Щоправда, "Єврейський кур'єр" був схожий на ганчірку, якою витирають тарілки на кухні, а бідолашний вида-вець-англієць скрутив собі в'язи. Він втратив на цьому ділі точнісінько стільки фунтів стерлінгів, скільки мав у кишені. Коли б у нього було більше, він втратив би й більше. Але хто йому винен? Упертий йолоп. Не схотів послухатися Швальба — друкувати газету двічі на день, як роблять усі англійські газети: вранці й ввечері. Дехто може висловити сумнів: якщо лондонські євреї не хочуть купувати єврейську газету раз на день, то двічі на день напевне не купуватимуть! Але це не так: навпаки, сам,е тому, що виходить двічі на день, кожний би її купив, бо кожному ж цікаво знати — що може друкувати єврейська газета двічі на день?
Подробиці того, як "Павільйон-театр" опинився в руках англійця, такі цікаві, що ми стисло розповімо їх читачеві:
Нісон Швальб, як і його брат Ізак Швальб, був великий прихильник театру. Певно, так уже повелося в їхній родині. Крім того, він сам теж мав деяке відношення до єврейського театру, як ми в цьому переконаємося далі. Тим-то він з давніх-давен був частим гостем, можна сказати, постійним відвідувачем і не вилазив з єврейського "Павільйон-театру". Але в той час, коли лондонські євреї сиділи в театрі, як вівці, ковтаючи всі дурниці, від яких аж верне, і вислуховуючи всі співи, від яких можна знепритомніти, Нісонова голова обертом ішла від усіляких комбінацій. "Чому, наприклад,— міркував він,— лондонській єврейській публіці не дати пристойний єврейський театр, і не один, а цілих три театри: драму, оперету й серйозну оперу? З такими трьома театрами можна полонити весь світ. Такий театр не соромно буде відвідувати і єврейській аристократії, навіть Ротшільдові. Головне — гарне приміщення й добрі актори. Та кращого за "Павільйон-театр" приміщення годі шукати. Трохи підремонтувати — матимеш розкішний театр. А актори? Теж мені клопіт — актори! А де Америка? Чи ж мало зірок є в Америці? За гроші можна привезти не тільки Адлера * з Нью-Йорка, а навіть Сару Бернар * з Парижа. А в скруту можна поки що обмежитися всякою заваллю, яка є в Лондоні, присмачити її сестричкою, примадонною з братової трупи "Гольцман, Швальб і К°", і юним актором Лео Рафалес-ком з Бухареста, яким захоплюються тепер у цілому світі".
Це було тоді, коли обидва брати посилено листувалися з приводу прибуття до Лондона на гастролі. Нісон Швальб облишив на той час майже всі інші справи й заходився тільки коло своїх трьох театрів. Летіли листи в Австрію до його брата, листи в Америку, Росію. Він не обминав навіть Йоганнесбурга й Буенос-Айреса, писав усюди, де тільки був єврейський театр чи єврейська знаменитість. І звідусіль надходили задовільні відповіді. Усе віщувало успіх. Одну лише перешкоду треба було ще подолати, зовсім дрібну: де взяти гроші...
Проте наш комбінатор не з тих, що спиняються на пів-дорозі. Нісон Швальб іде навпростець до мети і не любить гребувати нічим. Крім того, йому завжди щастило. Ось послухайте цікаву річ.
Розділ в
ТРЕБА БУТИ ЩАСЛИВИМ
Одного похмурого туманного дня, з тих, що часто трапляються в Лондоні, коли навіть засвічені ліхтарі не можуть опівдні вберегти перехожих від того, щоб при зустрічі не стукнулися лобами, подався наш геніальний комбінатор Нісон Швальб до контори "Гечкінс Брос лімітед", що містилася в лондонському Сіті. Там Нісон Швальб мав свою головну агентуру швейних машин, велосипедів, авто-мобілів тощо.
Фірма "Гечкінс Брос лімітед" належить двом багатим англійцям, братам Гечкінсам, з яких один, старший, майже весь вік коротає в Швейцарії, лазить на найвищі альпійські гори й ще не забився на смерть, а справами керує молодший, той, якого ми зустріли біля вокзалу.
Застав його Нісон Швальб коло письмового стола. Гечкінс переглядав свіжу кореспонденцію. Привітавшись, Ні-, сон Швальб попросив Гечкінса відкласти всі справи й уважно вислухати його: він приніс "бізнес", який трапляється тільки раз на тисячу років.
Молодий Гечкінс відсунув від себе пошту, сів, крісло проти крісла, з своїм агентом, закасав широкі картаті штани вище колін і холодно, мовчки приготувався слухати, який то є бізнес, що трапляється тільки раз на тисячу років.
Гарною барвистою мовою Нісон Швальб довго описував йому становище єврейського театру взагалі й лондонського "Павільйон-театру" зокрема. Потім він виклав план створення трьох театрів: серйозної опери, оперети й драми. При цьому Нісон Швальб виказав неабияку обізнаність у справах, що стосуються театру, мистецтва й музики. Далі він розгорнув перед Гечкінсом цілу пачку листів і телеграм від різних акторів з усього світу й вирізки з газет. Це все він перекладав тут же з єврейської мови на англійську, а наприкінці подав докладну калькуляцію: скільки фунтів стерлінгів треба вкласти і скільки фунтів можна буде одержати.
За цим точним підрахунком виходило, що через кілька років можна буде придбати у власність не тільки "Павіль-йон-театр", але й будинок, де міститься контора містера Гечкінса, ще один будинок і ще три таких будинки в лондонському Сіті.
Увесь час, поки говорив Нісон Швальб, містер Гечкінс сидів, міркуючи про те, яке відношення має вся ця розмова до "Гечкінс Брос лімітед"? Швейні машини, здається, не потрібні театрові, велосипеди — теж. Хіба що автомобіль? То невже заради одного автомобіля треба так довго говорити?!
Містер Гечкінс, постукуючи пальцем по трьох золотих зубах, увесь час визирав у вікьо на вулицю, хоч нічого там не видно було. Він терпляче ждав, поки агент нарешті закінчить. А коли той досхочу набалакався, містер
Гечкінс повернувся обличчям до агента і глянув на нього, немовби кажучи: "Який же висновок з цього?.."
Нісон Швальб, мабуть, зрозумів цей погляд і пояснив коротко й чітко, чого він бажає. Він бажає, щоб містер Гечкінс узяв участь у цій комбінації. При цьому Нісон Швальб вдивлявся йому в обличчя — яке враження справила на нього ця комбінація?
Проте на холодному обличчі Гечкінса ані словечка не можна було прочитати. Холод панував на ньому, як на вершині Монблану, і спокій — як на замерзлому арктичному морі. Містер Гечкінс тільки зітхнув, підвівся, почухав пальцем борлак, що випинався на червоній шиї, і сонливо промимрив "ол райт", простяг агентові два пальці правої руки і наказав прийти по відповідь з приводу комбінації завтра за чверть години до дванадцятої.