— Це добре, — мовив Головінський, — адже у нашій країні гарячі голови жаліються на якусь примарну цензуру з боку уряду. Треба, щоб вони побачили, що коли в уряді сидітимуть євреї, буде гірше.
— Тому в мене є дещо краще: "Треба пам'ятати про нікчемність, мінливість натовпу, відсутність у нього моральної рівноваги. Сила натовпу сліпа й непрониклива: вона прислу-ховується то ліворуч, то праворуч. Та чи спроможні маси керувати державними справами, не змішуючи інтереси держави з особистими? Чи здатні організувати захист проти зовнішнього ворога? Це абсолютно неможливо, адже план, який має стільки частин, як думок у натовпі, знецінюється, стаючи незрозумілим та неможливим до виконання. Тільки автократичний керівник спроможний створювати всеосяжні плани, наділяючи кожен елемент механізму, державної машини своєю роллю… Суспільство не може існувати без абсолютної тиранії, позаяк воно може розвиватися лише під захистом правителя, ким би він не був, але аж ніяк не натовпу". А ось гляньте, є ще один документ: "Оскільки ніколи не існувало конституції, яка була б створена на основі волі якогось народу, головний план, за яким керують державою, має виходити з однієї голови". І ще почитайте: "Ми, як багаторукий Вішну, контролюватимемо геть усе. Нам навіть непотрібна буде поліція: третина наших підданих керуватиме іншими двома третинами".
— Чудово.
— І ще таке: "Натовп — це варвари, й за будь-яких обставин вони поводяться по-варварському. Погляньте лише на алкоголіків, що перетворилися на недоумків через те, що безмірно заливаються горілкою, бо вільним усе дозволено. Чи маємо ми дозволяти самим собі й нашим підданим чинити так само? Спиртне розбестило християн: їхня молодь ошаленіла від підліткових оргій, до яких її підбурили наші вивідувачі… У політиці допускається лише неприхована сила, насилля — ось що має стати підґрунтям; хитрість та лицемірство мають узяти за правило. Зло — це єдиний засіб досягнення добра. Нам не треба спинятися ані перед корупцією, ані перед обманом чи зрадою: мета виправдовує засоби".
— У нашій країні багато говорять про комунізм. Що про нього думають рабини з Празького цвинтаря?
— Ось, почитайте: "У політиці, якщо це допоможе нам підкорити інших і отримати владу в свої руки, маємо не вагаючись конфісковувати майно. Вдамо визволителів робітничого класу, що дбають про нього, керуючись принципами братерства, які проголосили наші масони. Скажемо, що ми прийшли, щоб звільнити їх від того, що було для них ярмом, і, підбурюючи їх, поповнювати наші лави серед соціалістів, комуністів та анархістів. Однак аристократи, що використовували робітників, усе одно були зацікавлені у тому, щоб ті були ситими, здоровими й дужими. Але наша мета зовсім протилежна: ми хочемо, аби гої виродилися. Наша сила буде в тому, що ми постійно триматимемо робітника у злиднях, хай відчуває своє безсилля, бо так він коритиметься нашій волі, й серед своїх він не знайде ані сил, ані наснаги піднятися проти нас". Й оце додайте: "За допомогою золота, яке геть усе тримаємо у своїх руках, усіма можливими таємними засобами спричинимо економічну кризу в усьому світі. Випустимо на вулиці всієї Європи незчисленні юрби робітників. Тоді цей натовп накинеться на тих, кому, через власне неуцтво, заздрили з дитинства, вони заберуть у них майно й проллють їхню кров. Але нам від них шкоди не буде, адже наперед чудово знатимемо, коли вони нападуть, ми зможемо вжити необхідних заходів, аби стати на захист наших інтересів".
— А про євреїв та масонів щось маєте?
— Ще б пак, аякже. Ось дуже зрозуміло написано: "Прибравши до своїх рук усю владу, намагатимемось збільшити кількість тих, що вже є, й створити якнайбільше нових масонських лож по всьому світові. Ложі стануть головним джерелом, звідки ми черпатимемо інформацію; навіть більше — це будуть центри нашої пропаганди. Звідти налагодимо зв'язки з усіма соціалістично-революційними класами суспільства. Членами наших лож стануть майже всі агенти таємної міжнародної поліції. Більшість тих, хто вступає до таємних товариств, — це авантюристи, які так чи інак хочуть пробитися в люди, але серйозних намірів вони не мають. Завдяки таким людям нам буде легко досягти своєї мети. Певна річ, ми й лише ми маємо керувати всіма справами масонів".
— Неймовірно!
— Також не забувайте, що багаті євреї зацікавлено слідкують за антисемітським рухом, що розгортається проти євреїв бідних, бо через те, що християни більш добросердні, вони почнуть жаліти увесь єврейський народ. "Виступи проти єврейства були дуже корисні юдейській верхівці, адже вони пробудили у серцях деяких гоїв співчуття до народу, який, як їм здається, зазнає гоніння. Завдяки цьому багатьох християн вдалося поволі перетворити на прислужників Сіону. Антисемітизм, що виявлявся у переслідуваннях євреїв нижчих прошарків суспільства, допоміг їхній верхівці контролювати та тримати їх у покорі. Вони не пручалися переслідуванням, бо в потрібну мить приходили й рятували своїх одновірців. Зауважте, що тим, хто входить до голів єврейства, антиєврейські заворушення ніколи не завдають шкоди ані у їхньому просуванні нагору, ані на їхніх чиновницько-керівних посадах. Саме вони нацькували "християнських сторожових псів" на найубогіших євреїв. Ці сторожові пси підтримували лад у їхньому стаді, допомагаючи зміцнити непохитність Сіону".
Крім того, мені прислужилися чимало сторінок з твору Жолі, на яких той, напхом напхавши розповідь купою спеціальних термінів, описував схеми позичок та нарахування відсоткових ставок. Я в тому кумекав небагато, та й не був цілковито певен, що з часів Жолі ставки не змінилися, але я довіряв своєму джерелу, а тому передавав Головінському сторінку за сторінкою, й, гадаю, вони знайшли свого пильного читача серед торгівців чи ремісників, які мали борги чи навіть втрапили у лихварський коловорот.
Зрештою, я додав свіженьких розмов, що точилися у "Libre Parole" з приводу метрополітену, який збиралися побудувати у Парижі. Це була стара історія, про неї вже не один десяток років говорили, але тільки у липні 1897-го було затверджено остаточний проект, а земляні роботи на першій лінії "Порт-Венсен — Порт-Майо" розпочалися лише нещодавно. Наразі невелике діло, але вже створено компанію з будівництва метро, й "Libre Parole" кілька років провадить кампанію проти численних акціонерів-євреїв, які там з'являються. Отож я вирішив, що зв'язати єврейську змову з будівництвом метрополітену — то слушна думка, тому я написав ще й таке: "Згодом усі міста матимуть свої метрополітени-залізниці й підземні переходи; за їх допомогою ми знесемо у повітря всі міста світу, укупі з їхніми установами та архівами".