Мрія

Грабовский Павел

Не знав я щастя серед світа,
А от бажається, проте:
Назад вернути давні літа,
Побачить дітство золоте.

Бажав би часом полинути
До тиші рідного села,
На шлях народний повернути,
Якого доля не дала.

Бажав би з людом сірим злитись,
З’єднатись жеребом одним,
Ураз радіть, ураз журитись,
Докупи навіть вмерти з ним!