Патріоти

Страница 12 из 16

Тесленко Архип

Каптинська. Не буде... Це вже й... хрещений чоловік у пекло йди! (Хлипа.)

Кучуриха. Йди... Боже ми(Хлипа.)

Сохацький (пробує й собі. Убік). Хі-хі!

Дехто. Оце дожились! От дожились, так дожились!

Робітник 1. Що ж це нам робить тепер?

Сохацький. Дмитра Ивановича просіть, їх!.. Вони знають, вони все вам, вони... благодітель наші... просіть! Кахи!

Дехто. Так просимо... Що робить нам?.. Просимо!

Залужний. Радий, дуже радий людей спасти, отечество святе. Я завсігда... Я... я увесь, увесь для отечества, для чоловіка руського.

Дехто. Дякуєм! Спасибі!

Залужний. Я ввесь. Он що, люде добрі, робить тут... он що найуперід треба: телеграму всепідданнійшу подать... щоб Думу якомога... Думу розігнали і... і диктатуру, диктатуру встановили, щоб розстрілювать, значить, хм-хм!.. розстрілювать крамольників поганих.

Дехто. Так просимо. Чого ж! Ви вже знаєте, як там...

Залужний. Ось зараз, зараз і напишемо. (Сіда за столиком, пише.)

Олексенко. А самих клятіших послів у Думі... Ось вони списані в мене. (Вийма папірець з кишені.) Значить... е, рабам божим, бож... чи то пак: рабам дияволовим... е... (Чита про себе ім'я послів.)

Залужний (убік.) Од скількох же б телеграму? Од... тут чоловіка, чоловіка з... Ну, тисяч од... або... вали прямо од народу руського.

Олексенко. Дияволовим... крамольникам анцихри-стовим... е, за беззаконне глумления проти бога, за зміну диявольську... е, анафема!.. Ну, кажіть за мною: анафема!

Усі. Анафема!

Олексенко. Другий раз!

Усі. Анафема!

Олексенко. Третій раз!

Усі. Анафема!

Олексенко. Ну, тепер хай... Ох! (Злазить з стільця.) Поткнуться на той світ,— побачать!..

Каптинська. Та коли б, коли б господь милосердний у огонь, у огонь їх, доню... так їх на тім світі, так! Догори ногами, догори!

М'ясник 1. Гм! А з жидами б... Он що з жидами б: вибить, вирізать їх.

Залужний (устає.) О! Показать їм, що ми не вони,— не шарлатани якісь, не пройдисвіти якісь, а вірні... вірні сини матушки Росії, батюшки царя!.. Доказать, що ми — о, ми умієм спасать отечество! — що ми... ми патріоти, ми герої! Хм-Хм! Герої!

Олексенко. Геро-о-ї! Умієм віру...

Лена. А цсс! Тупотнява!

Дехто. Козаки, козаки!

Залужний. Де?! (До вікна кидається.)

Лена. Боже мій! І становий... незнакомий.

Залужний. Оце, оце так! (Топцюється.)

Кучуриха. Та на мозолю! А-а рятуйте!

ЯВА 12

Ті ж, становий і козаки.

Становий. Гм! А де тут "герої"? Ану сюди, герої! Хто хазяїн?

,,3 а лужний. Ч... чого звольте?..(Підступа, дрижачи.)

Становий. Нуте-с, будьте... Хто дозволив вам робить збірку цю?

Залужний. Єй-богу... е... єй-богу... Становий. Що "єй-богу"?

Залужний. Е... хм-хм! (Убік.) А, рятуйте мене!., оце пропав, навіки пропав!

Олексенко (убік). Хоч би до мене не той...(Посувається назад. Сохацький теж.)

Становий. Нуте-с?

Залужний (до станового потихенько). По... понаходили... єй-богу... си... силою... У... убить хотіли.

Становий. Іменем закону арештовую вас! (До козаків.) Шаблі наголо!

Залужний. Боже мій... Дітки!..

Лена. Дітки!

М'ясник 1. Так що це ви, господин, ваше благородіє? Це й ви за жидами?

Становий. Це ще що: "за жидами"?

М'ясник 1. А що ви, ваше благородіє, той... спасителя нашого... що... од... од жидів нас?

Становий. А, мм... А дозвольте, про віщо ж це... збірка у вас?

Робітник 1. Та щоб... тут жиди нас, ваше благородіє... Це вони про жидів нам, пан Залужний.

Каптинська. Еге, матінко, ваше благородіє, Дмитро Иванович про жидів нам.

Становий (дивиться здивовано). Так це... Хм-хм! Господин Залужний... Дмитро Иванович! Чув, чув про благонадежність вашу. Хм-хм! Козаки, шаблі назад! Ізви-нітє, будьте любезні.

Залужний. Ху! Я... нічого... ху!

Становий. Отак... Хм-хм! Щоб його чорт узяв! При-біга, понімаєте, фрукт один,— Петренко якийсь: "Так і так,— збірка отам..." Хм-хм!.. А я байдуже яка... Курите? (Витягає цигарок.) Звольте! Хі-хі! Та сюди.

Залужний (бере цигарку). Ху! Петренко?

Становий. Простіть, будьте добрі. Залужний, значить... Мію честь... Савастян Іванович Козолуп...ов. Хм-хм! Це ще тільки другий день у вас. Так ви той... продовжуйте. Гарненько там крамолу, пархів поганих.

Залужний. Ху! А... хм... той... небезпеки ж ніякої з вашого боку не буде?

Становий. О, бог з вами! Хіба ж я... хм-хм! Хіба ж ми й... не ласі до вислуги?

Олексенко. Гм! Я...(Вилазить наперед.) Гм!

Сохацький. Е, хм! (Вилазить.)

Залужний. Тут я... я всі сили вам.

Становий. Хм-хм! Поміч буде. (Шепоче над ухо За-лужному.) Хм-хм! Будьте увірені. Действуйте на здоров'ячко. (До козаків.) Шагом назад,— арш! (Виходять.)

ЯВА 13 Без станового й козаків.

Залужний. Хе-хе! Бачте, що значить герої, не треба рябіть. Були б зрябіли,— вийшло б погано. А то я... е, мене не зряб... не зляка. Еге. Так, значить, он що Петренко! Ах ти ж мерзавець отакий! Га? Ну, малий ще він до мене. У тюрму думав мене. Ні, не на того натрапив.

Олексенко. Ну, це ж дуля така йому... під самий ніс! Хе-хе!

Дехто. Так це, значить, і становий сюди? Ну, тепер же не рябій, браття!

Залужний. Еге. Тепер, браття... значить, починаєм, браття. Од цього часу збірки починаєм робити. Обмірковувать, що і як, починаєм. А поки ж що я повинен сказать вам, що ніяке діло без грошей не робиться. От і зараз: на телеграму треба, там на прокламації, там ще на що. Так от, де прикажете грошей узять? Я так думаю, коли ми істинні патріоти, значить... віру, царя, отечество любимо, істинно, істинно руські, то нам... Хм-хм!.. не помішає і скластись по стільки там.

Дехто. Скластись! Складаться будемо.

Каптинська. Боже мій! Та я й... не пожалію бо' зна чого. Як же! Спасайте віру...(Виймає грошей.) Кому?

Олексенко (наставля шапку). Сюди, сюди... Спаси вас Христос!

Кучуриха. Спасайте, мої рідні, спасайте... (Кида в шапку.)

Олексенко. Спаси вас господи. Хто скільки може, хто скільки може. (Ходить.)

Дехто. Треба, треба. Хай руські будуть зверху, руські.

Антін. А хай. Нате.(Вкида.)

Робітник 1 (до робітників). І ми, хлопці... На це треба. (Кидають.)

Олексенко. Так. Спаси вас. (Перекладає гроші в кишеню собі.)

Залужний. Сюди, сюди гроші.

Олексенко. А, я забув... (Оддає Залужному.)

Залужний (заховавши гроші). Тепер... будьте ж, браття (з придавом), руськими, істинно руськими. Розказуйте й другим про те, що чули отут; одно слово... руськими і руськими будьте. Одно слово... патріотами будьте.