Себастьян Цорн мовчить. Відомо, що він думає про всю цю історію, однак ніщо
не завадить йому виконати свій обов’язок.
Ледве розвиднилось, як через грати скверу починається обмін пострілами.
Хоробро відбиваються і захисники обсерваторії. З обох сторін вже є жертви. З мільярдців поранений в плече Джем Танкердон, — рана легка, і він не хоче залишати своєї посади. Нет Коверлі і Уолтер б’ються в перших рядах, король Малекарлії, не звертаючи уваги на кулі снайдерсів, намагається взяти на мушку Сароля, який весь час у перших рядах тубільців.
По правді кажучи, нападників занадто багато! Всі бійці, які були на Ероманга, Танна і сусідніх островах, вторглися в Мільярд-Сіті.
Втім, комодору Сімкоо вдалося помітити одну сприятливу обставина: Стандарт-Айленд не стоїть на місці біля Ероманга, але під впливом слабкої течії рухається до північної групі островів; було б ще краще, якщо б його відносило у відкрите море.
Але час йде, тубільці подвоюють зусилля, і захисникам, незважаючи на героїчний опір, вже не вдається стримувати їх. До десятої години решітка зірвана. Комодор Сімкоо змушений відступити перед виючою натовпом, що увірвалася в сквер, і відійти до мерії, де доведеться оборонятися, як в фортеці.
Відступаючи, солдати і моряки захищають кожну п’ядь. Може бути, тепер, прорвавшись за огорожу, новогебрідці, захоплені, своїми грабіжницькими інстинктами, розсіються по кварталах, що дозволило б мільярдцям отримати хоч яке-небудь перевагу...
Марна надія! Капітан Сароль не дозволяє тубільцям кидатися в сторони. Просуваючись по Першій авеню, вони досягнуть мерії, і опір обложених буде остаточно зламано. Коли капітан Сароль захопить мерію, перемога буде повна. Настане час грабежу і вбивств.
— Так... їх дуже багато! — повторює Фрасколен, плече якого зачепили ассегаєм.
Стріли сиплються дощем, кулі теж, відступ все триває.
До другої години дня захисники відкинуті до муніципального скверу. З обох сторін налічується до п’ятдесяти вбитих, поранених вдвічі або втричі більше.
Будівля муніципалітету поки ще не захоплене тубільцями, захисники встигли забарикадуватися, відправивши жінок, і дітей у внутрішні приміщення, де вони будуть у безпеці від стріл і куль. Потім Сайрес Бікерстаф, король Малекарлії, комодор Сімкоо, полковник Стьюарт, Джем Танкердон, Нет Коверлі, їхні друзі, солдати і моряки стають біля вікон і з новою силою відкривають вогонь.
— Тут треба триматися до кінця, — говорить губернатор. — Це наш останній шанс... Тепер нас може врятувати лише диво!
Капітан Сароль віддає наказ іти на приступ, вважаючи, що успіх забезпечений, хоча завдання чекає нелегке. Дійсно, двері дуже міцні і без допомоги артилерії пробити їх важко. Тубільці кидаються на них з сокирами, але вогонь з вікон не припиняється і завдає нападаючим великі втрати. Це не зупиняє їх ватажка. Якби він був убитий... Можливо, його смерть змінила б положення...
Проходить дві години. Мерія продовжує чинити опір. Рушничний вогонь спустошує ряди обложників, але на місці убитих з’являються все нові й нові. Марно найуміліші стрільці — Джем Танкердон і полковник Стьюарт — намагаються влучити в капітана Сароля. Навколо нього падають люди, а він як ніби невразливий.
І не його наздоганяє куля снайдерса в розпал запеклої перестрілки, а Сайреса Бікерстафа. Убитий пострілом в саме серце, він впав, встигнувши вимовити лише кілька невиразних слів. Його віднесли в задню вітальню, де він незабаром віддав останній подих. Так помер той, хто був першим губернатором Стандарт-Айленда, вмілим адміністратором, людиною великого і благородного серця.
Приступ триває з подвоєною люттю. Під ударами сокир двері ось-ось піддадуться. Як запобігти захопленню цього останнього оплоту? Як врятувати від жахливого побиття жінок, дітей і всіх інших, що сховалися там?
Король Малекарлії, Етель Сімкоо, полковник Стьюарт радяться, Чи не має сенсу бігти через задні виходи. Але де шукати притулку ?.. На батареї Корми? Чи вдасться до неї дістатися?.. В одному з портів ?.. Але ж їх захопили тубільці... А поранені, яких вже багато, як залишити їх?
У цей момент відбувається щасливий випадок, який може змінити положення.
Король Малекарлії вийшов на балкон, не звертаючи уваги на кулі і стріли, які дощем падають навколо. Він підкидає рушницю і цілиться в капітана Сароля якраз в ту мить, коли одна з дверей починає піддаватися...
Капітан Сароль падає, убитий наповал.
Малайці раптово зупиняються, потім задкують назад, несучи з собою труп ватажка, і вся маса тубільців відкочується до ґрат скверу.
Майже в той же самий час на іншому кінці Першої авеню лунають гучні крики, і стрілянина поновлюється там з подвоєною силою.
Що ж трапилося?.. Може бути, піратів здолали захисники портів і батарей?.. Може бути, вони кинулися до міста і намагаються, незважаючи на свою нечисленність, атакувати тубільців з тилу?..
— Здається, стрілянина у обсерваторії посилилася!.. — зауважує полковник Стьюарт.
— Ці негідники отримали якесь підкріплення!.. — говорить комодор Сімкоо.
— Не думаю, — висловлює свою думку король Малекарлії. — Хто ж це стріляє?
— Так, там щось нове! — вигукує Пеншіна. — І при тому нове в нашу користь!..
— Дивіться, дивіться! — Підхоплює Калістус Менбар. — Вони починають тікати...
— Ну, друзі мої, — вигукує король Малекарлії, — виженемо цих негідників з міста... Вперед!..
Офіцери, солдати, моряки спускаються на перший поверх і вибігають з парадних двер ей...
Натовп дикунів вже очистив сквер, і вони тікають, одні уздовж Першої авеню, інші по сусідніх вулицях.
У чому ж справжня причина такого швидкого і несподіваного повороту подій ?.. Приписати чи її загибелі капітана Сароля?.. Чи втраті керівництва, що сталася через його загибель?.. Невже нападники, що мали таку кількісну перевагу, могли настільки розгубитися після смерті свого ватажка, як раз в той момент, коли, здавалося, вони вже захопили мерію?
Майже двісті моряків і солдатів, очолюваних комодором Сімкоо і полковником Стьюартом, а також Джемом і Уолтером Танкердонами, Нетом Коверлі, Фрасколеном і його товаришами ведуть наступ по Першій авеню, переслідуючи втікачів, які навіть не обертаються, щоб випустити останню стрілу, останню кулю, і кидають свої снайдерси, луки, ассегаї.