Повість минулих літ

Страница 77 из 79

Летописец Нестор

3 Додано з Лавр.

4 Ідеться про гало (див. прим. 2 до 1099 p.).

1105

' Додано з Лавр.

2 У Хл. "вь 22", але це хибно, бо тоді була середа.

3 В Іп., Хл. і Лавр. "въ 13 день", але це невірно, бо тоді була середа, а неділя припhдала на 3 і 10 грудня; приймаємо першу дату, якою можна палеографічне пояснити помилку переписувачів (хоча в Никанорівському літопису стоїть 10 грудня).

4 Комета.

1106

' У Лавр, не сказано, що половців догнали аж біля Дунаю.

2 Додано з Лавр.

3 Замість цього речення про повне затемнення сонця, що сталося 1 серпня 1106 p., у Лавр. таке: "В то же лито прибhже Избыгнhвъ к Святополку", — ідеться про втечу до Києва польського князя Збігнєва, сина Владислава I Германа, від рідного брата Болеслава Кривоустого, між якими точилася боротьба за владу. Після мови про затемнення сонця в Іп. на арк. 97 прогалина у тринадцять рядків. Текст зберігся в Хл.

4 За дослідженнями, хрестильне ім'я Святоші було, очевидно, Панкратій. Жона його мала (за Любецьким синодиком) ім'я Анна і, згідно з висновками учених, була дочкою Святополка Ізяславича.

1107

1 У Хл. і Лавр. місячні і сонячні круги вирахувано хибно — 4 і 8. Круг (коло) місяця — дев'ятнадцятирічний період, після якого місяць-молодик і місяць уповні знову припадають на те саме число певного місяця; круг сонця — двадцятивосьмирічний період, після якого дні тижня (неділя, понеділок і т. д.) припадають на ті самі числа того ж місяця, що й 28 років тому. їх визначають, ділячи дату від "сотворіння світу" відповідно на 19 чи 28; остача (або числа 19 чи 28) і буде числом круга (кола) місяця чи сонця.

2 Ім'я Гіди (Гіти) відоме з датських джерел; вона була дочкою останнього англосакського короля Гарольда II Годвінсона.

3 Далі в Іп. на арк. 97 друга прогалина, теж на тринадцять рядків. Текст зберігся в Хл.

4 Отже, за дві доби (13 і 14 серпня) вони промчали понад 225 км (від Хорола до Києва по прямій).

5 Олісава (Єлизавета) — це друге ім'я жони Ізяслава Ярославича, матері Святополка Ізяславича, яке їй дали на Русі; воно встановлене на основі графіті Софії київської; з польських джерел відоме її перше ім'я — Гертруда; вона була дочкою польського короля Мешка II Ламберта, сестрою князя польського Казимира І Відновителя.

6 В Іп. хибно "Акаепиду дщерь. Яневу внуку": у Лавр. "Аєпину дщерь, Гиргеневу внуку".

7 Додано з Акад., але там інше число місяця — "февраля 5".

1108

' День іакладин — не випадковий; це дата смерті Ольги (і підтвердження істинності цієї дати, відомої з "Пролога"); зауважимо, що в Новг. І закладини датуються наступним 6617 (1109) p., тоді це буде ще й 140 літ з дня смерті Ольги.

2 Синодик (пом'яник) — церковна книга, у яку вписують імена померлих — переважно духовних осіб чи княжого стану — і тих взагалі, ще дбали про дану церкву, — для поминання їх ііід час служби божої.

J В Іп. і Хл. по-чернечому "Єрина"; у Лавр. "Катерина", "иулия в II".

1109

' У Лавр. "иулия вь 10 день". За німецькими джерелами, першим мужем Євпраксії (після коронації — Адельгейди) був німецький (північносаксонський) маркграф Генріх Довгий Штаденський (фон Штаде); після його смерті вона стала другою жоною німецького імператора Священної Римської імперії Генріха IV, від якого зазнала багато горя і знущань. Після смерті Генріха IV Євпраксія повернулась до Києва і прийняла чернецтво (див. про це під 1106 p.). 2 Ідеться про Сіверський Донець.

1110

' Речення це вписане в Іп. помилково (у Хл. і Лавр. його нема); див. попереднє речення.

2 В Іп. хибно виправлено "оу Чина" на "ідучи назадъ, много селъ", у Хл. "полонъ оу тчючина".

3 Ідеться про вогні Ельма — тихі електричні розряди, що мають вигляд пучків світла, які виникають над різними шпилями, гострими вершинами скель тощо; спостерігається це явище під час грози, заметілі, пилових бур. Перша година ночі — перша година, коли починається ніч, себто після заходу сонця (див. також прим. 10 до 1074 p.).

4 Псалом СІІІ, 4.

5 Вихід XIII, 21.

6 Вихід XXIII, 23.

7 Вихід XXIII, 20. Цією біблійною цитатою, а далі припискою Сильвестра, ігукена Михайлівського Видобицького монастиря, що він написав "книгы си, Лhтописець", закінчується Лаврентіївський список "Повісті минулих літ", В Іпатському і Хлєбниковському списках продовжується суцільний текст.

8 Псалом ХС, 11.

9 Це уривок із "Анкората" ("Якоря віри") — твору Єпіфанія Кіпрського.

10 Про острови див. прим. 18 у недатованій частині літопису.

" В Іп. "побидити", у Хл. "побити".

12 В Іп. "не бий", у Хл. "не оубіи".

13 Даниїл VIII, 20 — 22.

14 Вихід XXIII, 23 або XXXII, 34.

1111

1Імена цих трьох князів наводяться в Лавр.

2 Додано з Лавр.

3 Тобто у неділю, якою закінчується третій тиждень великого посту; у понеділок розпочинається четвертий (середохресний) тиждень посту; за церковним календарем, тиждень розпочинається не з понеділка, а з неділі (див. ще прим. 2 до 1170 p.).

4 Мова йде про Сіверський Донець; в Іп. хибно "поидоша", у Хл. "придоша".

5 В Іп. і Хл. хибно "полкы".

6 Тропар — короткий спів, що прославляє якогось святого або церковну 1 подію; кондак — спів, що коротко мовить про суть якого-небудь свята або славить святого; канон — великий спів, що складається з двох чи більше (звичайно дев'яти) пісень на честь богородиці, хреста господнього тощо.

7 Додано з Воскрі

8 Наступна розповідь запозичена з ^ "Хроніки" А.мартола, в яку історик у свою чергу вніс у власний текст цитати з Іоанна Златоустого, Єпіфанія Кіпрського та з біблійних книг; у літопису переклад з "Хроніки" такий темний, що доводилося звертатись до грецького оригіналу.

9 Додано з грецького оригіналу "Хроніки" Амартола.

10 Захарія І, 12.

'' Даниіл X, 6.

13 Ісус Навін V, 13, 14.

14 В Іп. і Хл. хибно "Суриськиихъ", "Соурискых"; у "Хроніці" Амартола "Асоуриискыхъ"; у Біблії сказано про 1S5 тисяч.

15 Четверта книга Царств XIX, 35.

16 Даниїл XIV, 31 — 36.

17 У Книзі Товіта (VI, 3 — 9; VIII, 2, 3; XI, 1 — 12) говориться, що коли Товія, син сліпого Товіта, якось пішов митися до ріки Тігр, то з води вирнула риба і хотіла його проковтнути. Рафаїл знелів юнакові схопити рибу і вирізати з неї серце, печінку і жовч, щоб зцілювати недуги, наслані дияволом. Поклавши в кадильницю серце й печінку, Товія вигнав біса 'з своєї нареченої, а потім помазав жовчю більма свого отця, і той прозрів.