— Швейку, — сказав за хвилину надпоручник Лукаш. — Ви вже мали стільки всяких надзвичайних випадків та пригод і стільки, як ви говорите, "помилок" та "непорозумінь", що від усіх цих прикрощів вас може врятувати колись лише міцний мотуз з усіма військовими почестями, в каре. Розумієте?
— Так, насмілюсь доповісти, пане обер-лейтенанте. Каре так званого зімкнутого батальйону складається з чотирьох, а в виняткових випадках з п'ятьох, або п'яти, сотень. Накажете, пане обер-лейтенанте, кинути до тієї курячої юшки більше локшини, щоб була густіша?
— Швейку, я наказую, щоб ви негайно зникли разом з вашою куркою, а то я розіб'ю її об вашу макітру, ви, ідіоте нещасний!
— Слухаюсь, пане обер-лейтенанте, але насмілюсь доповісти — сельдерею я не знайшов, моркви теж! Укину карто...
Швейк не договорив "плі", бо вилетів разом з куркою із штабного вагона.
Надпоручник Лукаш одим духом випив стопку коньяку.
Швейк, проходячи під вікнами вагона, козирнув і попрямував до себе.
* * *
Балоун, щасливо перемігши в душевній боротьбі, саме збирався відкрити надпоручникові бляшаночку з сардинками, коли з'явився Швейк із куркою. Це викликало природне збудження у всіх присутніх у вагоні. Всі подивилися на нього, немов запитуючи: "Де це ти вкрав?"
— Купив для пана обер-лейтенанта, — відповів Швейк, витягаючи з кишені цибулю і локшину. — Я хотів зварити йому юшку, але він відмовився і подарував її мені.
— А вона, бува, не дохла? — недовірливо спитав фельдфебель-рахівник Ванек.
— Я власноручно скрутив їй голову, — відповів Швейк, витягаючи з кишені ніж.
Балоун вдячно і водночас з пошаною глянув на Швейка і почав мовчки лаштувати надпоручникову спиртівку. Потім узяв казанки й побіг по воду.
До Швейка, що скуб курку, підійшов телеграфіст Ходоунський і напросився допомагати, а тоді конфіденційно прошепотів йому на вухо:
— Це далеко звідси? Треба перелазити на подвір'я чи просто на вулиці?
— Я її купив.
— Мовчи вже. Отакий ти товариш? Ми добре бачили, як тебе вели.
Проте телеграфіст і собі дуже старанно заходився скубти курку. До великих урочистих приготувань приєднався й кухар-окультист Юрайда: нарізав для юшки картоплі й цибулі.
Пір'я, яке вони викинули з вагона, привернуло увагу поручника Дуба, що робив обхід. Він гукнув, щоб показався той, хто скубе курку. І в дверях негайно з'явилося вдоволене Швейкове обличчя.
— Це що? — загорлав поручник Дуб, підіймаючи з землі відрізану курячу голову.
— Це, насмілюсь доповісти, — сказав Швейк, — куряча голова з породи чорних волоських. Ці кури, пане лейтенанте, дуже добре несуться, понад двісті шістдесят яєць на рік. Будь ласка, подивіться, який багатий у неї яєчник. — Швейк тримав перед носом поручника Дуба кишки й інші курячі тельбухи.
Дуб сплюнув і відійшов, але за хвилину повернувся:
— Для кого ця курка?
— Для нас, насмілюся доповісти, пане лейтенанте. Погляньте, скільки на ній сала.
Відходячи, поручник Дуб пробуркотів:
— Зустрінемося під Філіппами.
— Що він тобі сказав? — звернувся до Швейка Юрайда.
— Нічого. Ми призначили побачення десь у Філіппа. Ці великі пани здебільшого педерасти.
Кухар-окультист заявив, що лише естети — гомосексуалісти; це випливає вже з самої суті естетизму.
Фельдфебель-рахівник Ванек розповів про зґвалтування дітей педагогами в іспанських монастирях.
А коли вода в казанку почала закипати, Швейк згадав, як одному вихователеві віддали колись під опіку колонію безпритульних віденських дітей, а той вихователь усіх їх збезчестив.
— Що ж поробиш, це — пристрасть. Але найгірше, коли це находить на жінок. У Празі жили свого часу дві самітні дамочки, розведені, бо вони були шлюхи, на прізвище Моуркова і Шоускова. Одного разу ввечері, коли в розтоцьких алеях цвіли черешні, вони зловили старого, імпотентного, столітнього катеринника, затягли його до розтоцького гаю і давай його ґвалтувати. Господи, що вони з ним виробляли! Там у Жижкові жив один професор, на прізвище Аксаміт. Він там робив розкопки, шукав могили із скарлюченими мерцями і вже кілька таких кістяків знайшов і викопав. Отож ті дамочки і втягли катеринника до однієї розкопаної могили й там його зґвалтували. Другого дня приходить туди професор Аксаміт і бачить: у могилі щось лежить. Він зрадів, але то лише був замучений і замордований двома розведеними дамочками катеринник, а навколо нього валялися тріски. П'ятого дня катеринник помер, а ті потвори до того знахабніли, що прийшли на похорон. Це вже розбещеність! Ти посолив? — звернувся Швейк до Балоуна, який, використавши загальну зацікавленість до Швейкового оповідання, щось ховав до свого заплічного мішка. — Ану, що ти там робиш? Балоуне, Балоуне!
— серйозно дорікав Швейк приятелеві. — Що ти збираєшся робити з цією курячою ніжкою? Ви лишень погляньте: поцупив у нас курячу ніжку, щоб її пізніше потайки зварити. Знаєш, Балоуне, що ти зробив? Ти знаєш, як карають у війську того, хто на фронті обікрав товариша? Його прив'язують до жерла гармати, і він
розлітається, як картеч. Тепер уже пізно зітхати. Як тільки-но зустрінемо десь на фронті артилерію, ти зголосишся до найближчого старшого фейєрверкера. А поки що як покарання робитимеш вправи. Вилазь із вагона.
Бідолашний Балоун виліз, а Швейк, сидячи в дверях вагона, командував:
— Habt Acht! Ruht! Habt Acht! Rechts schaut! Habt Acht! 1 Дивися знову прямо!
Ruht! 2 Тепер будеш робити вправи на місці. Rechts um! 3
1 Струнко! Вільно! Струнко! Направо рівняйсь! Струнко! (Нін.)
2 Вільно! (Нім.)
3 Праворуч! (Нім.)
— Бовдуре! Таж ви справжня корова! Ваші роги повинні з'явитися там, де ви раніше мали праве плече. Herstellt! Rechts um; Links um! Halbrechts! 1 Не так, йолопе!
Herstellt, Halbrechts! 2 Ось бачиш, бараняко, вже виходить!.. Halblinks! Links um! Links!
Front! 3 Фронт, ідіоте! Ти не знаєш, що таке фронт? Grad aus! Kehrt euch! Kniet!
Nieder! Setzen! Auf! Setzen! Nieder! Auf! Setzen! Auf! Ruht! 4 От бачиш, Балоуне, це корисно для здоров'я! Принаймні поліпшиться травлення.
Навколо, голосно сміючись, почали збиратися солдати.
— Відійдіть, будь ласка, — вигукнув Швейк, — він зараз маршируватиме. Отже, Балоуне, начувайся, щоб я тебе не примушував герштелювати 5, я не люблю мучити солдатів. Отже: Direktion — Bahnhof! 6 Дивись, куди я показую. Marschieren marsch! Glied — halt!7 Стій! Сто чортів твоїй бабі, поки я не замкнув тебе!