Вони підійшли до матів.
— От, наприклад, айки-до. Це просте і чисте оборонне мистецтво, мистецтво, яке дозволяє уникнути каліцтва і повернутися в бій. Дзюдо є системою прямих ліній; айки-до тяжіє до кола. Кинь мене через плече.
Вставши перед Чіуном, Рімо взяв його за руку і легко перекинув через плече. За законами дзюдо Чіун повинен був впасти, перевернутися і вдарити рукою по матам, щоб нейтралізувати енергію падіння. Замість цього Чіун згорнувся в повітрі клубком, упав, прокотився по матах і виявився на ногах обличчям до Рімо — все це одним рухом.
— От чому ти будеш вчитися. Хапай мене позаду.
Рімо підійшов до Чіуна зі спини й обхопив його на рівні грудей, притиснувши руки до тулуба.
В дзюдо є кілька способів піти від такого захвату.
Всі вони силові. Можна потилицею розбити обличчя нападаючого; можна повернутися на півоберту і ліктем вдарити його по горлу; каблуком вдарити по щиколотці; різко нагнувшись вперед, схопити нападаючого за щиколотки, ривком випрямитися — супротивник повалений.
Чогось з вище перерахованого Чіун робити не став.
Рімо вирішив притиснути старигана сильніше і спробувати зробити йому боляче. Він відчув, як Чіун здригнувся, як напружилися його м'язи. Старий узяв Рімо за зап'ястя і рівним, неквапливим рухом спокійно розвів його зчеплені руки: ...на дюйм, ...на два і — в боки! Чіун повернувся, пірнув Рімо під пахву і блискавичним кидком жбурнув його на мати.
Приголомшений, Рімо сидів, мотляючи головою.
— А перекотитися після падіння? — запитав Чіун.
Рімо з зусиллям піднявся на ноги.
— Як, чорт візьми, вам це удалося? Я ж сильніше!
— Це правда, але твоя сила дуже рідко буває спрямована по прямій з однієї точки в іншу. Вона звичайно розпорошується по різних напрямках. Я просто сконцентрував свої незначні сили в "саіка танден" нервовому центрі в області діафрагми, а потім спрямував їх через передпліччя назовні. Я можу подужати десятьох, а тобі і двадцять чоловік не будуть перешкодою — якщо, звичайно, опануєш цією технікою. А ти нею опануєш.
Тренування продовжувалося.
Через три дні Чіун сказав:
— Досить айки-до. Це оборонне мистецтво і не твій профіль. Перейдемо до атаки. Мені сказали, що часу в нас залишається мало. Треба квапитися.
Вони рушили до стовпів, які стоять у кутку залу, для відпрацьовування ударів. Поки вони йшли, Чіун пояснював:
— На Сході існує безліч видів рукопашного бою, орієнтованих на атаку. Всі вони гарні на певному рівні виконання. На жаль, у нас нема часу на всі. Тому зупинимося на найуніверсальнішому — карате.
Вони стояли всередині квадрату, створеного чотирма стовпами для відпрацьовування ударів, які мають форму букви "Y".
Чіун продовжував:
— Легенда говорить, що карате народилося багато років тому, коли жорстокий правитель однієї з провінцій Китаю відібрав у селян, які перебували під його владою, всю зброю. Дхарма, основоположник вчення дзен, жив саме в ті часи. Він розумів, що його народ повинен мати щось, щоб захистити себе. І він скликав людей до себе.
Не перестаючи говорити, Чіун закріпив на трьох стовпчиках по дюймовій сосновій дошці.
— Дхарма звернувся до народу і сказав, що всім потрібно вчитися захищати себе. "У нас відібрали ножі, — сказав він, — тож перетворимо кожен палець у ніж..."
Блискавичним рухом Чіун випрямив руку і завдав по першій дошці прямий удар кінчиками пальців. Зі стукотом впали на підлогу дві її половинки.
— І Дхарма сказав: "У нас відібрали кийки — тож перетворимо в кийки наші кулаки..."
При цих словах Чіун ударом кулака розщепив наступну дошку.
Чіун зупинився перед третім стовпом:
— У нас відняли списи — тож нехай же кожна рука стане списом! — вимовив Чіун і напружена розкрита долоня, яка дійсно нагадує спис, розбила надвоє останню дошку. Чіун на хвилину затримався перед порожнім стовпом, зробленим з суцільного бруса десяти сантиметрової товщини. Він зробив глибокий вдих.
— І сказав Дхарма: "Перетворимо руки в мечі!"
Останні слова Чіун майже викрикнув на різкому видиху. Зі звуком гвинтівкового пострілу ребро долоні Чіуна стикнулося з брусом. Стовп захитався й упав, перерубаний на висоті метра від підлоги. Чіун повернувся до Рімо.
— Таке мистецтво відкритої долоні, що ми називаємо "карате". Ти його освоїш.
Рімо підняв перерубаний брус і подивився на покритий друзками торець. Що ж, Чіун вражає, з цим не можна не погодитися. Що може зупинити цього чоловічка, якщо йому спаде на думку почати вбивати всіх підряд? Хто зможе протистояти його жахаючим рукам?!
РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ.
Займаючись з Чіуном айки-до, Рімо довідався про існування і розташування больових точок на людському тілі. З багатьох сотень тільки шістдесят, за словами Чіуна, можуть бути реально використані. Ураження лише восьми з цих шістдесяти спричиняє негайну смерть.
— На цих восьми ми і зосередимося, — оголосив Чіун.
Повернувшись в спортивний зал після обіду, Рімо виявив двох ляльок у людський ріст, закріплених на пружинах. На них була надягнута біла борцівська форма і нанесені червоні точки: на скронях, на адамовому яблуці, в області сонячного сплетення, у районі нирок, біля основи черепа і на спині, де, як він дізнався згодом, розташований сьомий хребець.
— Як каратист тримає руку, наносячи удар? — запитав Чіун, усідаючись на мати перед ляльками, і сам відповів: — Для всіх ударів існує один початковий стан долоні...
Він повернув руку долонею нагору і випрямив пальці.
— Великий палець треба "звести" як бойок пістолета. При цьому в передпліччі повинна відчуватися напруга, що немов би відтягає кисть назад. Вона, у свою чергу, викликає напругу в мізинці. Він висувається вперед. Вказівний, середній і безіменний пальці повинні бути злегка зігнуті в останній фаланзі, а долоня в цілому — трохи увігнута.
Надавши кисті відповідного стану, Чіун велів Рімо торкнутись до його передпліччя: на дотик воно виявилося схожим на туго натягнутий канат.
— Твердість досягається не зусиллям, а натягом м'язів, — пояснював Чіун.
— Саме натяг, а не сила перетворює руку в страшну зброю.
Підійшовши до ляльок, вони почали розучувати удари долонею: праворуч, ліворуч, нижче, вище... І знову, і знову.