"Задирливий" був уже під парами.
— Віддати якір! — скомандував Муррей. — Задній хід! Праворуч кермо! Повний хід!
Пароплав огинав Острів, йдучи в той бік, куди біг Симпкінс. Ось Симпкінс добіг до останнього корабля і всівся в очікуванні допомоги. Вітер, що змінився, застилав пароплав густим шаром диму, так що важко був дихати. Швидко спустили шлюпку.
— Швидше, швидше! Задихаюся! — кричав Симпкінс.
Нарешті його взяли на шлюпку і доставили на корабель.
Кишені Симпкінса дуже випиналися, лице розпливалося в усмішці. Помітивши допитливий погляд Гатлінга, він ляснув руками по кишені і сказав:
— Речові докази! Проте піду переодягатися, весь прокоптився…
Капітан віддав команду йти повним ходом. Жар від пожежі ставав нестерпним. Дим душив, полум'я захоплювало дедалі нові простори.
— Якби не водорості, які стримують розлиття нафти, без жертв не обійшлося б, — зауважив Муррей.
За чверть години "Задирливий" вибрався зі смуги диму. Усі полегшено зітхнули. На палубу вийшов Симпкінс. Він умився, переодягнувся та насвистував щось веселе. Вівіана дивилася на Острів. Над ним, як неосяжна, гігантська парасолька, яка дотикалася верхом високих перистих хмарин, розстелявся дим, багряний у промінні вечірнього сонця. А внизу кипіло палаюче морс. Як полум'яні стовпи, падали одна за одною високі щогли. У світлі пожежі Саргасове море, вкрите водоростями, здавалося морем, наповненим кров'ю…
1
Бізетт — кольорові шпури, якими прикрашався одяг.
2
Блонди — мережива з шовку. Назву свою ці мережива дістали за жовтуватий полиск своїх ниток (по-французьки "blond" — "солом'яний колір").
3
Гранд — титул іспанського вищого дворянства.
4
Двічі: "Мало повітря, качайте швидше". Тричі: "Багато повітря, качайте повільніше". Томсон пропускав ці сигнали, оскільки їхні водолазні костюми мали власний запас повітря.