Постелили ліжко. Пірошка підняла з долівки дитинча. Бачили б ви, з якою вдячністю глянуло вимучене в гарячці маленя й лягло на м'яку подушку.
А мати заломила руки, зайшлася криком-плачем.
Пані залишила їх і подалася додому. Вона поспішала до свого сина. З радістю переконалася, що він здоровий і бадьорий, грається безтурботно в теплій кімнаті.
Через чотири години пригналася Пірошка й сказала:
— Пані, дитина померла.
Поміщиця була приголомшена.
Вона пішла подивитись дитину. Так і лежало, сердешне, на білій подушці...
— Ось бачите ви, безумні... Хіба такі ліки потрібні дитині? Та як їй було не померти? Закопали в холодну землю, а коли простудилася, поклали на голу долівку, та ще й на оте гидке лахміття свинопаса. І гадають, від того видужає. Ой, ці забобони, ця безмежна відсталість!
Мати зиркнула на поміщицю з люттю і ненавистю.
— То ви, пані, винні. Ця смерть на вашій совісті. Ще три дні тому дитина стрибала, наче той в'юнець. Така була веселенька, а тепер ось лежить мертва. Бо ви пішли супроти волі божої.
— Щоб я не чула цієї мерзоти! — крикнула пані.—Навмисне замордувала дитину, а мене звинувачує. Ганьба вам!
Зі сльозами на очах поміщиця вийшла з наймитської хатини і пішла додому.
Сяяло сонце, і навіть вітерець притих. Радістю і щастям дихала вся природа. А бідолашне дитинча померло. Воно лежало, витягнувшись на панській подушці...
[1] Йоркшир — порода свиней, виведена в Англії, в графстві Йоркшир.