Шлях, який маємо подолати, щоб осягнути пізнання обсягу та роду функцій генів, буде дуже довгий. Відомо, що два геноми, складені з тотожних нуклеотидів, не розвиваються однаково, бо вирішальну роль відіграє нуклеотид або їхня група залежно від локалізації у них хромосомної нитки. Насправді завдання, що стоять перед інженерами (чи "композиторами майбутніх геномів"), будуть не лише підлягати етичним оцінкам і заборонам, але і значною мірою спиратимуться на метод спроб і помилок.
Природну розбіжність, що панує в людському генофонді, важко оцінити й ідентифікувати, бо залишається дієвим класичний принцип протистояння природних і набутих властивостей. Як правило, на жаль, найкраще успадковуються гени, що переносять шкідливі властивості — аж до летальних генів, як, наприклад, той, що, викликаючи уковісцидозу, вбиває в молодому віці.
Навіть якщо і передаються позитивні властивості, то разом із ними також і шкідливі. Знаємо також, що геніальність не успадковується, інакше ніж через вплив культури. Психобіологія рясніє прикладами видатних людей у науці чи мистецтві, чиї нащадки відзначалися посередніми розумовими здібностями чи навіть психічною неповноцінністю.
У справі штучного інтелекту волію не висловлюватися категорично, насамперед тому, що навіть найвидатніші вчені з цього приводу радикально пересварені. Ніхто не знає, скільки нейронів містить пересічний людський мозок. Колись мене вчили про десять мільярдів, тепер допускають кількадесят. Якщо звернути увагу на те, що клітина окремого нейрона контактує принаймні з сотнями, а навіть із тисячами інших клітин нейронів, виникає образ, порівняно з яким комп'ютерний шаховий переможець Каспарова Dеер Вluе виглядає дубовою колодою. Видається цілком можливим, що людський мозок утворений згідно з правилом, яке проголосив Джон фон Нойманн: "Певна система з непевних елементів".
Можливо, вдасться створити штучний розум завдяки розробці та впровадженню нанотехнології: науковці провідних американських лабораторій переконані, що ми стоїмо перед порогом нової ери електроніки. Дослівно кілька місяців тому вдалося створити елементи комп'ютерних систем, так звані логічні брами, з однієї молекули. Таким чином, молекулярна електроніка вже не є, як я запитував на початку статті, загальним припущенням, бо зроблені перші кроки на шляху її розвитку. Крім того, вдалося не лише зійти на двоцифрову (0 і 1) альфанумеричну систему, використовуючи відповідно згруповані атоми, але також закріпити успіх новою технікою створення напівпровідників, які налічують лише десяток атомів товщини. Молекулярні перемикачі повинні сполучати мікроскопічні провідники. Проводяться праці над системами типу RАМ (Rаndom-Ассеs Метогу), які будуть не лише в сотні разів менші за ті, що виробляються нині, але і набагато дешевші. На основі кремнієвої мікроелектроніки створюють елементи, розміри яких співмірні з тисячною часткою товщини людського волоска, тобто близько ста нанометрів, або 0,0000001 метра. Яким би це не виглядало маленьким, на рівні молекулярної електроніки можна зменшити розміри компонентів до одного нанометра (0,000000001 м). Найдалі за п'ять років будемо мати принципово нову технологію виробництва комп'ютерів, яка відповідатиме такій же величезній індустріальній революції, як перехід від електронних ламп до транзисторів у 50-х роках.
Якщо вдасться подолоти всі труднощі, нова техніка повинна буде вирішити ще деякі проблеми квантової механіки; дійде до справжньої революції, що переверне догори ногами всю світову напівпровідникову промисловість. Досі комп'ютерні чипи створюють методом напилювання на кремнієвих платах. Виникає обернена пропорція між розмірами чипів і коштом їхньої продукції: чим вони менші, тим дорожчі.
Діяльність величезних підприємств, які використовують лазерну техніку для створення плат на кремнієвій основі, виявиться застарілою. Експерти вже марять принципово новими дуже дешевими технологіями у вигляді хімічних реакцій, які будуть самі укладати відповідну кількість молекул в елементарні схеми. Може настати справжній розрив у галузі великих виробників комп'ютерів, бо їхнє дороге обладнання раптом виявиться чимось подібним до виробництва свічок порівняно з продукцією жарівок.
Тепер адміністрація Клінтона розглядає можливість прийняття у 2000 році так званої National Nanotechnology Initiative, щоб організувати і керувати дослідженнями в такій спеціальності, як молекулярна архітектоніка.
Квантотехнологію перенесуть незабаром із лабораторій до промислових підприємств. Кремнієва ера, здається, наближається до завершення. Мені видається, що цей наступний стрибок мікромініатюризації означає водночас наступне наближення до тієї конструкційної техніки, яку мільярди років використовує жива природа, бо біологічне успадкування властивостей організму також ґрунтується на молекулярній архітектурі нуклеотидів, яка становить фундамент еволюції всіх форм життя.
Благодатна тиша супроводила публікацію моєї Summy Technologiae, як також видані в 1956 році "Діалоги". Тепер, перед початком XXI століття, ситуація змінилася на гірше, бо на проблеми, про які я кілька десятків років тому говорив усамітнено, кинулися з надзвичайним завзяттям, під'юджуваним вогнем моди, орди дилетантів та ігнорантів, бо гаслом наших часів стала антиеволюція людини. Маємо зливу інформації, яка часто походить від наукових вискочок. Осіннє число квартальника Yоur Bionic Future, який видає редакція поважного наукового часопису Scientific American, проголошує багато обіцянок надзвичайних досягнень, що ніби вже народжуються. Американський нейрохірург у статті "Трансплантація голови" вихваляє понуру візію пересадки людських голів. Материнські клітини людини мають розпочати утворення складів запасних частин людських органів. Генетична вакцина буде збільшувати масу мускулатури людини, роблячи зайвою всіляку гімнастику. Хробаки, мухи та голуби вчитимуть нас, людей, як краще та довше жити. Біологія, підперта інженерією, проектує нові види почуттів, які будемо відчувати в недалекому майбутньому. Монстри з кібернетичними програмами стануть звичайною річчю. Пришвидшення технологічного прогресу означає, що розумову творчість людей перевершать гібриди технології. Подружжя будуть проектувати власних нащадків. Також еротика та секс підлягатимуть хімічній технологізації: незабаром можна буде собі винюхувати оптимального партнера. Картопля буде не лише смачна, але й оберігатиме нас від холери. М'ясо будуть постачати синтезатори. Кожен матиме свій генетичний паспорт, а лікар, поглянувши до нього, зможе встановити, які медикаменти можуть нас оздоровити, а які вбити.