– Я? Середа Середулівна, – посміхається бабуся. – Захисниця тих, хто у середу народився.
– То, виходить, що я теж у середу народився? – запитує Льончик.
– І не просто у середу, а о дванадцятій ночі, — пояснює бабуся. – Тільки я у двері – а тут і ти з’явився. З того часу ми й потоваришували. Тож ти, як злякаєшся, тільки скажи: "Агов, Середо Середулівно!", як я одразу з’явлюся. Запам’ятав?
– Запам’ятав! – посміхається Льончик. – Дякую! Тільки я не злякаюся. Ви ж чули, що я нічого не боюся, окрім павуків? А павуків я тепер теж не боюся.
« Первый Предыдущая Страница 2 из 2