— Сподіваюся, вам не надто неприємно?
Хворий тільки глипав, а доктор Дельфі, здається, знову стала зовсім іншою людиною. Зникло роздратування, лишилася тільки спокійна зосередженість. Вона озвалася знову, неуважно ковзнувши поглядом по його очах, навіть не намагаючись зрозуміти, що в них написано.
— Будь ласка, візьміть мене за груди.
Хворий заплющив очі. Руки самі піднялися й знайшли жіночі груди.
— Саме так. Намагайтеся затримати оргазм, для вашої ж користі, бо в мене його не буде. — Лікарка почала поволі хитатися вгору-вниз, спираючись на руки, її лобок на момент затримувавсь, але тут же притискався до його паху. — Я хочу, щоб ви стримувалися якомога довше, тому скажете, будь ласка, коли мої рухи видадуться вам надто збудливими.
Пацієнт зціпив губи з наміром не озиватися жодним словом. З півхвилини її поперек повільно піднімавсь і опускався.
— Дуже добре,— сказала лікарка. — Гарно тримається. Він розплющив очі, бо вже несила було зносити й оце.
— Я не розумію, як ви можете про таке навіть думати. Вона поблажливо всміхнулася згори:
— Я думаю, це в вас через брак наукових знань, містере Ґрін.
— Ви наче вулична дівка.
— Боюся, вам не знайти багато сучасних соціологів, які б не вважали, що проститутки виконують особливо корисну функцію. — І знову він відчув тиск її лобка, який тут же завмер і знову піднявся. — Для початку варто зазначити, що без них кількість ґвалтувань була б набагато вищою. Крім того, існує більш ніж достатньо доказів, що в свій спосіб вони значною мірою знімають особистий, а отже й суспільний стрес. — На мить вона припинила рухи. — Зараз ми трішки відпочинемо.
Його руки безвільно впали:
— Оце воно якраз і є — ґвалтування. Тільки що навпаки.
— Облиште, містере Ґрін. Ви ж кажете це тільки тому, що я тимчасово заволоділа кількома вже застарілими з погляду медицини та біології дюймами вашої анатомії... Я гадала, така дитинна фобія в старших чоловіків обмежується тільки найпримітивнішими суспільствами. — Пацієнт заплющив очі. — Я й наполовину не така фізично сильна, як ви. Я просто оголена жінка, містере Ґрін.
— Я вже зрозумів це.
— Думаю, ви зрозуміли б це ще краще, якби відкрили очі і дієвіше застосували руки. Я б хотіла, щоб ви побачили і відчули мою беззахисність. Яка я маленька і слабка проти вас — так би мовити, наскільки я придатна до ґвалтування. — Він ані ворухнувся. — Містере Ґрін, не хочу намарно нахвалятися своїми здібностями, однак уже досить давно працюю в цьому відділенні, аби зрозуміти, що ваша нехіть піддатися досконалим природним інстинктам виходить за рамки звичайного. Одну з причин я вже, здається, відслідкувала: ви занадто сильно звикли до вербалізації почуттів, замість того щоб виявляти почуття безпосередньою ідеєю, що у свою чергу означає...
— О Боже... І хто б це говорив!
Тепер у її інтонації з'явився відтінок незносно манірної проникливості — якщо прикметниками взагалі можливо описати фізичні обставини:
— Я говорю це задля того, щоб вам пояснити, а також перевірити, чи ваша ерекція відповідає вашим ворожим висловлюванням. І я із задоволенням констатую, що ні.
— Було б усе не так, якби я мав вплив на цю трикляту штуку. Вона всміхнулася:
— Ваш випадок справді цікавий, містере Ґрін: потяг до кастрації. Чи страх перед задоволенням. Я гадаю, нам варто випхати вас тирсою й виставити в музеї.
— Я можу вам відкрити таємницю одного задоволення, якого я неймовірно сильно хочу досягти,— відмовитися сплатити ваш рахунок.
— Містере Ґрін, ці слова зайві. Хіба що, звичайно, ваші погрози збільшать ваше сексуальне збудження понад досягнутий стан. Якщо це так, то говоріть далі, будь ласка. Ми тут добре усвідомлюємо: для деяких чоловіків спаровування невіддільне від поняття осквернення, що пояснюється нереалізованим...
— Я вам ще ось що скажу. Ця ваша медсестра знається на тому, як обходитися з пацієнтами, до біса краще, ніж ви. Принаймні вона виконала свою роль з якоюсь теплотою. Це вйм треба дечого повчитися.
Пацієнт сподівався вколоти докторшу, але коли та знов озвалася, її тон лишився незворушно офіційним, відчуженим і зверхнім:
— Я вже пояснила вам, чому не можу дозволити собі проявити бодай якісь почуття до вас, містере Майлз. Боюся, вам доведеться звикнути. Між іншим, сестрі Корі — теж. Саме тому я й зробила їй зауваження. Єдина наша мета — дати вам джерело еротичного збудження. В усьому, що стосується цієї сфери,— тобто техніки коїтусу,— ми готові виконати всі ваші забаганки. Звичайно, в межах розумного й залежно від можливостей персоналу. Якщо вам до вподоби якась інша позиція, ми можемо запропонувати більшість із тих, які згадуються у Кама-Сутрі, в Аретіно, Хокувато Моносакі, Кінсі, Сьострома,— щоправда, за винятком "бразильської виделки", як я вже згадувала, Мастерса і...
— Знаєте, що? Ви така ж еротична, як крижаний айсберг.
— Спасибі, що нагадали, містере Майлз. Я повністю переконана в корисності повної участі пацієнта в терапевтичному лікуванні. Бачу, у вашому випадку для збалансованості слід застосувати оральні методи.
Перш ніж він устиг відповісти, вона забрала руки і сповзла вниз. В останню мить він спробував був одштовхнути її, але запізно. За півхвилини її голова знову з'явилася над його обличчям, лікарка опинилася над ним, спираючись на руки. Його очі тепер мали трохи приголомшений й, очевидно, розгублений вираз. Пацієнт спробував сконцентрувати погляд на темно-брунатних зіницях у себе над головою, але марно.
— Ось так, містере Майлз. Я сподіваюся, це наочно показує, що наш клінічний метод не виключає можливості принаймні деяких взаємних поступок еротичній реальності.— Доктор Дельфі перевела очі на його губи, нахилилася і легенько поцілувала його востаннє.— Я гадаю, ви будете одним з найкращих моїх пацієнтів.— Вона знову піднялася на руках.— Ну, а зараз побачимо, чи зможемо ми досягти ще й кульмінації. Сестро, ви готові?
— Так, докторко.
Пацієнт скосував очі й побачив сестру Корі — вже в уніформі. Сестра підвелася зі стільця біля столу в кутку палати й підійшла до них. Він відчув, як доктор Дельфі напружує вагінальні м'язи.
— Прекрасно, містере Ґрін. Гарно виходить. Зараз я поступово підвищуватиму темп. А ви б краще взяли мене руками за стегна. Саме так. І тримайте мене якомога міцніше. Я хочу, щоб ви задавали ритм.— Почалося підвищення темпу.— Не силуйте себе. Просто регулюйте частоту поштовхів. І намагайтеся якомога надовше відкласти фінал.— її схилена голова зовсім упала: вона дивилася туди, де поєднувалися їхні тіла.— Гарненько... Зараз розслабтеся... поштовх! З усіх сил, містере Ґрін! Розслабтеся, поштовх! Ще раз. Хороший стабільний ритм. У цьому ввесь секрет. Грандіозно. І ще раз. Трохи швидше. Якомога глибше. Прекрасно. Штовхайте усім тілом. Слідкуйте за ритмом. Так буде краще для вас і для вашої крихітки-дитинки.