Мобі Дік

Герман Мелвилл

МОБІ ДІК, АБО БІЛИЙ КИТ

Роман

НА ЗНАК МОГО ЗАХОПЛЕННЯ ЙОГО ГЕНІЄМ

ЦЯ КНИЖКА ПРИСВЯЧЕНА

НАТАНІЄЛЕВІ ГОТОРНУ

ЕТИМОЛОГІЯ

(укладена одним молодшим учителем гімназії, що помер від сухот)

Той блідий учитель — у зношеній одежі й сам ніби зношений увесь: і тілом, і душею, й розумом, — і тепер стоїть у мене перед очима, як живий. Він, було, все стирав пилюку зі своїх старих лексиконів та граматик якоюсь чудернацькою хусточкою, наче на посміх оздобленою строкатими барвами прапорів усіх відомих націй світу. Він любив стирати пилюку зі своїх старих підручників: ця робота немовби делікатно нагадувала йому про те, що він смертний.

* * *

Коли ви беретеся навчати інших і пояснювати їм назву кита в нашій мові — WHALE, а самі, як невіглас, пропустите літеру Н, хоч у ній міститься трохи не все значення слова, то ви введете людей в оману.

Р. Гаклейт

WHALE. […] Швед, і дат. hval. Назва цієї тварини пов’язана з уявленням про округлість чи про котіння, бо датське hvalt — "вигнутий" або "склепистий".

Словник Вебстера

WHALE. […] Майже безпосередньо з гол. і нім. wallen; англосакс, walw-ian — котитись, валятись.

Словник Річардсона

הז — давньоєврейське

ϰητος — грецьке

CETUS— латинське

WHOEL— англосаксонське

HVALT— датське

WAL— голландське

HWAL— шведське

WHALE— ісландське

WHALE— англійське

BALEINE— французьке

BALLENA — іспанське

Пекі-нуї-нуї — фіджійське

Пехі-нуї-нуї — еромангоанське[1]

ЦИТАТИ

(дібрані одним помічником помічника бібліотекаря)

Ви пересвідчитеся, що цей бідолаха, помічник помічника, невтомний копун і книжковий хробак, обнишпорив цілі ватіканські книгозбірні та всі ятки вуличних букіністів на світі, аби визбирати будь-які побіжні згадки про кита, котрі лишень зміг він знайти в усіляких книжках — церковних і світських. А тому оці твердження про китів, перемішані тут без ніякого ладу, хоч вони і автентичні, не слід вважати якимсь Євангелієм китознавства; принаймні не в кожному окремому випадку. Аж ніяк. Ці уривки з давніх авторів взагалі і з поетів зокрема цінні й цікаві лише тим, що дають змогу ніби з пташиного польоту окинути поглядом те, що будь-коли й будь-де казали, думали, уявляли й співали про Левіафана численні народи й покоління, зокрема й ми.

Що ж, прощавай, сердего помічнику помічника; я, твій коментатор, зичу тобі всього найкращого. Ти належиш до того мізерного, безбарвного поріддя, якого не зігріє жодне вино цього світу і для якого навіть білий херес був би занадто рожевий і міцний; та все ж і з такими, як ти, інколи буває приємно посидіти, погомоніти, й самому почуваючи себе мізерним, і звеселитись, упившися слізьми, і з вогкими очима над сухою чаркою сказати вам навпростець, сказати зі смутком, але й не без утіхи: "Не тратьте марно сили, помічники помічників! Бо чим більше ви намагатиметесь потішити людей, тим менше вдячності заслужите в них! Якби ж то я зміг звільнити для вас Гемптон-Корт і Тюїльрі![2]

Та проковтніть свої сльози і гайда на грот-щоглу — злетіть серцями аж у ту височінь, бо ваші друзі, які відлетіли поперед вас, уже розчищають семиповерхові небеса, щоб вас там прийняти, а так довго розпещувані там Гавриїл, Михаїл та Рафаїл мусять вимітатися звідти геть. Тут, у цьому світі, ви можете цокатись тільки розбитими серцями — там будете цокатись нерозбивними келихами!"

* * *

І створив бог риби великі.

Книга буття

Стежка світить за Левіафаном, а безодня здається сивиною.

Книга Йова

І призначив господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону.

Книга пророка Йони

Ходять там кораблі; там той Левіафан, якого створив ти, щоб бавитися йому в морі.

Книга псалмів

У той день навідає господь своїм твердим, і дужим, та сильним мечем Левіафана, змія прудкого, і Левіафана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб’є.

Книга пророка Ісайї

А коли щось опиниться в хаосі пащеки тої потвори — чи то живе створіння, чи то судно, чи й камінь, — то вмить воно западе в смердючу велетенську горлянку й зникне в бездонній прірві його черева.

Плутарх. "Повчання"

В Індійському океані водяться найчисленніші і найбільші в світі риби. З-поміж них кити та водокрути, звані Balaenae, сягають увдовж стільки, як чотири упруги грунту.

Пліній

Ми пропливли по морю заледве два дні, коли о схід сонця з'явилась безліч китів та інших морських потвор. […] З-поміж китів один був страховинно великий. Він посунув на нас, роззявивши пащу, здіймаючи хвилі на всі боки й збиваючи перед собою піну на воді.

Лукіан. "Правдива історія"

Він навідав ту країну ще й для того, щоб уполювати моржів, які мають замість зубів дуже коштовну кість, і привіз трохи тієї кості своєму королю. […] Найкращих китів виловлюють у його рідних краях, і вони бувають ярдів сорок вісім, а то й п’ятдесят завдовжки. Він скаэав, що з п’ятьма товаришами якось уполював їх за два дні шість десятків.

Розповідь Оттара, чи Охтхера, записана з його вуст королем Альфредом року божого 890-го

І хоч усе інше, чи то живе створівня, чи то судно, попавши в жахливу пащеку цього страховища (кита), вмить гине, проглинуте, одначе морський пічкур знаходить у тій пащеці безпечний притулок і спить там.

Монтень. "Апологія Реймона Себона"

Тікаймо, тікаймо! Щоб я пропав, коли це не Левіафан, той, що його описує славний пророк Мойсей у житії терпеливого Йова!

Рабле

Печінкою того кита навантажили два вози.

Стоу. "Літопис"

Велетень Левіафан, що круг нього море кипить, як у казані.

Лорд Бекон. Переспів псалмів

Що ж до страховинної величини того кита чи косатки, то ми не довідались нічого певного. Вони дуже жиріють, отож з одного кита можна натопити неймовірно багато лою.

Його ж таки "Історія життя І смерті"

Спермацет — то найкращі в світі ліки від внутрішніх ушкоджень.

Шекспір. "Король Генріх"

Достоту наче кит.

"Гамлет"

Жахливий біль йому вже груди пропіка,

Й не треба лікаря — його уміння всує.

Він заверта назад і ворога шука,

Чия отак його поранила рука:

Так кит підранений до берега прямує.

Спенсер. "Королева фей"

Величезні, мов кити, які рухом своїх велетенських тіл можуть і в безвітря так збурити океан, що він аж закипить.

Сер Вільям Давенант. Передмова до "Гондіберта"