Бельбо це засмутило, але я назбирав чимало цікавих речей і ми понесли показати їх панові Ґарамонду. Він погортав зібрані мною репродукції, багато з яких були в кольорі, тоді глянув на рахунок і свиснув: "Любий мій. Наша праця — це висока місія, ми працюємо на культуру, але ми не Червоний Хрест, скажу більше, ми не Міжнародний дитячий фонд. Невже була така потреба купувати весь цей матеріал? Погляньте, отут цей вусатий добродій у спідніх, схожий на Д'Артаньяна, в оточенні абракадабр і козерогів, що це таке, Мандрейк?
— Світанок медицини. Вплив зодіака на різні частини тіла за допомогою відповідних цілющих трав. І мінералів, включно з металами. Вчення про космічні знаки. То були часи, коли межі між наукою і магією були ще нечіткі.
— Цікаво. А що означає ця титульна сторінка? Мойсеева філософія. До чого тут Мойсей? Чи не занадто це сива давнина?
— Це диспут про unguentum armarium, тобто про weapon salve . Знамениті лікарі півстоліття сперечалися про те, чи ця мазь, нанесена на зброю, що заподіяла рану, справді може зцілити цю рану.
— Божевілля. І це наука?
— Не в нашому розумінні. Але про це велася дискусія, адже незадовго перед тим були відкриті чудеса магніту й існувало переконання, що він може діяти на відстані. Як це доводила також магія. А якщо дія на відстані, значить дія на відстані... Розумієте, ці люди помилялися, але Вольта і Марконі не помилилися. Що ж таке електрика і радіо, якщо не дія на відстані?
— Погляньте лишень. Який молодець наш Казобон. Наука і магія попід ручку, еге ж? Велика ідея. То давайте ж будемо їй слідувати, заберіть трохи отих неоковирних динамо-машин і дайте більше Мандрейків. Якихось гемонських заклинань чи що, на золотавому тлі.
— Я б не хотів перегинати палицю. Йдеться ж про дивовижні пригоди металів. Чудеса годяться лише тоді, коли вони до речі.
— Дивовижні пригоди металів повинні бути насамперед історією помилок. Уміщаємо якусь разючу чудасію, а потім у підписі говоримо, що вона помилкова. Але вона — тут, і читач у захваті, адже він бачить, що навіть великі верзли дурниці, як і він.
Я оповів про одну дивну річ, яку побачив на набережній Сени, неподалік від набережної Сен-Мішель. Я зайшов в одну книгарню, яка самою симетричністю своїх вітрин демонструвала своє роздвоєння. З одного боку — книжки про комп'ютер і майбутнє електроніки, з другого — виключно окультні науки. Всередині те саме: Макінтош і Кабала.
— Неймовірно, — промовив Бельбо.
— Це очевидно, — сказав Діоталлеві. — Хто-хто, а принаймні ти, Якопо, дивуватися повинен останнім. Світ машин намагається віднайти таємницю світотворення: літери і числа.
Ґарамонд мовчав. Він склав руки, наче для молитви, його погляд був спрямований у небо. Потім він плеснув у долоні:
— Все те, що ви мені сьогодні розповіли, впевнює мене в одній думці, яка вже кілька днів... Але все у свій час, я мушу ще над цим подумати. А ви продовжуйте. Молодчина, Казобоне, можливо, ми переглянемо навіть ваш контракт, ви цінний працівник. І давайте, давайте мені більше Кабали та комп'ютерів. Адже комп'ютери виготовляють із застосуванням кремнію, чи не так?
— Але кремній — не метал, а металоїд.
— Ну навіщо так підкреслювати закінчення? Що ж це, rosa rosarum? Комп'ютери і Кабала.
— Яка теж не метал, — стояв на своєму я.
Він провів нас до дверей. На порозі сказав мені:
— Казобоне, видавнича справа — не наука, а мистецтво. Ми не робимо революцій, цей час уже минув. Давайте мені Кабалу. Ага, до речі, щодо вашого звіту про відрядження, я дозволив собі викреслити з нього спальний вагон. Не через скнарість, зрозумійте мене правильно. Річ у тім, що пошуки вимагають, так би мовити, певного спартанського духу. Інакше втрачається віра.
* * *
Ґарамонд знову скликав нас за кілька днів. Він сказав Бельбо, що у нього в кабінеті сидить один відвідувач, і йому хочеться, щоб ми з ним познайомилися.
Ми пішли. Ґарамонд бесідував з огрядним добродієм, чиє обличчя тапіра з білявими вусиками під великим тваринним носом, здавалося, було геть позбавлене підборіддя. Мені здалося, ніби я його знаю, потім я пригадав собі, що це був той професор Браманті, якого я слухав у Ріо, референт чи щось таке ордену Рози і Хреста.
— Професор Браманті, — сказав Ґарамонд, — твердить, що саме настав момент, аби якийсь розважливий видавець, котрий відчуває культурну атмосферу цих років, розпочав видання серії книг з окультних наук.
— Тобто видавництво... "Мануціо", — підказав Бельбо.
— А хто ж іще? — хитро посміхнувся пан Ґарамонд. — Професор Браманті, якого, між іншим, порекомендував мені один щирий друг, доктор Де Амічіс, автор чудових "Хронік зодіака", виданих у нас цього року, скаржиться: поширені серії такого роду книжок, які виходять майже завжди у малосерйозних і малопривабливих видавництвах, що працюють занадто поверхово, непорядно, неохайно, ба навіть неточно, насправді не віддають належного багатству та глибині цієї ділянки студій...
— Настав час переоцінити цю стародавню культуру після краху утопій новочасного світу, — сказав Браманті.
— Святі речі кажете, професоре. Але ви повинні пробачити наше — Боже мій, не скажу неуцтво, а принаймні наші надто туманні знання на цю тему: що ви маєте на увазі, кажучи про окультні науки? Спіритизм, астрологію, чорну магію?
Браманті зробив скорботний жест:
— О, ради бога! Все це базікання для наївних. Я маю на увазі науку, хоч і окультну. Звичайно, астрологію теж, якщо вдаватися до неї доречно, а не для того, аби повідомити друкарці, що наступного тижня вона зустріне юнака свого життя. Це радше серйозне дослідження, про Деканів, приміром.
— Розумію. Все дуже по-науковому. Звичайно, це нам відповідає, але чи не могли б ви розповісти трохи докладніше?
Браманті зручно вмостився у кріслі й перебіг очима по кімнаті, ніби шукаючи астрального натхнення.
— Звичайно, можна навести приклади. Я б сказав, що ідеальним читачем такої серії мав би бути адепт Рози і Хреста, а отже, людина, досвідчена in magiam, in necromantiam, in astrologiam, in geomantiam, in pyromantiam, in hydromantiam, in chaomantiam, in medicinam, цитуючи книгу "Азот" — ту, яку дала Ставрофорові таємнича діва, як оповідається в "Raptus philosophorum". Але знання адепта обіймають ще й інші ділянки — це фізіогнозія, де йдеться про окультну фізику, статику, динаміку та кінематику, астрологія або езотерична біологія, вивчення духів природи, герметична зоологія та біологічна астрологія. Додайте до цього космогнозію, яка вивчає астрологію, але під астрономічним, космологічним, фізіологічним, онтологічним кутом зору, або антропогнозію, предметом якої є гомологічна анатомія, віщувальні науки, флюїдна фізіологія, психургія, соціальна астрологія та герметизм історії. Потім є ще якісні математики, тобто, як ви казали, арифмологія... Але фундаментальні науки могли б також включати в себе космографію невидимого, магнетизм, аури, сни, флюїди, психометрію та ясновидство (і загалом вивчення інших гіперфізичних чуттів), не кажучи вже про гороскопічну астрологію, яка обертається в карикатуру на знання, якщо нею не займатися з відповідною осторогою; тоді фізіогноміка, читання думок, віщувальні мистецтва (таро, сонники) аж до таких найвищих ступенів, як пророцтво та екстаз. Буде потрібна й достатня інформація про маніпуляцію флюїдами, алхімію, спагірику, телепатію, екзорцизм, ритуальну та заклинальну магію, основи теургії. Для власне окультизму я б запропонував дослідження у царині первісної Кабали, брахманства, гімнософії, ієрогліфів Енфі...