Контрабандист. Я приніс тобі новину, о повелителю! А тих захопив по дорозі...
Шейх. Ти приніс мені новину. Ти приніс мені... Що ж за новину ти приніс мені? Кажи швидше, бо твоя голова буде зараз відтята, а ще ніколи, клянусь пророком, не було мови від зрубаної голови!
Контрабандист. В пустиню прийшов мільйонер!
Шейх. Хто?
Контрабандист. Мільйонер.
Шейх. А що це таке?
Контрабандист. Не знаю.
Шейх. Як смієш оскверняти мій слух тим, чого не відаєш і сам?
Контрабандист. Мені сказали слухачі нафти.
Шейх. Моє терпіння безмежне, якщо я й досі слухаю твої недолугі балачки. То що ж іще з'явилося в нашій пустині?
Контрабандист. Мільйонер.
Шейх. І ти не знаєш, що це таке?
Контрабандист. Я міг би пояснити тобі, але ти не збагнеш. Це починається, може, від Йосифа і його братів...
Шейх. Де мій мудрець?
Входить Дервіш.
Дервіш. Ти повинен учити закон божий удень і вночі. А чи можеш знайти бодай хвилину, щоб вона не була ні днем, ні ніччю?
Шейх. Ти пізнав усю мудрість цього світу і тому я питаю тебе...
Дервіш. Тяжко чоловікові, якщо мірою йому — небо і земля...
Шейх. Не перебивай, коли говорю я!.. Питаю тебе...
Дервіш. О правовірні, не цікавтеся речами, які б вас могли вкинути в клопіт або відчай, якби вам відверто було сказано...
Шейх (пінячись від злості). Ти, старий ошуканцю, вічний неробо, велемовний дурню, тебе питаю, і ти, нарешті, вислухай і дай відповідь — що таке мільйонер?
Дервіш. В ім'я бога милосердного і всемогутнього...
Шейх. Що таке мільйонер?
Дервіш. Тяжко невіруючим...
Контрабандист підводить голову, вдоволено всміхається.
Шейх. Де моя улюблена блондинка? Де наймудріша із жінок? (Ляскає в долоні, дзвонить в бубонець).
Богошукач (з'являється). Ти кликав мене, Шейху?
Шейх. О повелителю,— ти повинна казати!
Богошукач (не слухаючи). Тобі нудно без мене?
Шейх. Якщо й ти не даси відповіді на моє запитання, то...
Богошукач. Нема таких запитань, на які не можна було б дати відповідь.
Шейх. Що таке мільйонер?
Напружене очікування відповіді.
Богошукач. У тебе знов нерозчісана борода. Тобі це не личить, Шейху.
Шейх. Облиш мою бороду, клянусь бородою пророка! Що таке мільйонер, кажи мені і то кажи негайно.
Богошукач. Мільйонер — це чоловік, який має мільйон доларів.
Шейх. Мільйон доларів! А багато це чи мало?
Богошукач. Ну... Може, стільки, як у тебе тут. (Показує на ложе). Може, більше... Може, трохи менше...
Шейх. Отож і я — мільйонер?
Богошукач. Про це знає весь світ.
Шейх. А коли до одного мільйона та ще один?..
Богошукач. Два завжди ліпше, ніж один.
Шейх. Навіть два вороги ліпше, ніж один друг, бо чим більше в чоловіка ворогів, тим він цінніший, хо-хо! Отож ти кажеш, що мільйонер — це чоловік, який носить із собою мільйон?
Богошукач. Він його має...
Шейх. А раз прийшов у пустиню і має мільйон, то... (до Контрабандиста). Мільйонера вбити — мільйон принести мені! І тоді, може, я змилуюсь над тобою!
Контрабандист. Я цілуватиму землю довкола тебе, о повелителю! (Швидко відповзає, зникає разом із своїми людьми).
Богошукач (стривожено). Що ти сказав? Кого вбити?
Шейх. В мою пустиню забрів мільйонер. Що маю робити, о я нещасний!? Я повинен убити його і забрати собі мільйон.
Богошукач. Але це ж злочин! Ти не уявляєш наслідків цього вчинку!
Дервіш. Воістину чоловік великий насильник, а насильники найдалі від істини!
Шейх. Ти ще тут, жалюгідний базіко! Геть! Прибрати!
Слуги виштовхують Дервіша, аж він губить своє причандалля. Йому кидають його услід.
Богошукач. Мені страшно.
Шейх. Страшно? Зі мною не треба нічого боятися.
Богошукач. Мені страшно за тебе.
Шейх. За мене? Але хіба не я — повелитель цієї пустині?
Богошукач. Так, але...
Шейх. І хіба не я звелів щойно вбити мільйонера і принести мені мільйон?
Богошукач. Я боюся за твій мільйон.
Шейх. За мій мільйон?
Богошукач. За той, що під тобою.
Шейх (обмацує своє ложе, шарудить доларами). Він таки піді мною, і жодна сила не відірве мене від нього!
Богошукач. Але ж ти звелів знищити мільйонера і, забравши його мільйон, принести тобі.
Шейх. Так. Тисячу разів так.
Богошукач. А коли хтось звелить зробити те саме з тобою?
Шейх. Ти говориш заплутано, а хто говорить заплутано, той не мовить нічого.
Богошукач. Я боюся, що так само тебе можуть відірвати від твого мільйона.
Шейх. Го-го! Хто б то спробував!
Богошукач. У пустині з'являється дедалі більше нових і невідомих тобі людей. В цьому — загроза.
Шейх. Хіба можна загрожувати горі, під якою лежить коштовний камінь? Бо й хто підніме гору?
Богошукач. Є хитрощі, підступність. Ти спатимеш або ж будеш знетямлений — і тоді...
Шейх. Я важчий і твердіший за гору...
Богошукач. Люди пересовують з місця на місце навіть гори, коли виникає потреба... Я боюся за тебе, Шейху...
Шейх. Ще ніхто ніколи не насмілювався казати мені таких слів, здається мені, в твоїй мові є істина.
Богошукач. Тому я хотіла б прикріпити тебе до твоїх мільйонів.
Шейх. Прикріпити?
Богошукач. Так.
Шейх. Як же?
Богошукач. Ось так. (Показує Шейхові великого іржавого цвяха, потім бере камінь). Ось так...
Шейх. Якби Дервіш знався на цих речах, я покликав би його, щоб він розтлумачив мені твій намір, але цей базіка нездатен до такого... Тож пояснюй сама...
Богошукач. Я візьму край твоєї галабеї, візьму ось цей цвях і приб'ю той край галабеї до пальми... Не тебе, а тільки край твого одягу.
Шейх. Не дайте в руки нечестивих навіть краю свого одягу, о правовірні! Чи не здається тобі, що ти вже досить випробувала моє терпіння?
Богошукач (не відповідаючи). І тоді ніхто не зможе відірвати тебе від твоїх мільйонів.
Шейх (задумується). В твоїх словах криється спокуса... Але чому я сам... Чому й досі я не міг?.. Це ж так просто... Покажи-но, як ти це зробиш?
Богошукач прибиває край галабеї до стовбура пальми, відкидає далеко від себе камінь. Шейх пробує смикнутися, цвях міцно тримає його.
Шейх. О-о! Нарешті я зможу спати спокійно! Підійди до мене, моя улюблена блондинко! Почухай мені бороду. Так, так, отак... А тепер — п'яти... О-о-о! (Засинає).
Слуги тягнуть в глибину пустині його ложе разом із пальмою, все зникає. По пустині просувається дивна процесія. Попереду чотири здоровані, жуючи гумку, несуть визолочену, прозору лектику, в якій урочисто возсідає поважна особа, видно, саме той мільйонер, про якого йшла мова. Позаду за носіями плентає нужденний обідранець, миршавий чоловік, в подертих джинсах, у стоптаних кедах, неголений, простоволосий. Він часто перечіпається на рівному, ловить сторчаки. Носії з усмішками позирають іноді на нього, підбадьорюють його вигуками: "Хелло!".