Поломка на лінії

Страница 5 из 5

Кир Булычев

Я сказав, що, звичайно, цікаво. Я вже розумів, що вони мене не послухалися і не передали старому моєї посилки.

Та й, звичайно, нісенітницю ж я поров. Адже великим тиражем віддрукована біографія письменника, і там чорним по білому сказано, що він помер саме в сорок другому році. Я навіть посміявся над собою. Теж мені теоретик!

Увечері я прочитав статтю про Черняєва. Вона розповіла про те, як він жив у Ленінграді в блокаду, як працював і навіть їздив у саму холоднечу, під обстрілом, на фронт виступати перед бійцями. І раптом в кінці статті я читаю наступне, хочете вірте, хочете ні:

"Взимку, здається, в січні, я зайшов до Черняєва. Олександр Григорович був дуже слабкий і насилу ходив. Ми з ним розмовляли про становище на фронті, про спільних знайомих (деяких з них уже не було в живих), він розповідав мені про плани на майбутнє, про те, що пише новий роман і, коли б не слабкість, закінчив би його до весни. Я не питав, чому мій друг відмовився евакуюватися, незважаючи на поважний вік і слабке здоров'я. Олександр Григорович лише знизав би плечима і перевів би розмову на іншу тему. Було холодно. Ми підкладали в "буржуйку" уламки стільця.

Раптом Черняєв сказав:

— Зі мною трапилася дивна історія. Днями отримав посилку.

— Яку? — питаю. — Адже блокада.

— Невідомо від кого. Там було згущене молоко, цукор.

— Це вам дуже потрібно, — кажу.

А він відповідає:

— А дітям не потрібно? Я вже старий, а ти б подивився на малюків у сусідній квартирі. Їм ще жити й жити.

— І ви їм віддали посилку?

— А як би ви на моєму місці вчиниили, молодий чоловіче? — запитав Черняєв, і мені стало соромно, що я міг покласти таке питання.

Це, як не сумно сьогодні усвідомлювати, була моя остання зустріч з письменником".

Я разів п'ять перечитав ці рядки. Я сам повинен був здогадатися, що, якщо старий отримає таку посилку, він не смоктатиме згущене молоко в куточку. Не такий старий...

Але що дивно: цей том літературного спадку вийшов у шістдесят першому році — сім років тому.

© БУЛЫЧЕВ К. Чудеса в Гусляре. — М.: Молодая гвардия, 1972. — 368 с. — (Б-ка советской фантастики).

© ГЕНИК Віталій, переклад з російської, 2008.