23.12.2001.
Воїн стоїть над безоднею. Воїн живе в усіх умовах та країнах, він і король, і жебрак, і магнат і , навіть, часом, революціонер. Воїн і республіканець, і монархіст, і аристократ, і демократ. Немає меж зовнішнім ознакам воїна. Лише собіслужіння не буває властиве йому. Але де б і ким він не був, яких би ознак свого місця, часу та форми не набував – його свідомість прагне вийти за межі ущільнених форм світу та показати цей шлях бра-там, що навколо нього. Тільки там, де починається надсвідоме, починається справжній воїн та сотрудник Господень.
28-29.ХІІ.2001.
Армагедон... Багато хто з російських водіїв духу ХІХ – початку ХХ сторіччя передчу-вали Армагедон. Українці – ні ( окрім, можливо, окремих проблисків у Франка). Шев-ченко передбачав суд – але не Армагедон (хоча його суд у "Посланні мертвим і жи-вим" таки має ознаки Армагедону, але сам він сказав "настане суд"). Більшовики — ли-ше втілення певних сил, напрямків та рухів думки та дії, завершення тисячолітніх про-цесів як на Сході, так і на Заході, кульмінація безбожної думки, а зовсім не її початок. І в той самий час саме такі більшовики – це обітниця на майбутнє – оскільки в самому центрі безбожної думки жили ідеалізм та жертовність в ім’я Світлого Майбутнього – і це суперечність у самій сутності руху. Це не було властиве, скажімо, нацизму, але і те і інше було Армагедон. "Не мав би ти наді мною жодної влади, якби не було даровано тобі звище". І Звір з безодні мав цю владу не сам від себе, це заклик людству: одумай-тесь! Ви – Анголи проявлених світів, ті, що з’єднують земне та небесне, без вас Всесвіт позбавлений своєї крові. Якщо кров брудна – весь організм важко хворий, якщо кров схоче жити сама для себе – весь організм загине. Буває війна від Бога та мир від Сата-ни. Мирний, самозаспокоєний світ, в якому забута єдність божественного та земного – це мир від Сатани. Чим довше він триватиме, тим гірше для вас – хворобу майже не-можливо лікувати на останніх стадіях. Звір з безодні ще раз і ще матиме владу. Люди! Ви – Анголи проявлених світів. Горе тим, хто схоче залишитись лише розумними тва-ринами! Такий забуває зміст свого існування та зневажає себе, як образ та подобу Бо-жу. В жодному подихові ми не відділені від Бога. "В ньому рухаємось, дихаємо і маємо своє буття". Годі нарікати на катастрофи, що спричинені нами же – змінімось, і усвідо-млюймо себе тим, чим ми є —— живим Духом та мостом поміж світами. Не одні, так інші нацисти, не одні, так інші більшовики, а причина – наше забуття справжніх божествен-них Себе.
***
Що небезпечне у сучасних течіях думки, так це те, що навіть усвідомивши катастрофи минулого як наслідок роз’єднаності з Богом, намагаються все звести до якихось особ-ливих форм поклоніння кому-небудь зокрема.
Линьте, римовані стріли,
В далеч Нової Епохи.
Тих, кому все зрозуміло,
Я не шаную нітрохи.
Їх вікова обережність
Вчила тихенько жити.
Що їм ота Безмежність?
З неї штанів не пошити.
Ані загнать у ворота,
Ані стовкти у ступі,
Ані покласти в рота,
Ані зварити в супі...
Зрілих думок незалежність —
Це підозрілі мотиви.
Вжитись душею в Безмежність
Ще не було директиви.
Скажуть такому: Бога
Слід вшанувати дарами,—
В кров розбиваючи ноги,
Він побіжить до храму.
Тіло зневаживши тлінне,
Рай занебесний вподоба —
І упаде на коліна,
І набиватиме лоба.
І на причілку дому
Хрестик поставить невміло...
Знову йому, як нікому,
Буде усе зрозуміло.
1967
(Микола Руденко)
В кращому разі особливо наполягають на дотриманні морального кодексу – що саме по собі абсолютно необхідно, але недостатньо, бо є лише засобом, а не метою. Людство мало перед собою тисячоліття розвитку такого типу – і це закінчилось ХХ століттям. Справа не в тому, щоби комусь якимось особливим чином поклонятись, а в тому, щоби бути достатньо чистими для того, щоби зв’язати світ божественної думки та земну вті-леність, світ божественних енергій та земну матеріальність. Без виконання цієї божест-венної місії людина – не людина, а зрадник самої себе. Людина має дбати не за власне спасіння на найрізноманітніший кшталт а про те, щоби усвідомити свої обов’язки в цьому Всесвіті стосовно всього видимого та невидимого і виконувати ту божественну місію, яка їй дана, як образу та подобі Божій. Людина – єдина істота, що живе одночас-но в трьох світах: земної матеріальності, тонких почуттів та божественної думки. Тва-рини не мають божественної думки, анголи не мають земної матеріальності. Тому лю-дина – єдиний канал поміж трьома світами. Без енергетичного взаємообміну світів не-можлива світова рівновага. Відповідальність за порушення цієї рівноваги цілком і по-вністю лежить на людині. Бог в тому не винен, сам Сатана міг лише допомогти та офо-рмити ці процеси. Без усвідомлення цих істин катастрофи неминучі, а їхня сила та якість перевищуватиме будь що, доступне нашій уяві. Необхідно змінити якість мис-лення, перевести його в інший вимір – і там людина побачить своїх Анголів-охоронців та Вчителів і зможе зрозуміти своє справжнє призначення в цьому світі і сутність влас-ної долі, як у загальному, так і індивідуальному розрізі.
***
Не треба ображатись на дзеркало. Російська тиранія ХХ століття – це доведене до логі-чного абсурду поєднання східної деспотії із західним механістичним матеріалізмом. Східні деспотії виникли не самі по собі – вони мали тисячолітню історію. Західний ме-ханістичний матеріалізм виник не сам по собі – він мав тисячолітню історію повільно-го, ледь помітного відходження думки від Бога та єдності світів. ХІХ століття в цілому і Маркс зокрема – кульмінація, а ХХ століття – здійснення. Можна назвати алкоголь-ний гепатит виплодом Сатани і покрити його трьохповерховими висловами, але краще згадати той час, коли почав топити душу у бразі. Трьохповерхові вислови нічим не до-поможуть, щоби гепатит не завершився асцитом, цирозом, печінковою недостатністю та смертю. Коли організм хворий, гинуть міліони, а то і міліарди клітин. Коли, внаслі-док зіпсутості людської думки, хворий Всесвіт – гинутимуть міліони, а то і міліарди людей. Але в цьому ви самі винні, люди. Не ображайтесь на бичі Божі – думайте про те, що спричинилося до їхньої появи.