", трагедії "Китайський сирота" та інших творах.
399
Гектор – син троянського царя Пріама, герой поеми Гомера "Іліада".
400
Фрігієць – Еней, син троянця Анхіза, легендарний предок римлян. Фрігія – область, де знаходиться Троя За деякими пізнішими міфами, після падіння Трої Еней переселився до Італії.
401
Фукідід (460–395 до Р X) – давньогрецький історик.
402
"Амадіс Гальський" – багатотомний лицарський роман, дуже популярний в Європі XVI–XVII ст.
403
Юстиніан (527–565) – візантійський імператор
404
Велізарій (бл. 494–565) – військовик римського імператора Юстиніана. Запідозрений у зраді, за наказом Юстиніана був позбавлений зору.
405
Уривок із роману "Велізарій" французького письменника Мармонтеля (1723–1799), приятеля Вольтера. У цьому романі автор захищав принцип релігійної толерантності.
406
Ціліностоли – натяк на мантії професорів Сорбонни.
407
Пастофори (від лат pastor) – священики
408
Донно де Візе (1638–1710) – французький журналіст, який у своїх критичних статтях виступав проти Расіна і Мольєра.
409
П'єрВалентенФейді (1640–1709) – французький богослов і літературний критик, який у своїй полемічній книзі "Телемахоманія" виступив проти повчального роману Франсуа Фенелона "Пригоди Телемаха" (1700).
410
Байка про "Двох голубів" – твір Лафонтена.
411
Славнозвісна Мольєрова п'єса "Тартюф" – світовий образ лукавого святенника, створений перевдягненим державним злочинцем.
412
Вольтер перераховує далі трагедії Расіна "Іфігенія" (1675), "Федра" (1677), "Андромаха" (1667), "Гофолія" (1691) та Корнеля "Родогюна" (1644) і "Цінна" (1640).
413
Арле де Шанваллон Франсуа (1625–1695) – паризький архієпископ з 1670 до 1695 р, один з ініціаторів скасування Нантського едикту.
414
Боссюе Жак Бенінь (1627–1704) – французький письменник, активний діяч католицької церкви, ревний захисник основних догм католицизму.
415
М-ль дю Трон – небога Бонтана, камердинера Людовіка XIV.
416
М-ль де Молеон – реальна особа Вольтер дотримувався хибної версії про те, що вона перебувала у потаємному шлюбі з Боссюе.
417
Ґюйон Жанна Марі (1648–1717) – засновниця квієнтизму, релігійної доктрини, що проповідувала споглядальне життя, пасивність і містичну любов до Господа. За своє вчення, яке викликало осуд і протести католицької церкви, провела сім років у Бастилії.
418
Мається на увазі отець де Ля Шез, духівник Людовіка XIV.
419
Суспільство – тут орден єзуїтів
420
Кур'єри – королівські гінці
421
Чашник – чиновник, який відповідав за харчове забезпечення королівського двору
422
…до пана де Сен-Пуанжа – Під цим іменем Вольтер показав графа Сен-Флорентена (1705–1777), державного секретаря Людовіка XV.
423
Пані дю Френуа – мається на увазі пані Френуа, фаворитка Лювуа.
424
Отці церкви, середньовічні богослови, на їхні праці спиралися у своєму вченні янсеністи.
425
"Християнський педагог" (1629) – популярна у свій час праця Філіппа д'Атремона.
426
Два рядки з Вольтерової поеми "Henriade" ("Генріада")
427
Моліністи – послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535–1600), який заперечував призначення і захищав ідею свободи волі.
428
МаріякЛуї (1573–1623), маршал Франції, страчений через підозру у змові проти Рішельє.
429
Вольтер подає ідеальний портрет Шуазеля (1719–1785), військового міністра Людовіка XV, з яким підтримував дружні стосунки.
430
Катон Молодший (95–46 до Р X) – діяч Римської республіки, який після перемоги Цезаря відібрав собі життя.
431
"Роздуми" преподобного отця Краузе – багатотомний твір моралізаторського характеру французького єзуїта XVIII ст.
432
"Квіти святості" (1599) – твір іспанського єзуїта Рібадейнейри.
433
Богословський термін для позначення благодаті, яку дарує людині Господь, щоб допомогти їй уникнути гріха.
434