Однорічник Марек почав:
— Кухарське мистецтво найкраще можна пізнати під час війни, особливо на фронті.
Я дозволю собі зробити невеличке порівняння. У мирні часи ми читали й чули про так звані льодові юшки, тобто про юшки, до яких додають лід. Це улюблена страва в Північній Німеччині, Данії й Швеції. Але ось прийшла війна, і цієї зими в Карпатах солдати мали стільки мерзлої юшки, що вони її навіть і не їли. А тим часом це ж делікатес.
— Мерзлий гуляш іще так-сяк можна їсти, — зауважив фельдфебель Ванек, — але не більше тижня. Через цей гуляш наша дев'ята рота залишила позиції.
— Ще в мирний час, — з незвичайною для нього серйозністю сказав Швейк, — уся військова служба оберталася навколо кухні й навколо всіляких страв. Був у нас у Будейовицях обер-лейтенант Закрейс. Він весь час вештався коло офіцерської кухні, а коли якийсь вояк, бувало, щось устругне, він ставив його струнко й починав: "Якщо, гультяю, це ще раз повториться, я з твоєї пики зроблю ромштекс, розтовчу тебе на картопляне пюре, а потім тебе ж цим нагодую. Полізуть із тебе гусячі тельбухи з рисом, ти будеш схожий на нашпигованого зайця на сковороді.
Мусиш виправитись, коли не хочеш, щоб люди думали, що я з тебе зробив фаршировану печеню з капустою".
Дальша лекція і цікава розмова про використання меню у вихованні солдатів перед війною були перервані страшенним галасом нагорі, де кінчився урочистий обід.
Із хаотичної мішанини голосів вирізнявся різкий голос Біґлера:
— Солдат повинен іще в мирний час знати, чого вимагає війна, а під час війни не забувати того, чого навчився на учбовому плацу.
Потім почулось сопіння поручника Дуба:
— Прошу констатувати, мене вже втретє ображають.
Нагорі відбувалися великі справи.
Поручника Дуба, який плекав уже відомі інтриґанські наміри щодо кадета Біґлера й саме тому потяг його до батальйонного командира, офіцери зустріли неймовірним ревом. Єврейська горілка діяла на всіх неперевершено.
Перебиваючи один одного, вони кричали, як скажені, натякаючи на кавалерійське мистецтво поручника Дуба: "Без конюха ні кроку!", "Наполоханий мустанґ!", "Чи довго ви, колего, пробули серед ковбоїв на Заході?", "Цирковий наїзник".
Капітан Саґнер швидко налив Дубові чарку клятої горілки, і ображений поручник сів за стіл. Він підсунув старий поламаний стілець до надпоручника Лукаша, який привітав Дуба співчутливими словами:
— Ми вже, друже, все з'їли.
На смутну постать кадета Біґлера ніхто не звертав уваги, хоч він, згідно з приписами, офіціально доповів про себе капітанові Саґнеру й іншим офіцерам навколо столу, повторюючи кілька разів підряд:
— Кадет Біґлер прибув до штабу батальйону.
Біґлер налив собі повну склянку, сів скромно біля вікна і чекав на відповідну хвилину, щоб пустити в повітря фейєрверк деяких відомостей, вичитаних із підручників.
Поручник Дуб, якому жахливий трунок ударив у голову, стукаючи пальцем по столу, ні сіло ні впало звернувся до капітана Саґнера:
— Ми з окружним начальником завжди, бувало, говорили: "Патріотизм, почуття обов'язку, самовдосконалення — це найкраща зброя на війні". Нагадую вам про це саме сьогодні, коли наші війська вже ось-ось перейдуть кордони.
* * *
До цих слів продиктував уже хворий Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка під час світової війни". 3 січня 1923 року смерть навіки замкнула його уста і не дала скінчити один з найвидатніших і найпопулярніших романів, написаних після першої світової війни.
ПРИМІТКИ
Ерцгерцоґ Фердінанд (1863 — 1914) — Франц-Фердінанд фон Есте, племінник австро-угорського імператора Франца-Йосифа І; спадкоємець трону; був убитий разом із дружиною в Сараєві 28 червня 1914 р. Конопіште — замок ерцгерцоґа Фердінанда неподалік Праги. Не треба було відбирати в них тієї Боснії та Герцеговини. — 1878 р. після російсько-турецької війни Австро-Угорщина зайняла Боснію та Герцеґовину, а 1908 р. анексувала їх.
...пам'ятаєте того пана Луккені, що проштрикнув терпугом нашу небіжчицю Єлизавету. — Луїджі Луккені 10 вересня 1898 р. вбив імператрицю Єлизавету, дружину Франца-Йосифа І.
Пам'ятаєте, як оті португальці підстрелили свого короля? — 1 лютого 1908 р. в Лісабоні було вбито португальського короля Карла, що був надзвичайно гладкий.
...радив кожному прочитати, що саме написав про цю другу річ Віктор Гюґо, переказуючи останню відповідь старої ґвардії Наполеона англійцям у битві під Ватерлоо. — Наполеонівська ґвардія на пропозицію англійців здатися відповіла словами: "Merde! (Лайно!) Гвардія вмирає, але не здається!"
Панкрац — в'язниця для політичних в'язнів у районі Праги.
...Лазар, зв'язаний "козлом" — покарання в австро-угорській армії: солдатам прив'язували короткими мотузками руки до ніг і примушували так лежати добу, а то й більше. Карлак — народна назва Карлової площі в Празі.
Младочех — член буржуазної партії младочехів в Австро-Угорщині. Бржетіслав Людвік — невигаданий персонаж. У Будейовицях справді був такий торговець худобою, але нещастя, описаного Гашеком у романі, з ним не траплялося. Він був другом Гашека з дитинства. Щоб помститись за свою вигадану ганебну смерть, описану в романі, Б. Людвік видав 1946 р. сумнівні спогади про автора "Швейка".
Глибока — містечко в південній Чехії, де розташований замок Глубока. Мидловари — село біля Чеських Будейовиць. Звідти походив батько Я. Гашека. ...порадили
Яреша, сторожа з Ражицької загати. — Яреш — Гашеків дід. Він доглядав ставки князя Шварценберґа, Втратив сина Рудольфа ще молодим, у розквіті сил. — Єдиний син Франца-Йосифа І — Рудольф — трагічно загинув 1889 р. за нез'ясованих
обставин. ...пропав його брат Ян Орт... — Ерцгерцоґ австрійський, принц тосканський Йоганн 1889 р. зрікся свого титулу і взяв собі прізвище Орт; через рік пропав безвісти. ...брата — мексиканського цісаря — розстріляли в якійсь фортеці під муром. — Ерцгерцоґ Фердінанд-Максиміліан Габсбурґ, імператор Мексіки з 1864 по 1867 р., імператорський трон здобув за допомогою французьких найманців. Мексиканські республіканці взяли його в полон і розстріляли у фортеці Кверетаро.
...показав ... орлика... — В Австро-Угорщині на значку агентів таємної поліції було зображено герб з двоголовим австрійським орлом.