Мавка V
Таке ви кажете, дідусю.
Що й одповісти вам боюся.
Тепер нова доба прийшла,
Як хвиля з моря, принесла
Нові невидані перлини,
Що берегли морські глибини.
Чому ж перлин цих нам не брати.
Коли не в душу, так на шати?
Стара потвора (розсердившись)
Бач, серед нас найшлась яка!
Навчись держати язика,
Щоб прикусити, маєш зуби?
Така вівця й отару згубить!
Мавка V
Всі зуби маю! Подивіться...
(Лащиться).
Та вже не сердіться, всміхніться!
Стара потвора
Та вже не серджусь: веселіться...
Мавка X
Ой місяцю-князю, і ви, зіроньки,
Світіть нам, дивіться на наші танки.
Свої хороводи водіть до світанку,
А ми затанцюєм свою полонянку 1
Фантастичний танець
Музика І
Та згляньтесь на нас: ми вже духу не маєм.
Від самого вечора граєм та граєм.
Мавка И
Ідіть відпочиньте, аж вийшов з вас дух.
Танець.
Мавка К
Під буком столітнім трава, як той пух.
Музики виходять.
Русалка
Хто хоче купатись, ходімте зо мною.
По танцю мій звик освіжитись водою.
Лебідками білими будем пливти...
Мавка У
Аби не дізнались потвори-чорти
Мавка А
У них є своя, більш цікава робота
Без нас подадуться вони до болота.
Більшість мавок по одній зникаюіь. Чорта, шо і шили в гурті, помітивши
зникаючих мавок і переморгнувшись, подаються крадькома за ними
Декілька мавок залишилося
Мавка С
Як любо жити на землі,
І щедрі як дари її!
Мавка К
Чом ці щедроти не розлиті
По всій землі, по цілім світі?
Мавка С
Щасливі ми на полонині,
А скільки сліз тече в долині!
Мавка О
Нащо цей смуток? Срібна ніч
Стає щохвилі чарівніш!
Ходімте квітів нарвемо,
Віночки файні сплетемо.
Мавка С
З дзвіночків буде мій віночок.
Мавка О
Мій з золотих кульбаб, з волошок.
Скажи, де папороть цвіте?
І з неї хто вінок сплете?
Мавка С (показує рукою)
Я бачу квітку золоту,
І перша я вінок сплету.
Біжить, її з криками доганяють інші мавки.
Молодий чортик II (переслідуючи молоду
мавку)
Та ти сховайся на той світ,
А я впізнаю враз твій слід.
Молода мавка (спиняється, суворо)
Чого чіпляєшся до мене?
Чорт II
Люблю тебе, люблю шалено!
Молода мавка
Ах, дай мені, нарешті, спокій!
Чорт II
Такій красуні чорноокій?
Ніколи! Я на все поб'юсь!
Побачиш — пізно або рано,
А будеш ти моя кохана!
Молода мавка
Хто? Я? Не діждешся, хвалько!
Он на губах ще молоко!
Брудний, негарний, неохайний...
Мій любий буде файний-файний!
Чорт II
"Брудний!.." В болоті б побула,
З намулу жаб повиганяла —
Ото б лілеєю цвіла
Та білим цвітом чарувала!
Мені накаже Водяник:
"Загнати жаб в кінець болота,
Хоч спокій матиму від них!"
Гадаєш, чиста ця робота?
Чи станеш до потоку йти,
Як знаєш, що так близько ти?!
Ну і біжиш брудний, огидний.
Мовляв: простить близький хтось й рідний.
Молода мавка
А я хіба тобі рідня?
...А може, вже... кохаю я.
Чорт II
Ого! Не знав я... Ха-ха-ха!
Й ти любиш, може, пастуха?
Таж він закоханий у другу...
І, посковзнувшись, впав у тугу.
Іван виходить з колиби, взявшись за голову, наче вона йому болить,
і сідає, замислившись, на колоді під колибою.
Мавка Л
Вівчар прокинувся, мовчи!
Сховаймось: видко і вночі.
Поглянь, як він і схуд, і зблід,
А цвів, згадай, як маків цвіт!
(Ховаються за кущ).
Іван (взявши флояру, спочатку програє мелодію,
потім співає)
Додому, додому,
Бо я маю д' кому. (2)
Бо я маю мамку.
Як солодку планку.
Додому, додому.
Бо вже час приходить, (2)
Вже тота зірниця
За гори заходить.
Додому, додому,
Кожний ід' свойому, (2)
А я, небожатко,
Усе ід' чужому.
(Встає).
Піду... куди, і сам не знаю...
А голова болить без краю...
Марійка спить,— їй все дарма —
Чи я на світі, чи нема.
Але для Мавки... Де вона?
Що з нею е — ніхто не зна.
Вона є мавка, і їй нічого:
Одурить ще когось дурного,
І справді, мабуть, я дурний,
Мені захмаривсь світ ясний..
Піду... куди... і сам не знаю,—
Куди іду й чого шукаю
(Поволі йде праворуч,
безнадійно похиливши голову).
Молода мавка (виходить з Чортом II із-за
кущів )
На горах тут йому немило!
Щось голову йому схилило...
Молодий чорт
Не в тому річ — прийшла весна,—
Кого кохає — сам не зна.
Надвоє серце розкололось.
Тому й схилився він, як колос.
Молода мавка
Ні, він закоханий без краю
До однієї — це я знаю.
Молодий чорт
Багато знаєш — що й казати?
Як підростеш, то будеш знати!
Молода мавка
Ти сам ще трохи підрости!
(Пішла, розсердившись).
Молодий чорт
Постій! Образилася ти?!
(Пішов за нею).
Входять дві мавки.
Мавка-подруга
Розважся, сестро, не сумуй.
Танок русалчин затанцюй!
Ще, бачиш, місяць не погас,
І зорі дивляться на нас.
Лови хвилину: прийде день
Не для танків, не для пісень:
Маржину будем стерегти,
То вишивати, то плести.
Мавка І
Не до танків мені, кохана..
Як ніч, глибока моя рана...
Як ніч, для мене цілий світ.
Холодний він мені, як лід.
(Кладе руку на плече подруги).
Я ж не хотіла й не могла
Забити дівчину з села.
І як би я її убила.
Коли й вона його любила!
Він винен? Ні! Він вогник стрів,
Що наче більш його зогрів,
А на тепло душа холодна...
Була така, така голодна...
Усе життя цей скарб — тепло —
Для нього мрією було...
Та жаль прийшов і переміг
Тепло, любов, красу і сміх
Чужа тепер я тут і там.
Розбите серце пополам,
Чужу і людям, і своїм
Ношу дитину я під ним.
Мавка-подруга
Не воруши болючих ран...
Опам'ятається Іван
І тут лишиться зимувати
Він вже не вернеться до хати!
Та і вертався б він чого?