* * *
Проте правильно помічено: те, що виглядає цілком природно в ранній молодості, стає безглуздим в старості. Наукова фантастика далеко пішла від своїх романтичних марень п'ятдесятих і шістдесятих — інше питання, чи приносить вам ця констатація радість або смуток...
Я нічого не чув про якісь нові романи Карсака, опублікованих опісля "Левів Ельдорадо", що вийшли в 1967 році. Але навіть якщо такі є, можна стверджувати, що вони пройшли практично непоміченими. Науково-фантастичний всесвіт за останні десятиліття порядком обжили й об'їздили вздовж та впоперек і час самотніх безжурних робінзонов, на жаль, скінчився...
Борд-Карсак помер 30 квітня 1981 року. Письменник пішов з життя й літератури на
чужині, в США, і відбулася ця сумна подія тихо та непомітно. Навіть в 1987 році автор передмови до "французького" тому сумної пам'яті вітчизняної [радянської — Перекл.]"Бібліотеки фантастики в 24 томах" анітрохи не знічуючись писав про Карсака виключно у теперішньому часі: "під цим псевдонімом друкує фантастичні твори учений-геолог Франсуа Борд" і т.д. Втім, це ще зовсім не сама вражаюча помилка подібного роду: в американських спеціалізованих науково-фантастичних виданнях Карсака вмудрилися "поховати"... двічі, переплутавши з іншим, померлим раніше, французьким ученим, що носив схоже прізвище.
Втім, у фантастиці все не як у людей. І вдаватися до шляхетної печалі, здається, зарано.
За останні роки можна було спостерігати тенденцію іншого роду: помітне зростання
інтересу до творчості Карсака — але вже на російській!
Тобто, все повертається на круги своя? Можливо. І література, подібна до тієї, яку писав Френсіс Карсак — наївно-оптимістична, романтична й відчайдушна, — знову виявиться потрібною читачу, котрого, здавалося, чим тільки не перегодували останнім часом!