2 Додано з Лавр.
3 Посольство в Константинополь до імператора Михаила III П1яниці було виряджено від одного Ростислава, моравського князя; напочатку не зовсім точна розповідь про слов1янські письмена далі спирається на "Житіє Мефодія".
4 Октаіх, Октоїх, чи Осмогласник — богослужебна книга, що містить літургійні співи, які виконують на вісім "гласів", чи розспівів.
5 Згідно з Євангелієм, напис над розіп1ятим Христом "Ісус Назарей, цар іудейський" було зроблено на хресті за наказом Пілата єврейською, грецькою і латинською мовами.
6 Псалом LXXXV, 9.
7 Діяння апостолів II, 4.
902
1 Відомості з продовження "Хроніки" Амартола.
907
1 Кількість кораблів, можливо, перебільшена.
2 Затоку і гавань Константинополя Суд замикали, протягуючи ланцюг по морю між баштами, що стояли обабіч неї.
3 Углади (у Радз. "уклады" — або контрибуція, або щорічна данина.
4 В Іп. хибно "хлhбное", у Хл. "слебное", — ідеться про все, що було потрібне для утримання послів.
5 Місячина — провіант на місяць.
6 Вода в посушливому Константинополі мала велику вартість, а купання в лазні для греків було великою насолодою і навіть засобом лікування.
7 В Іп., Хл. і Радз. помилково "вашего".
8 Церкву монастиря святого Мами (Маманта) було збудовано не в самому місті, а за фортечною стіною північно-західного (Влахернського) району Константинополя біля правого (південного) берега затоки Суд (Золотого Рогу), поблизу старих Влахернських воріт; цими воротами, очевидно, і пропускали русичів у Цесароград.
9 Паволока — загальна назва міцної дорогої матерії — порфіри, парчі, багору та ін. — пурпурового кольору або витканої золотом чи сріблом на шовковій основі.
10 В Іп. і Хл., очевидно, хибно "повhсиша щиты своя"; у Радз. "повїси щить свои".
11 Узороччя — коштовності взагалі, зокрема тканини з вишитими візерунками, різьблені речі, ювелірні та ін.
911
1 Комета Галлея; була вона в перигелії (в найближчій до сонця точці орбіти) 19 липня 912 p.; відомості про неї взято з продовження "Хроніки" Амартола.
912
1 В Іп., Хл. і .Радз. "равно другаго свhщания, бывшаго при". Цими ж словами розпочинаються договори з греками 944 і 971 pp. Більшість учених приймає гіпотезу, що словом "равно" було перекладене грецьке to ison — копія, список, а наведений текст тлумачать так: "Список з другого договору, що укладений при..." Договір 911 p., як доводять нині, було укладено в Константинополі без попередніх переговорів у Києві і виготовлено на двох хартіях (пергаментах): 1. Хрисовул — затверджена Леоном і Олександром грамота, призначена для Олега; 2. Доповнена (чи тотожна?) клятвена грамота руських послів для грецької сторони; з цієї грамоти до від1їзду з Цесарограда руські посли одержали копію, переклад якої, недоладно зроблений, зрештою, невідомо ким, де і коли, потрапив до літопису.Є також ґрунтовна аргументація, якої дотримуємось, що слова "равно другаго свhщания, бывшаго при" слід перекладати так: "Згідно з другою угодою, що відбулась при..." і що цими словами говориться про другу, попередню, прелімінарну угоду-нараду в Константинополі між представниками Візантії і Русі, на якій вироблялися пункти договору, котрі згодом остаточно формулювалися в даному договорі, підписувалися і затверджувалися. Такий порядок підготовки і укладання договорів — здавна узвичаєна, чинна й нині юридично-дипломатична процедура.
2 В Іп. і Хл. "да не кленется", у Радз. навпаки — "да кленется"; перекладаємо за Іп., хоча немає цілковитої певності щодо того, чи точно перекладено цю ключову статтю. Тому наводимо тут текст оригіналу за Іп.: "да єлико явь будеть показании явлеными. да имhють вhрноє о тацhхъ явлении. а ємуже начнуть не яти вhры. да не кленется часть та. иже ищеть неятью вhры. да єгда клянется по вhрh своєи. будеть казнь яко же явится съгрhшение". Переклад темного тексту договору Олега з Греками 911 р. є справою надзвичайно складною, а всім договорам присвячена ціла література, багато місць цих документів учені витлумачують по-різному.
3 Літра (лібра, фунт) — основна вагова одиниця римської і візантійської монетної системи (327, 45 г).
4 В Іп. і Радз., мабуть, хибно "приготовится", треба — "противится".
5 В Іп. і Радз. "обрящються", треба, вважаємо, "обрящеться".
6 В Іп. і Хл. хибно "нашему", у Радз. "вашему".
7 В Іп. і Хл. "въ ину страну (сторону)", у Радз. "въ ону страну"; вірне, вважаємо, читання Радз.
8 В Iп. і Хл. хибно "да не купять".
9 В Іп. "на дань", у Хл. "дань", у Радз. "на д[е]нь".
10 В Іп. і Хл. хибно "о Руси", у Радз. "оть Руси".
11 В Iп. і Хл. хибно "от", у Радз. "о".
12 Золотий, або солід — золота римська, потім візантійська монета, основна монетна і лічильно-грошова одиниця (4,55 г, 1/72 фунта).
13 Додано з Софійського списку.
14 В Іп., Хл. і Радз. "й удолжающихь"; слово це означає "які довго перебувають, які надовго залишаються"; див. під 997 p. про облогу Білгорода печенігами: "й оудолжишася остояче вь град[h] люди".
15 В Іп., Хл. і Радз. "възвратится"; без "не".
16 В Іп. і Хл. "сь творихом Ивановомь (Радз. "Ивановымъ") написанием"; давно зауважено, що тут невірно розбито. текст на слова; треба — "сътворихомъ" (учинили ми) "й ва" (і ви оба — двоїна) "новымъ написаниемъ" (новим написанням); цими словами підтверджується існування договору 907 p. як "старого", ранішога
17 Хартія — пергамент, відповідним способом вичинена шкура телят, ягнят чи козенят.1
18 В Іп., Хл. і Радз. "нашего", в Акад. "вашего"; оскільки було складено дві договірні грамоти — для греків і для русів, то, виготовляючи їх, треба було відповідно змінювати "ви" на "ми", "вами" на "нами" і навпаки, що в перекладі було зроблено непослідовно; такі самі помилки є і в тексті договору Ігоря з Греками 944 p.
19 В Iп. хибно "словомъ", у Хл. "послом".
20 Згаданий вище Константин договір не підписував. Цей Леонів син Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), з дитинства престолонаслідник, мав тоді всього шість років і три місяці.
21 В Іп., Хл. і Радз. "а в недhлю", "недели", хоч ясно, що тут ідеться про літочислення індиктами (див. прим. 1 до 852 р.); в літопис договір внесено під 912 р. за візантійським літочисленням.