110
Мається на увазі Віктор Еммануїл II (1820–1878) — з 1849 року король Сардинського королівства, а з 1861-го — перший король об'єднаної Італії.
111
Всім і кожному (лат.).
112
Справжнє ім'я Вірджинії Ольдоїні (1837–1899) — кузини Кавура, фотомоделі й куртизанки. Ходили чутки, що саме завдяки її переконанню Наполеон не заважав об'єднанню Італії.
113
Тобто Італії.
114
Та пусте! (Фр.).
115
Алессандро Неґрі ді Сенфрон (1804–1884) — офіцер, італійський політичний діяч, голова італійських королівських карабінерів та сенатор Королівства Італія.
116
Джандуя — маска, що в італійському народному театрі представляє Турин і всю провінцію П'ємонт.
117
Битва при Калатафімі відбулася 15 травня 1860 року між добровольцями Ґарібальді та бурбонськими військами Королівства обох Сицилій.
118
Містечко у провінції Александрія, у П'ємонті.
119
Тобто ґарібальдійців: у 1840-х роках Ґарібальді став носити стильну червону сорочку і сомбреро.
120
Предмети, книги тощо, необхідні для поповнення якоїсь колекції.
121
Франческо Кріспі (1818–1901) — італійський політичний діяч, один з організаторів "Експедиції тисячі", пізніше двічі ставав прем'єр-міністром Королівства Італії.
122
Джованні Нікотера (1828–1894) — італійський патріот, політичний діяч, брав участь у "Експедиції тисячі", а після падіння Римської республіки втік у П'ємонт, де організував експедицію Карло Пізакане, яка скінчилася невдачею.
123
Неширока протока, що відділяє Сицилію від Калабрії — материкової частини Італії.
124
Муніципалітет Арцакена розташований на узбережжі острова Сардинія.
125
Оточення (фр.).
126
Спаржа з дрібним горошком (фр.).
127
Гра з кульками.
128
У крайньому разі (фр.).
129
Ніно Біксіо (1821–1873) — італійський буржуазний демократ, сподвижник Ґарібальді, один з організаторів походу "ґарібальдійської тисячі" в Сицилію 1860 року.
130
Муніципалітет у однойменній сицилійській провінції.
131
Джованні Ачербі (1826–1869) — італійський патріот, змолоду був членом таємних організацій. У "Експедиції тисячі" був головним інтендантом Ґарібальді, після закінчення боротьби за незалежність — депутатом від лівих.
132
Іпполіто Ньєво (1831-1861) — італійський письменник, патріот. У експедиції виконував адміністративні обов'язки, а також вів хроніку "Експедиції тисячі", на основі якої написав "Щоденник експедиції з 5 по 28 травня" та "Ґарібальдійські листи". Загинув у корабельній катастрофі, повертаючись з Палермо, де виконував доручення.
133
Цабр, або колюча груша — рослина сімейства кактусових, яку часто вирощують задля їстівних плодів з білою, дещо прозорою м'якоттю з доволі великим насінням.
134
Міст, що поєднує центральну частину Палермо з периферією, збудований ще за часів Римської імперії.
135
Римська курія (лат. Roman Curia) — адміністративна організація, яка допомагає Папі Римському керувати католицькою церквою. Складається зі своєрідних міністерств — конґреґацій, зазвичай очолюваних кардиналами або архієпископами.
136
Генерала Франческо Ланді звинуватили у зраді після того, як він, хоч і був притиснений ґарібальдійцями, отримавши підкріплення, мав змогу перемогти, але здався. У 1861-му він пішов отримувати до Банку Неаполя гроші, 14 тисяч дукатів, які, за чутками, були хабарем від Ґарібальді, але вексель виявився підробленим і вартував усього 14 дукатів. Розгорівся скандал, який, імовірно, став однією з причин серцевого нападу, від якого і помер генерал.
137
Генерал Джироламо Раморіно, що командував військами під час першої італійської війни за незалежність між Австрійською імперією та Королівством Сардинія, був засуджений на смерть і згодом розстріляний за те, що під час битви при Новарі (1849) знехтував наказами головнокомандувача й покинув пост поблизу Павії, який мав захищати.
138
Франциск II (1836–1894) — останній король обох Сицилій у 1859–1861 p., представник династії Бурбонів. Наступник свого батька Фердинанда II, сів на престол у розпал боротьби за возз'єднання Італії, намагався укріпити владу за допомогою Австрії, але вже 6 березня 1860 року, коли у Неаполі відбулися повстання, втік до фортеці Ґаета. Вже в жовтні цього ж року Королівство обох Сицилій було приєднане до Сардинського королівства.
139
Ґарібальді, хоч і діяв від імені короля Віктора Еммануїла II, зневажав його міністра Кавура за те, що той віддав Франції Ніццу та Савойю.
140
Макаронні вироби.
141
Композиція твору на основі розширеної анафори. Анафора — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; уживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини.
142
Хочеш не хочеш (фр.).
143
Хиби, промахи (фр.).
144
Битва, що відбулася 1 жовтня 1860 року, в якій військо Ґарібальді перемогло армію Неаполітанського королівства.
145
Луцій Квінкцій Цинциннат (519–439 до н. е.) — давньоримський патрицій, консул. Був диктатором Рима в 458-му та 459 pp. до н. е. Вважався прикладом доброчестя та простоти. Двічі, за проханням Сенату, ставав диктатором Рима, аби захистити місто від загарбників. Цинциннат був землеробом і знав, що коли він покине свій маєток, родина загине. Втім, за шість днів розбивши ворога, він знову повернувся до землеробства, пішовши у відставку відразу після закінчення кризи й цілковито відмовившись від влади.
146
Стрільці в італійській армії, елітна надмобільна піхота.
147
Великий обідній стіл, за яким їдять гуртом (фр.).
148
Золоті чи срібні монети, які були в ужитку в різних італійських князівствах аж до початку XIX століття.
149
Утриманка (фр.).
150
Дами півсвіту (фр.).
151
Кокотка (фр.).
152
Дами з камеліями (фр.).
153
Головне управління поліції (фр.).
154
Вістувальник, інформатор (фр.).
155
Торгівля старими та вживаними речами (фр.).
156
Римований 12-складний вірш із цезурою (паузою) посередині, обов'язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних чоловічих та жіночих рим.
157
Увесь Париж (фр.).
158
"Картопля Анна" (класична французька страва), раки по-бордоськи, курячий мус, дичина у вишні, суп-крем зі спаржі а-ля Помпадур, оленячий окіст, артишоки (фр.).
159
Крита склом вулиця в Парижі, на якій розташовано багато найрізноманітніших крамниць.