На калиновім мості

Страница 88 из 89

Панч Петро

УРСР, який у кінці 1941 р. виділився як окрема наукова установа з

Інституту суспільних наук АН УРСР. В Інституті мови і літератури,

директором якого був П. Г. Тичина, працювало більше двадцяти ук-

раїнських радянських письменників, серед них — П. Панч, М. Рильський,

Ю. Яновський, І. Кочерга, В. Сосюра, О. Копиленко, Д. Косарик.

214 К а л и н о в и ч Михайло Якович (1888—1949) — український ра-

дянський мовознавець і літературознавець, академік АН УРСР (1939).

215 Сосюра Володимир Миколайович (1897—1965) —український

радянський поет.

216 Я опрацьовував тему "Українські партиза-

н и".— Ця тема була реалізована у великій статті "Українські партизани

у Вітчизняних війнах з німецькими загарбниками" ("Література і ми-

стецтво", 1942, 27 лютого, 31 березня) та книзі "Українські партизани

у Вітчизняній війні 1918 p." (М., 1942).

217 Петров Віктор Платонович (1894—1969) — український радян-

ський археолог, літературознавець, етнограф.

218 Бік бай Баязіт Гаязітович (1909—1968) — башкирський радян-

ський письменник.

219 Нігматі Рашит (справжнє прізвище, Ім'я та по батькові —

Рашит Нігматуллінович Нігматуллін; 1909—1959) —башкирський радян-

ський поет, народний поет Башкирської АРСР (1959).

220 Р а д і о с т а н ц і я "Р а д-я н с ь ка Україна" — заснована

2 листопада 1941 року в складі Всесоюзного радіокомітету при Раді

Міністрів СРСР (Москва). Вела передачі для населення тимчасово оку-

пованої території Української PCP. В літературно-драматичному від-

ділі радіостанції працювали П. Панч, О. Копиленко, Д. Білоус, М. Наг-

нибіда, І. Нехода, а як автори в передачах брали участь майже всі

українські письменники, які приїжджали до Москви. Важливу форму

ідеологічних передач радіостанції становили щотижневі випуски жур-

налу "Сатиричний залп", редакторами якого були спочатку І. Нехода,

а потім П. Панч. Практично жоден номер журналу не обходився без

новел, памфлетів, гуморесок, фейлетонів П. Панча, частина яких згодом

була надрукована у збірках "Зозуля" (1943) та "Кортить курці просо"

(1943).

221 H а п о л е о н І (Наполеон Бонапарт; 1769—1821) — францу-

зький полководець, політичний і державний діяч, імператор Франції

(1804—1814 і 1815 pp.).

222 Голованівський Сава Овсійович (нар. 1910 р.) — україн-

ський радянський поет і драматург.

223 M а р т и ч Юхим Маркович (справжнє прізвище, ім'я та по

батькові — Фінкельштейн Мордух Шаєвич; нар. 1910 р.) —український

радянський письменник.

224 Козловський Іван Семенович (нар. 1900 р.) — український

і російський радянський співак, народний артист СРСР (1940), Герой

Соціалістичної Праці.

225 Білоус Дмитро Григорович (нар. 1920 р.) — український ра-

дянський поет.

Иб Нехода Іван Іванович (1910—1963) — український радянський поет.

227 Нагнибіда Микола Львович (нар. 1911 р.) — український радянський поет.

т "Г о л у б а дивізія" — таку назву мала італійсько-фашистська військова частина, яка брала участь у війні проти Радянського Союзу і була розгромлена Червоною Армією на підступах до Сталін-града (1943 p.).

^9Капоретто і Гвадалахара — міста в центральній Іспанії, в районі яких італійсько-фашистські інтервенціоністські війська були розгромлені частинами іспанської республіканської армії (8—20 березня 1937 p.).

230 ф е д о р о в Олексій Федорович, (нар. 1901 р.) — радянський

партійний і державний діяч, один із організаторів партизанського руху

в роки Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу (1942,

1944), генерал-майор (1943).

Ховали вчительку (Із записної книокки). Вперше надруковано в кн.: На калиновім мості, 1965, с. 272.

Один день 1943 року. Вперше надруковано в кн.: На калиновім мості, 1965, с. 273—276.

231 Муссоліні Беніто (1883—1945) — фашистський диктатор

Італії протягом 1922—1943 pp., воєнний злочинець. В 1945 р. був схоп-

лений італійськими партизанами і за вироком військового трибуналу

Комітету національного визволення Північної Італії повішений.

232 Юхвід Леонід Аронович (1909—1968) — український радян-

ський драматург,

233 Гладков Федір Васильович (1883—1958) — російський радян-

ський письменник.

234 Арбузов Олексій Миколайович (нар. 1908 р.) — російський

радянський драматург.

235 Симонов Костянтин (Кирило) Михайлович (1915—1979) —

російський радянський письменник, громадський діяч, Герой Соціалі-

стичної Праці.

236 Кондрашин Кирило Петрович (нар. 1914 р.) — радянський

диригент, народний артист СРСР (1972).

237 Бетховен Людвіг ван (1770—1827) — німецький композитор,

піаніст і диригент.

238 Шуман Роберт (1810—1856)—німецький композитор і пи-

сьменник.

239 Л і с т Ференц (1811—1886) — угорський композитор, піаніст,

диригент, музичио-громадський діяч.

240 В і рта Микола Євгенович (1906—1976) — російський радян-

ський письменник.

241 Берггольц Ольга Федорівна (1910—1975) — російська ра-

дянська письменниця.

242 М а к о г о и е н к о Георгій Пантелеймонович (нар. 1912 р.) —

російський радянський літературознавець і критик.

243 Всеслов'янський комітет — заснований 1942 р. для

мобілізації всіх сил слов'янських народів в боротьбі з німецько-фашист-

ськими загарбниками. До нього входили представники всіх слов'янських

народів. Припинив свою діяльність у 1945 р. після капітуляції фашист-

ської Німеччини.

244 Хор імені П'ятницького — російський народний хор,

заснований 1910 р. Митрофаиом Юхимовичем П'ятницьким (1864—

1927) — російським радянським музикантом, збирачем і виконавцем ро-

сійських народних пісень, заслуженим артистом республіки (1925). У ра-

дянський час хор став визначним професійним колективом (з 1940 р.—

Державний російський народний хор ім. П'ятницького).

245 Кукринікси (псевдонім за першими складами прізвищ) —

творчий колектив російських радянських графіків і живописців: Куп-

ріянов Михайло Васильович (нар. 1903 р.), Крилов Порфирій Микито-

вич (нар. 1902 р.). Соколов Микола Олександрович (нар. 1903 р.) —

народні художники СРСР (1958), дійсні члени АМ СРСР (1947), Герої

Соціалістичної Праці.

Перед об'єктивом істерії (Із записної книжки). Вперше надруковано в кн.: На калиновім мості, 1965, с. 277.

Цей день настав! Вперше під назвою "Под голубым небом Украины" опубліковано в газ. "Известия", 1943, 3 липня. Під новою назвою вперше надруковано в кн.: На калиновім мості, 1965, с. 278.