37 — Лікоть — антична міра довжини, приблизно 0,45 метра.
38 — Вівтар (для принесення жертв) — містився в античні часи не всередині храму, а перед ним.
39 — Вакхічні зображення — зображення з міфів, що стосуються перебування Діоніса — Вакха (див. прим. 13) на землі: його народження від Зевса (див. прим. 12) і фіванської царівни Семели, його одруження з крітською царівною Аріадною (яку афінський герой Тезей покинув перед тим сонну насамоті на острові Наксосі), його перемоги над фракійським царем Лікургом і фіванським царем Пенфеєм (що противились запровадженню оргіастичного культу Діоніса), над індійцями, яких він покорив, і над тірренськими (тобто етруськими) піратами, яких він обернув на дельфінів; все це — улюблені сюжети античного малярства.
40 — Священне стадо Пана — козли й кози, присвячені Панові (див. прим. 5).
41 — Евдром (Eudromos) означає по-давньогрецькому "добре бігучий".
42 — Марсій — за античною міфологією, сатир, що змагався з Аполоном (див. прим. 46) у грі на флейті і був переможений ним; Аполон, щоб покарати його за зухвальство, повісив його на дереві і здер з нього шкіру.
43 — Паразит — професійний нахлібник, що мав розважати свого господаря і траплявся чи не в кожній багатій античній родині.
44 — Гнафон (Gnathôn) — звичайне в античній літературі ім’я паразита, бо воно означає по-давньогрецькому щось ніби "щелепник" (від gnathos — "щелепа").
45 — Деметра — в античній міфології богиня родючої землі, заступниця землеробства і засновниця зв’язаних з ним релігійних обрядів і містерій.
46 — Аполон (або Феб) — в античній міфології бог музики, співу, поезій та інших мистецтв, заступник всякого закону й ладу, биків троянського царя Лаомедонта він пас протягом року з наказу прихильного до Лаомедонта Зевса (див. прим. 12).
47 — Хітон — давньогрецьке вбрання, подібне до сорочки.
48 — Подолай неподоланного Ерота — тобто "присилуй неподоланного бога кохання задовольнити моє бажання (віддавши мені Дафніса)"; згадка про "неподоланного Ерота" — напівпародійна цитата з "Антігони" Софокла.
49 — Анхіс — смертний любовник Афродіти (див. пр. 36), що породила від нього Енея; Бранхій — смертний (за іншими міфологічними джерелами) син Аполона (див. прим. 46); Ганімеда, сина троянського царя Троя, покохав сам Зевс (див. прим. 12), коли той пас отару свого батька, наказав свому орлові (священний птах Зевса) перенести його на небо і зробив його своїм виночерпієм.
50 — Мойри — давньогрецькі богині долі, життя й смерті людини (римські Парки).
51 — Гермес — з давньогрецької міфології посланець Зевса, бог усякої спритності та вправності (в тому числі й торгівлі), ототожнений римлянами з їх Меркурієм; Гермесові присвячували останню чашу на бенкетах.
52 — Філопоймен (Philopoimên) значить по-давньогрецькому "любитель пастухів", а Агела (Agelê) — "отара".