Сидить, плаче, неборак,
Козак проїжджає...
"Чого плачете ви так?" —
Старого питає.
Той i каже: так i так!..
"Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!"
I палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
I чимдуж до короля.
Король оглядає.
"А що, пане, скільки зip?" —
3 міною питає.
А той поли закотив,
Чи як довелося.
"Скільки,— каже,— в нeбi зір,
Скільки тут волосся".
Задумався сам король
Від сього вщвіту.
"Ану,— каже,— покажи
Середину світу!"
А той палицю підняв,
Може, з піваршина
Та в підлогу нею гуп:
"Отут середина!"
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
"Що ж я думаю тепер?" —
Козака питає.
"Думаете, що я пан!"
"Або що за piчi?"
"То за piчi, що не пан,
А козак iз Січі!"
Засміявся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!
ПОРОШКИ
Заслаб мужик на живіт,
А дідич — лічити!
Дає йому порошки
Та й каже зажити.
А той щоби порошки
Випити з водою,
Нюхнув тілько paзiв п’ять
Та й сидить совою.
Пересидів цілий день —
Як рукою знялось.
Рано дідич запитав:
"А як тoбi спалось?"
"А спалося, пане мій,
Cпacибi вам, пане!"
"А порошки вci зажив?"
"Bci винюхав, пане!"
"Подякуй же,— каже, пан,-
Дідуневі свому!"
А сам тілько посвистав
Та й пішов додому.
ЛЬОДИ
Закликає пан на бал
Чумака старого.
Попоїв собі чумак
За столом усього
I льодами теє все
Смачно заїдає.
"Чи смачнеє тoбi се?" —
Пан його питає.
"Смачне, пане! — каже той,-
Саме як то часом
Восени буває борщ
3 квасолею разом".
ЧЕРЕВИКИ
У неділю мужика
Пані закликає
I на ярмарок його
3 просом посилає.
"Jedz-ze,— каже,— serce moj,
Sprzedaj miarkе prosa,
A со bgdzie, za to kup
Trzewiki, bo-m bosa!" [30]
От поїхав наш мужик,
Назад повертає.
"Со z, sprzedales, serce moj?" — [31]
Та його питає.
"Та продати то продав,-
Каже,— мірку проса,
А черевик — що питав
Все нема "бомбоса"!"
РЯТУЙ, БРАТЕ!
Під повстання два ляшки
На корчмі гуляють,
Цілуються, як брати,
Приязнь запивають.
Ото собі й запили
I поцілувались,
Але тілько москалі
В корчму увігнались —
Один циб через вікно,
Другого схопили.
Сей, бідняка, i кричить:
"Ratuj, bracie mlly!" [32]
А той собі до ліска
Скілько сили дує,
Тілько крикнув сьому раз:
"Niech ciе Bog ratuje!" [33]
КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ
Раз Хмельницький заявив
По військові свому,
Що хто пана приведе —
Дасть по золотому;
А хто ксьондза — тому три
Обіцявся дати!..
Пішли наші козаки,
Давай мудрувати.
Тілько пана де діпнуть,
Виголять чуприну
Та й i кажуть: "Пам’ятай!
Гляди, бiciв сину,
Як часами тебе наш
Спитає Хмельницький,
То ти, шельмо, говори,
Що ксьондз католицький".
То, бувало, приведуть...
"А хто ти?" — питає.
"А ксьондз!" — каже; то й козак
Плату забирає.
I такого ж тих ксьондзів
За тиждень прибуло,
Що i в Римі стілько ix,
Майбути, не було!
СМЕРТЬ КОЗАКА
Край Варшави два стовпи,
На стовпах дилина,
Під стовпами молодий
Козак з Чигирина.
I найстаршії пани
Смерть йому читають.
Прочитали — i кати
Мотуз натягають.
Але козак подививсь
На ляхву превражу,
Каже: "Стійте-но, пани,
Я щось вам іскажу!"
Ослабили мотузок,
Ляхи поступили,
А козак i каже їм:
"А то, пани милі,
Ви високо не кажіть
Мене підіймати,
Буде лучче вам мене
В спину цілувати!"
KURACJA OD OCZU [34]
Десь там у кляшторі
За часу їдного
Сповідав законник
Ляшка молодого.
Ляшок признається,
Що звів раз дівчину.
Законник питае:
"А kiedy z to, synu?" [35]
Той йому i каже:
"Raz,— каже,— w gaiku
Przy szumie strumika,
Przy pieniu slowika...
Przy swiecie ksiazyca..." [36]
А той, бідний, слухав,
Далі ухватився
Руками за вуха.
"Nie mow,— каже,— nie mow,
Nie mow, ja cig proszе,
Bo ty uzyl, serce,
Diabelskich roskoszy!"
"To mnie, moj ksiеzuniu,
Doktor perswadowal,
Zebym tak siе sobie
Od oczu kurowal!" [37]
А законник бідний
Тілько облизався...
Далі: "Nie wierz, serce,
Nie wierz,— обізвався.-
Bo gdyby to pomoc
Byla od tej kury,
I ja bym juz widzial
Dawno przez te mury!" [38]
PRZYWITANIE [39]
Захтіли брацішки
Біскупа вітати
Та й кажуть їдному
Привіт написати.
Але той, cipoмa,
Хоч бери на муки,
I пюра не вміє
Узяти у руки.
I ходить, сумує,
Не вип’е, не ляже,
Аж їден брацішок
Раз до нього й каже:
"Чого так сумуєш?
Не журися, брате!
Як приїде біскуп —
Meнi давай знати!"
Приїжджає біскуп,
Брацішок до того;
А той, як на збитки,
Не писав нічого.
"Zmiiuj siе, moj bracie!
Bo ciе pan Bog skarze!" [40]
А той тілько чарку.
"Wszystko bеdzie! — каже.-
Ту staniesz do mowy,
Ja siаdе w zaciszku,
Co ja bеdе mowic,
I ty mow, braciszku!" [41]
Стає той до мови,
А той заховався.
Коли чує — шелеп
В костьолі піднявся.
Та й питає того:
"А juz,— каже,— przyszedl?" [42]
А той до біскупа:
"А juz,— каже,— przyszedl?"
Той, бідняка, з серцем,
I жалем, i сміхом:
"Cicho!", [43] — йому каже,
А той собі: "Cicho!"
Той тогді озвався:
"Jaki ze ty duren!" [44]
А той до бiскупа:
"Jaki ze ty duren!"
RZEPA [45]
Їден іде мазур
По ciм боці piчки.
Другий, глухий, мазур —
По тім боцi piчки.
Сей того питає:
"Jak siе masz, moj mily?" [46]
А той йому каже:
"Do rzepy chodzitem!" [47]
Сей знову питає:
"Jak tarn zona, dzieci?" [48]
Той своє провадить:
"Swinia zjadla, przeci!" [49]