одного.
— За винятком мене?
Настала вже й весна. А вовк і хлопчик так само дивляться один на одного.
— Так, Блакитний Вовче. І ти мені здавався таким самотнім, таким сумним...
"Дивний хлопець, — подумав вовк, — дивна людина! Цікаво, що б на це сказала Чорна Заграва?"
Але тепер вовк бачить у хлопця в оці ще неймовірнішу річ...
Вечір. Татко Біа і Мама Біа стоять в кухні. Перед ними на ослоні сидить Африка. Зі стелі звисає жовта лампа. Мама Біа, взявши голову хлопця обіруч, роздивляється його лице. У хлопця тільки одне око. Друге не розплющується багато місяців. Навіть уранці, коли він прокидається.
Мама Біа скрушно хитає головою.
— Ні, — бурмоче вона, — боюся, цього разу я його не вилікую...
Татко Біа шморгає носом і шкрябає небрите підборіддя.
— Може повести його до лікаря?
Повели. Лікар приписав краплі. Від них вії у Африки позлипалися. Складалося враження, що він плаче зранку до вечора. А око однак не розплющувалось. Знову пішли до лікаря. Лікар сказав чесно:
— Я нічого не розумію.
— Я теж, — сказала Мама Біа.
"А я чудово розумію", — подумав Блакитний Вовк.
Йому стало шкода Маму Біа, яка схиляється над хлопчиком в кухні і Татка Біа, який перестав спати ночами.
І хлопчика, який дивиться на нього єдиним оком!
Блакитний Вовк багато разів хитає головою і, зрештою, питає:
— Як ти здогадався?
Хлопчик мовчить. Тільки вуста його злегка всміхаються.
— І все ж таки я присягну вся не розплющувати око!.. Адже насправді заплющене око у вовка давно одужало.
Але зоосад, його сумні звірі, відвідувачі... "Зрештою, — вирішив вовк, — і одного ока досить, щоб на все це дивитися".
— Так, Блакитний Вовче, але тепер я тут!
Правда. Тепер є цей хлопчина. Африканським тваринам він розповів про Далеку Північ. Блакитному Вовку він розповів про три Африки. І усі почали марити ними, навіть коли зовсім не спали! 4
Блакитний Вовк зиркнув за плече хлопця і побачив, чітко побачив, як Блискітка і Гепард гасають разом посеред зоопарку, здіймаючи золоту куряву Сахари. Невдовзі до них приєдналися Куріпочка і Руденьчики, і всі почали танцювати довкола дромадера-дзиґи. Татко Біа повідкривав двері оранжереї, і чудові дерева Зеленої Африки заполонили алеї. На найвищих їхніх гілках чатують рядочком Сірий Родич і Горила із Зелених Джунглів.
А відвідувачі усього цього не бачать...
І директор зоосаду продовжує обхід...
І Toa-Купець тікає з усіх ніг від розлюченого Скорпіона...
І діти дивуються, чого так голосно регоче Гієна.
І Чорна Заграва прийшла і сіла поруч з хлопцем навпроти Блакитного Вовка. *
І на все те падає сніг (у розпал весни), прекрасний тихий сніг Аляски, який замітає все, і береже таємниці...
"Звичайно, — міркує Блакитний Вовк, — звичайно усе це заслуговує на те, щоб його роздивитися обома очима".
"Кліп!" — розплющилася повіка вовчого ока.
"Кліп!" — розплющилася повіка ока хлопчика.
— Нічого не розумію, — скаже ветеринар.
— І я... — розведе руками лікар.