ЯВА 10
Ті ж, Олімпіада і згодом Єлисей.
Олімпіада. Що тут таке, що? Чого він надвір виповз, хто його виволік?
Варвара. Я.
Олімпіада (до Варвари). Навіщо, задля чого? (Іде до Ґнота).
Гніт. Геть, геть, жабо!..
Єлисей. Ви, папашо, не воюйте, а йдіть краще в хату. (Хоче його взять).
Гніт. В домовину?.. О виродку!.. Рятуйте... Син батька живцем в домовину...
З-за хати починають виглядать робочі.
Єлисей. Ну і чого ви скандалите? Он і люде вже сходяться на ґвалт.
Гніт. Нехай чують люде, нехай!.. О гаде!.. (Його почина душить кашель).
Олімпіада (одступа). Він такі страшні очі робе... Цур тобі, пек...
Єлисей. Може, вони вже доходять? Либонь витягуються...
Гніт. Звірі, людоїди...
Єлисей. їм вже невітьщо ввижається: якісь звірі та людоїди.
Олімпіада. Справді витягується... (Убік). Ой, коротка буде домовина. Єлисею... Свічку, свічку мерщій принеси страшну та пасалтир... Скорій треба дати йому свічку в руки, щоб з свічкою преставнвся, а до голови притулити пасалтиря...
Єлисей хутко побіг в хату, звідти виніс воскову свічку і псал-тиря; свічку він силкується всунути батькові в руки, а псалтиря дає Варварі.
Варвара. Ой таточку, покрепітесь хоч до завтрього!..
Єлисей. Візьміть, папашо, свічку. (Свічка пада).
Олімпіада (штовха Єлисея). Проси благословення, воно так годиться. Бач, доходить вже...
Єлисей. Вони ж вже навряд чи й тямлять що. І свічки не вдержали... (Стає навколішки). Одначе благословіть, папашо.
Гніт (по довгій паузі). Будь... проклят, трижди проклят... (Кашель душить його).
Єлисей (встав з колін). Бачите, вони вже не в своїм умі.
Олімпіада. Цить... Кінчається, конає... Пасалтиря, пасалтиря мерщій до голови.
Гніт помирає. Пауза.
Варваро! Позакривай свекрові очі. (Зітхає). Вічний покій тобі, моя вірная дружино... (Витира очі хвартухом).
Хтось з робочих. Невже заплаче?
Варвара (мов остовпеніла). Померли?..
ЯВА 11
Гаврило (вбігає). Пожежа! Пожежа!
Олімпіада, Варвара і Єлисей. Як? Що? Де?
Гаврило. Заразом зайнялись середня скирта пшениці і клуня...
Олімпіада. Ґвалт, рятуйте!.. (Побігла).
Єлисей. Це Яків, Яків підпалив... За урядником зараз, за соцьким. Держіть Якова, не пускайте... Рятуйте. На пужар, на пужар... (Побіг).
Варвара. Ой боженьку милий. Ой, що ж оце вчинилось?.. (Ламає руки). Ой таточку, це ж за вас господь нас всіх карає...
Кінець